30 червня 2015 року Справа № 910/2430/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Самусенко С.С. - доповідача,
Татькова В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий"
на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 14 січня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року
у справі№ 910/2430/14
господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком", 2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор", 2. Публічне акціонерне товариство "Омега Банк"
про визнання договору іпотеки недійсним
за участю представників:
від відповідача-1: від відповідача-2: Крутенко Ю.В. Мединський М.М.
ТОВ "Ріелком Новий" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Ріелком" та ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору іпотеки.
Позов мотивовано тим, що договір іпотеки від 26.11.2007 суперечить нормам чинного на момент його укладення законодавства. Права ТОВ "Ріелком Новий" порушено, оскільки останній є власником нерухомого майна, переданого в іпотеку за іпотечним договором від 26.11.2007.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2015 (судді: Нечай О.В. - головуючий, Цюкало Ю.В., Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 (судді: Дикунська С.Я. - головуючий, Алданова С.О., Коршун Н.М.), у справі №910/2430/14 в задоволенні позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ТОВ "Ріелком Новий" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 261 ЦК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що позивач ТОВ "Ріелком Новий" створено 01.11.2011 шляхом виділення з ТОВ "Ріелком" та передано нерухоме майно, яке згідно іпотечного договору від 26.11.2007 є предметом іпотеки. Так позивач ТОВ "Ріелком Новий" міг дізнатися про порушення свого права не раніше дати створення товариства.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2015 у справі №910/2430/14 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2007 та 26.11.2007 між АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", який перейменовано на ПАТ "Омега Банк", та ТОВ "НВЦ "Тор" як позичальником укладено кредитні договори №5/71385-Л/2615 та №8/71385-Л/2615 відповідно.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цими кредитними договорами 26.11.2007 між банком як іпотекодержателем та ТОВ "Ріелком" як іпотекодавцем укладено іпотечний договір, передано в іпотеку майнові права на право вимоги отримання у власність нерухомості, яка будується, а саме: майнові права на право вимоги отримання у власність нежилих (офісних) приміщень, які складаються з кімнат з наступними кодами: 202-5,13 кв. м, 207- 34,33 кв. м, 218-2,20 кв. м, 219-8,42 кв. м, 220-2,20 кв. м, 221-12,55 кв. м, 222-14,53 кв. м, 232-1 455,81 кв. м, загальною площею 1 535,17 кв. м, що знаходяться на 2-му поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 172 .
На підставі договору купівлі-продажу прав вимоги №1 від 18.06.2013 відбулася заміна кредитора з ПАТ "Омега Банк" на ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2014 у справі №5011-34/1900-2012 звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема, за спірним іпотечним договором.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки при укладені спірного іпотечного договору сторонами не дотримано вимог ст.5, ч.2 ст.16 Закону України "Про іпотеку" у діючій на той час редакції та права позивача порушено зазначеним договором.
Відповідачем-2 подано заяву про застосування строків позовної давності.
За ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суди встановили, що позивач ТОВ "Ріелком Новий" утворене шляхом виділення з ТОВ "Ріелком".
Відповідно до ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
За ч.4 ст. 59 ГК України в редакції, що діяла на момент виділу, у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Ріелком Новий" є правонаступником ТОВ "Ріелком" за всіма правами та обов'язками іпотекодавця за іпотечним договором. Отже, усі дії, вчинені до створення правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку замінив правонаступник.
Таким чином строки позовної давності щодо оскарження спірного договору поширюються і на ТОВ "Ріелком Новий".
ТОВ "Ріелком" довідалося або могло довідатися про те, що іпотечний договір протирічить приписам діючого на той момент законодавства, з моменту укладення цього правочину, тобто з 26.11.2007.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України у справі №910/1898/14 в постанові від 20.05.2015. За ст. 11128 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Господарські суди встановили, що позивач, звернувшись до суду 14.02.2014, пропустив встановлений законом строк позовної давності.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Посилання скаржника на порушення судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів не вбачається.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ "Ріелком Новий" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справі №910/2430/14 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С. Самусенко
В. Татьков