01 липня 2015 року Справа № 910/943/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Владимиренко С.В.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року у справі № 910/943/14 Господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд", м. Київ, про спонукання укласти додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006,
за участю представників сторін:
позивача - Козлов А.Ю. (дов. № 155/1/23-5450 від 30.12.14);
відповідача - Книш М.Б. (дов. № 0014170/14-14 від 25.12.14),
У січні 2014 року позивач КП "Київжитлоспецексплуатація" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про спонукання укласти додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.2006.
Вказував, що 29.12.06 між ним (власником) та відповідачем (користувачем) був укладений договір № 06/12К про надання місця в колекторі та оплату витрат за утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19, згідно якого користувач внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19, інженерні мережі якого прокладені в колекторі власника, зобов'язався сплачувати йому витрати на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора.
Зазначав, що 17.05.12 була прийнята, а з 05.06.12 почала діяти погоджена з Головою комісії з реорганізації управління цінової політики виконавчого органу КМДА нова калькуляції вартості витрат за утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньоквартальних колекторів в розрахунку на кожні 100 п.м. на місяць (без ПДВ). В зв'язку з чим, КП "Київжитлоспецексплуатація" 06.06.12 разом з листом № 06/18-2 та 10.12.13 разом з листом № 12/34 направив відповідачу для погодження та підписання проекти додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06.
Посилаючись на ту обставину, що сторонами не було досягнуто згоди щодо зміни договору шляхом укладення додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06 в редакції КП "Київжитло- спецексплуатація", позивач, на підставі ч. 4 ст. 188 ГК України просив визнати вказану додаткову угоду укладеною з 06.12.13.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 квітня 2014 року (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено частково.
Постановлено визнати укладеною додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06 про надання місця в колекторі та оплату витрат за утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19, в редакції, що міститься в резолютивній частині рішення, з дня набрання рішенням чинності.
Рішення мотивоване посиланнями на відповідність додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06 положенням п. 3.1.1 цього договору, яким передбачено право позивача на зміну істотної умови договору - ціну послуг та обов'язок відповідача виконувати такі зміни.
Спір в суді апеляційної інстанції розглядався неодноразово.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року (колегія суддів у складі: Корсакової Г.В. - головуючого, Михальської Ю.Б., Станіка С.Р.) рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 181, 188 ГК України, ст.ст. 6, 526, 627, 629 ЦК України та ст. 33 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.12.06 між КП "Київжитлоспецексплуатація" (власником) та ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" (користувачем) був укладений договір № 06/12К про надання місця в колекторі та оплату витрат за утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19, згідно якого користувач внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19, інженерні мережі якого прокладені в колекторі власника, зобов'язався сплачувати власнику витрати на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора.
Пунктом 3.1.1 договору сторонами погоджено, що власник має право змінювати вартість витрат на технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора протягом дії терміну договору в залежності від зміни економічної ситуації і пов'язаних з нею індексації цін, мінімальної заробітної плати, ставок відрахувань в державні фонди, змін вартості матеріалів, транспорту, енергоносіїв, а також зміни структури витрат на технічне обслуговування колектора, зростання обсягів робіт, надане місце в колекторі для прокладки нових мереж та ін.
Судами встановлено, що до 05.06.12 сторони договору керувалися погодженою з Головним управлінням з питань цінової політики КМДА калькуляцією вартості відшкодування витрат за утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора в розрахунку на кожні 100 п.м. на рік (без ПДВ) від 10.12.08, яку введено в дію з 01.01.09.
У зв'язку із настанням встановлених п. 3.1.1 договору обставин, які надають позивачу право на підвищення вартості його послуг, 17.05.12 позивачем була розрахована, а 05.06.12 погоджена з Головою комісії з реорганізації управління цінової політики виконавчого органу КМДА нова калькуляція вартості витрат за утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньоквартальних колекторів в розрахунку на кожні 100 п.м. на місяць (без ПДВ), з наступним розрахунком вартості: 2 644,10 грн. (без ПДВ) на кожні 100 п.м. на місяць.
Водночас судами встановлено, що 14.06.12 позивач направив відповідачу лист № 06/18-2 від 06.06.12 з проектом додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06, додатками №№ 1, 2 до нього та копією нової калькуляції витрат від 05.06.12, проте відповіді на зазначений лист не отримав.
10.12.13 позивачем повторно було направлено відповідачу проект додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06.
25.12.13 відповідач листом № 07580/0/2-13 повернув позивачу додаткову угоду № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06 без її підписання, посилаючись на недостатню кількість наданих документів, які підтверджують та обґрунтовують зміни витрат на технічне обслуговування колектору по проспекту Правди, 19. Також, відповідач відповідно до п. 3.2.1 договору вимагав від позивача надати обґрунтування розрахунку витрат на технічне обслуговування колекторів.
24.01.14 позивач листом № 155/23-01/83 надав відповідачу письмове обґрунтування розрахунку витрат на технічне обслуговування колекторів та повторно направив проект додаткової угоди № 2 до договору № 06/12К від 29.12.06 разом з додатками та калькуляцією.
31.01.14 відповідач листом № 00589/2-14 повідомив позивача, що після розгляду господарським судом справи № 910/1028/13 про стягнення коштів за договором № 06/12К від 29.12.06 та даної справи № 910/943/14 про визнання додаткової угоди № 2 до договору укладеною, відповідач зможе повернутися до розгляду проекту додаткової угоди. Також, відповідач зазначив, що наразі розгляд проекту додаткової угоди є передчасним, тому повернув її позивачу без підпису.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).
Приписами ч. 4 ст. 188 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судами встановлено, що обґрунтовуючи розрахунки змін витрат на технічне обслуговування колекторів, позивач надав калькуляцію вартості витрат за утримання, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньоквартальних колекторів в розрахунку на кожні 100 п.м. на місяць (без ПДВ), яка 17.05.12 була затверджена начальником КП "Київжитлоспецексплуатація", а 05.06.12 - погоджена Головою комісії з реорганізації управління цінової політики виконавчого органу КМДА.
Вказаною калькуляцією, введеною в дію з 05.06.12, визначено вартість кожних 100 п.м. на місяць у розмірі 2 644,10 грн. (без ПДВ), виходячи з наступних витрат: матеріальні витрати - 165,25 грн., транспортні витрати - 196,16 грн., витрати на оплату праці - 1 038,40 грн., відрахування на соціальні заходи - 399,82 грн., амортизаційні відрахування - 152, 60 грн., загальновиробничі витрати - 451,50 грн.; всього собівартість складає - 2 403,73 грн., прибуток - 240,37 грн., всього витрат - 2 644,10 грн.
Положеннями ч. 5 ст. 188 ГК України унормовано, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Надавши належну правову оцінку наданим позивачем розрахункам до калькуляції витрат від 01.01.09 та від 05.06.12 для підтвердження обґрунтованості змін витрат на технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора з 01.01.09 по 05.06.12, та врахувавши встановлене п. 3.1.1 договору право позивача змінювати ціну договору протягом дії договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для внесення змін до умов договору № 06/12К від 29.12.06, в частині вартості витрат на технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора, шляхом укладення додаткової угоди № 2 в редакції позивача, з дня набрання рішенням місцевого суду законної сили.
З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій частково задовольняючи позовні вимоги КП "Київжитлоспецексплуатація".
Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та не спростовують висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, тому їх слід залишити поза увагою суду.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року у справі № 910/943/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
С.С. Самусенко