ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
02 червня 2015 року 18 год. 12 хв. № 826/7612/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Махиньку Ю.О., за участю позивача, представника відповідача та третьої особи, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 02 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.), про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 20 лютого 2015 року № ІІ-023/2015 (далі - оскаржуване рішення), а також зобов'язання відповідача прийняти нове рішення з урахуванням висновків суду про повторне вчинення адвокатом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
В обґрунтування позову зазначено, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, оскільки у діяннях ОСОБА_3 наявні ознаки протиправності, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ОСОБА_3 (далі - третя особа).
У ході судового розгляду справи позивач позов підтримала та просила задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнав позов та разом із третьою особою просили відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях та письмових поясненнях по суті позову, наданих суду разом із письмовими доказами на їх обґрунтування.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем 20 лютого 2015 року прийнято оскаржуване рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (далі - КМДА міста Києва) від 30 вересня 2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно третьої особи залишено без змін.
Суд не погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 29 жовтня 2011 року між третьою особою, як адвокатом, та позивачем, як клієнтом, укладено договір № 07/10.11 (далі - договір) про надання юридичної допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає та виконує доручення за ціною, у строк та на умовах договору.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, ст. 7 договору, доручення, яке приймає адвокат, полягає у наданні клієнту правової допомоги стосовно захисту особистих прав клієнта, у тому числі, але не обмежуючись правом на отримання майнових прав, права на власність та/або спадкового майна від ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, шляхом представлення інтересів клієнта в усіх державних та/або іншої форми власності підприємствах, у тому числі державних та приватних нотаріальних конторах, бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості та інших установах незалежно від форм власності в якості адвоката, у тому числі в представництві інтересів в судах загальної юрисдикції у якості представника та/або адвоката.
За виконання зобов'язань за договором клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі та порядку, визначених додатком № 1 до договору.
Договір починає діяти з дня його підписання та діє до фактичного виконання доручення, визначеного у п. 1.3 договору.
Між третьою особою та позивачем 29 жовтня 2011 року складено та підписано акт приймання-передачі документації, а також додаток до договору, згідно з яким, клієнт передає, а адвокат приймає в рахунок оплати послуг за підготовку правової позиції для виконання повноважень щодо відновлення майнових прав та/або права власності на квартиру АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 500 доларів США.
У зв'язку з тим, що третьою особою не виконувалися договірні зобов'язання, позивач звернулася до Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - КМ КДКА) із заявою від 13 вересня 2012 року про притягнення третьої особи до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням дисциплінарної палати КМ КДКА від 05 лютого 2013 року відносно третьої особи порушено дисциплінарну справу, яку призначено до розгляду.
Поряд з цим, рішенням дисциплінарної палати КМ КДКА від 04 березня 2013 року дисциплінарну справу щодо третьої особи закрито у зв'язку з відсутністю у його діях ознак дисциплінарного проступку.
За результатами розгляду скарги позивача, 21 червня 2013 року відповідачем прийнято рішення № V-005/2013, яким рішення дисциплінарної палати КМ КДКА від 04 березня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно третьої особи скасовано, третю особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності та до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
У подальшому, а саме у серпні 2013 року позивач знову звернулася до КМ КДКА із заявою про притягнення третьої особи до дисциплінарної відповідальності, в обґрунтування якої зазначено, що після прийняття відповідачем рішення № V-005/2013 договірні зобов'язання за договором третьою особою все одно не виконуються.
Листом КМ КДКА від 11 листопада 2013 року № 418 позивачу повідомлено, що за результатами розгляду її скарги третю особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності та на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, тобто, обставини, викладені у заяві від 02 серпня 2013 року, уже перевірялися дисциплінарною палатою у січні-березні 2013 року.
За результатами розгляду скарги позивача на дії КМ КДКА, рішенням відповідача від 30 травня 2014 року № ІІІ-019/2014 КДКА міста Києва зобов'язано розглянути скаргу (заяву) позивача від 02 серпня 2013 року щодо поведінки третьої особи по суті відповідно до розділу VI Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).
Враховуючи вище викладене, 30 вересня 2014 року дисциплінарною палатою КМ КДКА прийнято рішення, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно третьої особи.
Оскаржуваним рішенням, як уже зазначено вище, скаргу позивача на рішення КМ КДКА від 30 вересня 2014 року залишено без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні, із матеріалів дисциплінарного провадження стосовно третьої особи вбачається, що перевірку відомостей про дисциплінарний проступок здійснено головою дисциплінарної палати КМ КДКА.
У ході перевірки відомостей про дисциплінарний проступок встановлено відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно третьої особи, оскільки позивачем порушено умови договору, у тому числі що оплати послуг адвоката (третьої особи). Третьою особою встановлено недоцільність вирішення спору у суді, у зв'язку з чим позивачу направлено повідомлення від 23 січня 2013 року про неможливість виконання доручення з причин недостатності документів.
Поряд з цим, позивач наполягала на поданні позову до суду, у зв'язку з чим третя особа в односторонньому порядку розірвав договір, так як результат був об'єктивно недосяжним через існуючі обставини. Крім того, відсутні документи, які б об'єктивно підтверджували сплату позивачем третій особі грошових коштів. На підставі вище викладеного, зроблено висновок, що третьою особою вчинено усі розміні та необхідні дії для врегулювання ситуації.
Скарга позивача не містить відомостей, які б не були перевірені дисциплінарною палатою КМ КДКА.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33, ст.ст. 34, 35, ч. 2 ст. 36, ч.ч. 2, 3 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем, у зв'язку з отриманням скарги позивача, витребувано матеріали дисциплінарної справи відносно третьої особи.
15 січня 2015 року на адресу відповідача надійшли відповідні матеріали дисциплінарної справи.
Листом від 19 січня 2015 року № 5595 відповідач доручив проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі, одному зі своїх членів.
Листом від 10 лютого 2015 року на засідання відповідача запрошено позивача та третю особу.
За результатами розгляду скарги позивача відповідачем, згідно з ч. 5 ст. 52 Закону, прийнято оскаржуване рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КМ КДКА від 30 вересня 2014 року - без змін.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.39-4.43 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.
ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи.
Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.
Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.
За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Отже, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача та, як наслідок, відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання відповідача прийняти нове рішення з урахуванням висновків суду про повторне вчинення третьої особи дисциплінарного проступку.
Стосовно строку звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Оскаржуване рішення відповідачем прийнято 20 лютого 2015 року, разом з тим, до суду позивач звернувсь тільки 28 квітня 2015 року, тобто із пропущенням передбаченого законодавством строку звернення до суду.
Поряд з цим, враховуючи те, що позивач не була присутня при розгляді справи відносно третьої особи, за результатами якого прийнято оскаржуване рішення, а також зважаючи, що копію оскаржуваного рішення позивач отримала 16 квітня 2015 року, що підтверджується відповідним записом на супровідному листі відповідача, суд прийшов до висновку про поважність причини пропущення позивачем передбаченого Законом строку звернення до суду та, як наслідок, відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_2.
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 09 червня 2015 року