30 червня 2015 року Справа № 917/2029/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Студенець В.І. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер", м. Гадяч Полтавської області (далі - ТОВ "Стар-Майстер"),
на рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2014 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015
зі справи № 917/2029/14
за позовом Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Суми, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми (далі - Інспекція),
до ТОВ "Стар-Майстер"
про стягнення 226 557, 17 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Лебединська міська рада Сумської області, м. Лебедин Сумської області (далі - Міська рада),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський м'ясокомбінат", м. Лебедин Сумської області (далі - ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат").
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Позов було подано про стягнення 226 557,17 грн. на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.11.2014 (суддя Киричук О.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 (колегія суддів у складі: Тарасова І.В. - головуючий, Горбачова Л.П. і Істоміна О.А.): позов задоволено; з ТОВ "Стар-Майстер" стягнуто збитки, завдані державі внаслідок порушення водного законодавства, в сумі 226 557,17 грн. для зарахування надходжень на аналітичний рахунок в ГУДКСУ в Сумській області; з ТОВ "Стар-Майстер" стягнуто на користь держави 4 531,14 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Стар-Майстер" просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу з посиланням на статті 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 23, 263 Податкового кодексу України, статті 43, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
На підставі статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, постанови Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 16.12.2013 № 62/67 та наказу до ДЕІ у Сумській області від 18.12.2013 № 519-П Інспекцією за участю Сумської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері проведено перевірку дотримання ТОВ "Стар-Майстер" вимог природоохоронного законодавства.
Під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.03.2013, укладеного ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат" (орендодавець) в особі директора Сидоренка О.С., та ТОВ "Стар-Майстер" (орендар) в особі директора Козіна А.В. орендодавець передав, а орендар прийняв у користування на умовах договору цілісний майновий комплекс, зазначений в акті приймання-передачі і розташований за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Білозерцева, 32, у тому числі водонапірні башні та артезіанську свердловину № 35.
За результатами перевірки складено акта від 19-25.12.2013, відповідно до якого встановлено використання ТОВ "Стар-Майстер" підземних вод з артезіанської свердловини № 35, розташованої за адресою: вул. Білозерцева, 32, м. Лебедин, Сумська область, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що було визнано порушенням відповідачем статей 44, 48, 49 Водного кодексу України, а саме обов'язку водокористувача здійснювати спеціальне водокористування виключно на підставі дозволу.
Акт перевірки підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, з боку ТОВ "Стар-Майстер" акт підписаний директором з виробництва Сидоренком О.С. та головним інженером Полтавець Л.О. і скріплений печаткою ТОВ "Стар-Майстер".
25.12.2013 Інспекцією винесено припис № 311/02-16 ТОВ "Стар-Майстер", яким його зобов'язано, в тому числі, розробити план заходів з усунення виявлених порушень, отримати дозвіл на спеціальне водокористування, надати інформацію про об'єми забраної та використаної води за період 20.03.2013 - 19.12.2013, встановити лічильник води на артезіанській свердловині.
Інспекцією на підставі наданих ТОВ "Стар-Майстер" довідок від 21.02.2014 № 10 та б/д і б/н про використання води для господарсько-побутових та виробничих потреб з артезіанської свердловини у період з 20.03.2013 по 25.06.2013 в об'ємі 1365,9 м. куб. та за період з 26.06.2013 по 30.01.2014 в об'ємі 3 662 м. куб. у відповідності до Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, нараховані до відшкодування збитки в сумі 226 557,17 грн., заподіяні державі внаслідок самовільного використання ТОВ "Стар-Майстер" водних ресурсів за відсутності дозвільних документів.
Згідно з актом від 19-25.12.2013, складеним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвином В.М. у присутності: прокурора Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури Борисенка О.І., директора з виробництва ТОВ "Стар-Майстер" Сидоренка О.С. та головного інженера ТОВ "Стар-Майстер" Полтавець Л.О., встановлено, що відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.03.2013 ТОВ "Стар-Майстер" орендує у ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат" цілісний майновий комплекс відповідно до акта приймання передачі від 20.03.2013, у т.ч. котельню, ковбасний цех, артезіанську свердловину та ін., всього 29 пунктів. Дозвіл на спеціальне водокористування у підприємства відсутній, що є порушенням вимог статей 44, 48, 49 Водного кодексу України. Індивідуальні балансові норми водоспоживання на одиницю продукції не розраховані, державна статистична звітність 2-тп (водгосп) не здається. Фактично на момент перевірки забір та використання води ТОВ "Стар-Майстер" здійснюється з орендованої свердловини.
Дії Інспекції з проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства не були визнані незаконними у встановленому чинним законодавством порядку; позовна заява ТОВ "Стар-Майстер" до Інспекції, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвина В.М., за участю третьої особи - Сумської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування приписів ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 залишена без розгляду.
Прокурором доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками і наявність вини. Загальна сума збитків, заподіяних ТОВ "Стар-Майстер" державі внаслідок порушення водного законодавства, а саме використання підземних вод з артезіанської свердловини за відсутності у нього відповідного дозволу, становить 226 557,17 грн. У визначенні цього розміру Інспекцією застосовано Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.
Згідно з положеннями Водного кодексу України:
- використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб (пункт 5 частини першої стаття 1);
- водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне (стаття 46);
- спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (частини перша і друга статті 48);
- спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (частина перша статті 49);
- порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України (частина перша статті 110);
- відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (пункт 6 частини третьої статті 110);
- підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (частина перша статті 111).
За приписами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища":
- в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах (частина третя стаття 38);
- порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України; зокрема, цивільну відповідальність. Таку відповідальність несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природоохоронних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (статті 68, 69).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана, зокрема, неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Попередні судові інстанції з огляду на зазначені законодавчі приписи та з'ясувавши факт здійснення ТОВ "Стар-Майстер" на порушення вимог природоохоронного законодавства самовільного, без дозволу на спеціальне водокористування, використання водних ресурсів, внаслідок чого державі було завдано збитки у розмірі 226 557,17 грн., а дії Інспекції щодо проведення перевірки дотримання цим Товариством вимог природоохоронного законодавства не були визнані незаконними у встановленому законом порядку, дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав для задоволення відповідного позову.
Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.
У постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 3-26гс13 також наведено правовий висновок, згідно з яким за змістом частини другої статті 48, частини першої статті 49, статті 110 Водного кодексу України забір води без дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для нарахування та відшкодування збитків за підпунктами 1.2, 9.1 названої Методики. Даний висновок згідно із статтею 11128 ГПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Юридична оцінка місцевим і апеляційним господарськими судами установлених ними обставин даної справи відповідає застосованим цими судами нормам матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями 1117,1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 зі справи № 917/2029/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Студенець
Суддя В. Харченко