02 липня 2015 року Справа № 908/3625/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.
суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.04.15
у справі№908/3625/14
господарського судуЗапорізької області
за позовомКомунального підприємства "Водоканал"
доВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаГриценко О.І. (дов. від 01.12.14)
відповідачаХодаківський С.О. (дов. від 15.06.15) - в режимі відеоконференції
Комунальне підприємство "Водоканал" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення із Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 120 610,98 грн. заборгованості за безоблікове водокористування та водовідведення.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.02.15 (головуючий суддя Дроздова С.С., судді: Кутіщева-Арнет Н.С., Ніколаєнко Р.А.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто 98 333,95 грн. заборгованості; в іншій частині позову відмовлено. Судовий акт в частині задоволення позову мотивований доведеністю матеріалами справи факту порушення цілісності опломбування на обвідній лінії без письмового дозволу позивача, а в частині відмови позовних вимог - встановлення відповідачем під час огляду колодязя 27.01.14 відсутності витоку води, що підтверджується листом головного інженера Пб РОЄС ВАТ "Запоріжжяобленерго", а отже, відсутністю правових підстав для стягнення коштів на суму 22 277,03 грн.
За результатом апеляційного перегляду, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 (головуючий суддя Бородіна Л.І., судді: Гетьман Р.А., Лакіза В.В.), рішення місцевого суду скасовано у частині відмови про стягнення 22 277,03 грн. та задоволено позовні вимоги повністю, з підстав недоведеності належними та допустимими доказами факту відсутності витоку води з колодязя, а наявний у матеріалах справи лист відповідача від 27.01.14 не є тим доказом, який би свідчив про відсутність витоку води станом на цю дату; жодних інших доказів, які б засвідчували цю обставину матеріали справи не містять.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми п.5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки позивачем не доведено факту самовільних дій споживача, які б призвели до порушення цілісності пломби технічної камери №10, результатом чого відбувся виток питної води, а також й те, що дана камера знаходиться на балансі КП "ТСЛР".
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.01.10 між КП "Водоканал" (водоканалом) та ВАТ "Запоріжжяобленерго" (абонентом) укладений договір про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №6204/1, за яким водоканал забезпечує абонента питною водою в точці вводу до мереж водоканалу р-1,5к Гс/см2, за що абонент вчасно має сплачувати надані послуги та експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому договором та чинним законодавством нормами.
Згідно з п.3.2.2 договору, знімати засоби обліку, здійснювати будь-які зміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або представниками водоканалу, абонент має право тільки після письмового дозволу водоканалу. У п.3.2.5 договору зазначено, що при порушенні абонентом "Правил користування.." (п.п.4.2, 5.18, 7.6 та інші) витрати питної води і об'єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з п.п.3.3-3.4 Правил користування.
Пунктами 6.4-6.5 договору встановлено, що абонент сплачує об'єм витрат питної води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента відповідно до п.3.3 Правил користування за пропускною здатністю вводу водопроводу. У разі самовільного приєднання водоспоживача (субабонента) до комунального водопроводу та вводів абонентів, або за безоблікове водокористування, витрата води визначається згідно з п.3.3 Правил користування. Згідно із п.9.1 договору межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схем водопостачання та водовідведення, доданих до договору.
29.01.14 під час технічного обстеження водопроводу споживача представниками позивача та при участі відповідальної особи за технічне перебування водопроводу складено акт №214, зі змісту якого вбачається, що за адресою споживача: м. Запоріжжя Каховська,58, де водоспоживання абонента здійснюється на одному водопровідному вводі d=32мм, виявлений виток води. Розрахунок витоку води здійснюється по даному діаметру вводу і за період з 01.01.14 по 29.01.14 становить 4 028,448 м3. (а.с.75 т.1). На підставі даного акту складений акт-рахунок №204А/1 на суму 24 847,46 грн., який надісланий споживачу 04.02.14, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення (а.с.77 т.1). Відповідач здійснив лише часткову оплату на суму 2 570,43 грн., що перерахована платіжним дорученням від 14.02.14. Через що залишок по заборгованості за актом-рахунком від 29.01.14 №204А/1 складає, на думку позивача, 22 277,03 грн.
28.02.14 КП "Водоканал" за участю уповноваженого представника відповідача провів обстеження систем водопроводу та каналізації ВАТ "Запоріжжяобленерго" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Верхня буд.18-А, за результатами якого складено акт технічного обстеження систем водопостачання і водовідведення №19, яким встановлене порушення цілісності опломбування на обвідній лінії, шляхом розриву проволоки без письмової згоди КП "Водоканал", що є порушенням п.5.18 Правил користування (а.с.78 т.1). Додатком до даного акту - "окрема думка", представником споживача зазначено, що пошкодження пломби відбулося випадково сторонніми особами (перевірка цілісності пломб та зняття показників здійснена абонентом ВАТ "Запоріжжяобленерго" 27.02.14, що відображено у Журналі обліку водопостачання (а.с.79 т.1).
В той же день складено акт технічного обстеження систем водопостачання і водовідведення №20, з якого вбачається, що питна вода на площадку абонента подається по одному водопровідному вводу d=50мм. Розхід води визначається по показникам прибору обліку МТК-ІА-25 зав. №0202085 держповірка ІІІ кВ. 2011р., показники на момент огляду -06 079 м3. При перевірці раніше накладених КП "Водоканал" пломб встановлено, що цілісність опломбування вентиля на обвідній лінії порушена без письмової згоди постачальника, шляхом розриву проволоки, пломба ЗАП 107426 зірвана, що є порушенням п.5.18 Правил користування і п.3.2.2 договору. При цьому, водопостачання абоненту вважаються безобліковим, а об'єми води та строк визначаються розрахунковим методом відповідно до п.п.3.3.-3.4, 3.14 Правил користування, починаючи з дня складання останнього акта постачальником, тобто з 31.01.14, по дату виявлення порушення (28.02.14) - загалом - 28 діб. У акті зазначено, що представник абонента з актом ознайомився, від підпису відмовився (а.с.80 т.1).
Отже, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості по безобліковому водокористуванню, на загальну суму 120 610,98 грн.
Відмовляючи частково у позові, місцевий суд вказав на те, що правові підстави для стягнення зі споживача 22 277,03 грн. заборгованості за водокористування відсутні, бо доказів, як б підтверджували зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньо будинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача у період з 27.01.14 по 29.01.14 позивачем не надано, а отже правового обгрунтування для задоволення цієї частини позовних вимог не вбачається. Що стосується вимог про стягнення заборгованості на суму 98 333,95 грн., то на думку місцевого суду вони є цілком слушними, оскільки факт порушення цілісності опломбування на обвідній лінії об'єкта водопостачання споживача без письмового дозволу позивача підтверджений матеріалами справи.
Частково скасовуючи рішення місцевого суду, та задовольняючи позов повністю, суд апеляційної інстанції ґрунтував свій висновок на доведеності факту витоку води на об'єкті споживача (колодязі), при тому, що встановлене та зафіксоване порушення цілісності опломбування на обвідній лінії, шляхом розриву проволоки без письмової згоди КП "Водоканал" на зазначеному об'єкті, ані відповідачем, ані матеріалами справи не спростоване. Натомість лист (окрема думка), споживача від 27.02.14 (а.с.105 т.1), зі змісту якого пошкодження пломби на обвідній лінії облікового приладу, на думку ВАТ "Запоріжжяобленерго", відбулося випадково сторонніми особами, судом другої інстанції не прийнятий до уваги, тому що він не свідчить про фактичний огляд даного колодязя. Крім того, жодні документи, на підтвердження огляду колодязя, розташованого на об'єкті споживача, щоб встановлювали факт відсутності витоку води матеріали справи не містять.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки суду апеляційної інстанції та відхилити доводи касаційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з п.15.2. "Правил користування..", виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.
Відповідно до п.10.1. "Правил користування..", у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п.3.3 цих Правил.
Пунктом 3.3. визначено порядок розрахунку у разі безоблікового водокористування, за яким виробник розраховує витрати води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 год/доб.
На думку скаржника, розрахунок втрат води та відповідно нарахування заборгованості є невірним, оскільки для розрахунку має значення фактичний діаметр водопровідної мережі споживача, яка становить 32 мм.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги з цього приводу спростовуються висновками суду апеляційної інстанції та матеріалами справи, оскільки актами технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення від 28.02.14 №19 і №20 зазначено, що діаметр вводу становить 50 мм; при цьому, відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що діаметр вводу труби, розташованої за адресою: вул. Верхня, буд.18-А, становить 32 мм. Отже, відповідно до п.3.3 "Правил користування.." для розрахунку витрат води має значення саме пропускна спроможність труби вводу, а не фактичний діаметр водопровідної мережі споживача.
Згідно з п.3.4 "Правил користування.." розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Матеріалами справи підтверджено, що термін безоблікового водокористування встановлений з 31.01.14 (з дня останньої перевірки представником КП "Водоканал" водопроводу відповідача) по 28.02.14 (по день виявлення порушення), тобто 28 діб.
Щодо доводів скаржника про те, що доступ до теплової камери №10 має не тільки відповідач, а ще й Комунальне підприємство "Теплові мережі Ленінського району" (КП "ТМЛР"), колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника на таке.
Відповідно до п.5.18 "Правил користування.." споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. З додатку №1 (п.1.3) до договору №204А/1 від 01.06.10 (оборот а.с.60 та а.с.66 т.1) вбачається, що за адресами: вул. Верхня, 18-А та вул. Каховська, 85, де здійснювалися зазначені вище перевірки, абонентом - балансоутримувачем є ВАТ "Запоріжжяобленерго", а не КП "ТМЛР", як на тому наполягає скаржник, а отже відповідальність за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування приладів водообліку покладається на відповідача, що, в свою чергу, породжує тягар відповідальності за безоблікове водокористування.
Отже, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та ніяким чином не спростовують викладених у них судових висновків, а тому їх слід залишити без змін, оскільки вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.15 у справі №908/3625/14 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді Б. М. Грек
Д. С. Кривда