ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 червня 2015 року 16:45 № 826/5018/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» (надалі - позивач або ТОВ «Аксент Пром») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:
- визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з невизнання як податкової звітності декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року;
- зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти податкові декларації ТОВ «Аксент Пром» з податку на додану вартість за грудень 2014 року - з 19.01.2015 року та за січень 2015 року - з 18.02.2015 року;
- зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві відобразити показники декларацій ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року в обліковій картці платника податку з ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що надіслані ним до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди грудень 2014 року та січень 2015 року з додатками містять усі необхідні реквізити, передбачені нормами Податкового кодексу України. Крім того, останнім наголошено, що, згідно наявних у позивача роздруківок електронних квитанцій № 2, дані податкові декларації з ПДВ були доставлені до районного рівня (зокрема: 19.01.2015 року, 09.02.2015 року та 18.02.2015 року) та зареєстровані у податковій інспекції без жодних зауважень. Таким чином, на думку позивача, дії відповідача по невизнанню вказаних податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди грудень 2014 року та січень 2015 року як податкової звітності є незаконними, а тому підлягають визнанню протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду у судовому засіданні на 15.04.2015 року.
15.04.2015 року у призначене судове засідання з'явилися представники сторін.
Представник позивача у вказаному судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти позову, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено про правомірність дій ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по невизнанню як податкової звітності податкових декларацій ТОВ «Аксент Пром» з ПДВ за звітні періоди грудень 2014 року та січень 2015 року» (реєстр. № 9080373563 від 09.02.21015 року і № 9018047856 від 19.02.2015 року). Також, у своїх письмових запереченнях представник відповідача пояснив, що за наслідками надходження та реєстрації контролюючим органом таких податкових декларацій ТОВ «Аксент Пром» були проведені камеральні перевірки вказаних декларацій позивача без оформлення актів. За результатами проведення камеральних перевірок виявлено порушення позивачем законодавчо встановленого порядку заповнення поданих податкових декларацій з ПДВ з додатками, а саме: в рядку 04 Декларацій було зазначено скорочене найменування платника податків та зазначено невірну назву контролюючого органу, до якого подається податкова декларація. У зв'язку вищевикладеним, такі податкові декларації ТОВ «Аксент Пром» (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року і № 9018047856 від 18.02.2015 року) не визнані відповідачем як податкова звітність, відповідно до ст. 48 Податкового кодексу України, про що підприємство було повідомлено листами № 834/26-50-15-01-10 від 18.02.2015 року та № 848/26-50-15-01-10 від 19.02.2015 року.
Суд у судовому засіданні 15.04.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2015 року, 20.01.2015 року, 26.01.2015 року, 27.01.2015 року, 29.01.2015 року та 09.02.2015 року ТОВ «Аксент Пром» (ідентифікаційний код 39369822, місцезнаходження: м. Київ, пров. Червоноармійський, буд. 14, корпус 1, офіс 3-Б) надсилало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року з доданими до неї додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» і реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація з ПДВ за грудень 2014 року) в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді електронних квитанцій № 2 від 19.01.2015 року, 20.01.2015 року, 26.01.2015 року, 27.01.2015 року та 09.02.2015 року з відомостями про доставку документів до відповідного районного органу державної фіскальної служби без зауважень.
До матеріалів позовної заяви позивачем була додана лише копія податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року з додатком 5, що датовані 26.01.2015 роком. Однак, враховуючи відсутність заперечень представника відповідача щодо змісту наявної у матеріалах справи копії податкової декларації з ПДВ, як об'єкта перевірки, суд приходить до висновку про ідентичність змісту цієї податкової декларації (від 26.01.2015 року) змісту податкових декларацій, що були подані позивачем 19.01.2015 року (отримана та зареєстрована в ДПІ за № 9078350814 від 19.01.2015 року) та 09.02.2015 року (отримана та зареєстрована в ДПІ за № 9080373563 від 09.02.2015 року).
Своїми листами № 387/26-50-15-01-10 від 23.01.2015 року, № 460/26-50-15-01-10 від 27.01.2015 року та № 834/26-50-15-01-10 від 18.02.2015 року «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності» ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила ТОВ «Аксент Пром» про те, що надіслані ним засобами електронного зв'язку податкові декларації з ПДВ за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками за реєстраційними № 907839807 від 19.01.2015 року, № 9079257587 від 27.01.2015 року, № 9080374278 від 09.02.2015 року, вважаються неподаними. В якості обґрунтування прийняття таких рішень про відмову у прийнятті податкових декларацій у тексті цих листів відповідача наведені посилання на зміст норм п. 48.1 і 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
При цьому, суд помітив, що листа (письмового повідомлення) про відмову у прийнятті податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2014 року та додатків до неї, що була отримана ДПІ 19.01.2015 року та зареєстрована нею цього ж дня за № 9078350814, представник відповідач до суду не подав та жодних відомостей про факт складання (направлення на адресу платника податків) такого листа не повідомив.
Крім того, 18.02.2015 року ТОВ «Аксент Пром» надіслало ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року з доданими до неї додатком 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість», додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація з ПДВ за січень 2015 року) в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді електронної квитанції № 2 від 18.02.2015 року з відомостями про доставку документу до центрального та відповідного районного органу державної фіскальної служби без зауважень.
В свою чергу, позивачем була надана суду копія податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року з додатками 1 і 5, що датовані 18.02.2015 роком, яка, згідно наявної у матеріалах справи роздруківки квитанції № 2, була отримана ДПІ 18.02.2015 року та зареєстрована нею цього ж дня за № 9018047856.
Разом з тим, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві направило на адресу позивача лист № 848/26-50-15-01-10 від 19.02.2015 року «Щодо відмови у прийнятті податкової звітності», аналогічний за змістом вищеописаним листам від 23.01.2015 року, від 27.01.2015 року та від 18.02.2015 року, але вже стосовно відмови у прийнятті податкової декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року).
За наслідками отримання даних листів контролюючого органу від 18.02.2015 року та від 19.02.2015 року ТОВ «Аксент Груп» з метою з'ясування відомостей про стан прийняття податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 року (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року) та за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року) звернулося із запитом про надання інформації № 270215 від 27.02.2015 року до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. У відповідь на вказаний запит відповідач листом від 04.03.2015 року № 16/ЗПІ/26-50-11-03 повідомив ТОВ «Аксент Груп» про те, що податкові декларації ТОВ «Аксент Пром» з ПДВ за звітні (податкові) періоди грудень 2014 року (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року) та за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року) прийняті в ДПІ, однак, відповідно до ст. 48 Податкового кодексу України, таким деклараціям було присвоєно статус «невизнана як податкова звітність».
Вважаючи такі дії контролюючого органу щодо невизнання як податкової звітності поданих ТОВ «Аксент Пром» податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 року та за січень 2015 року протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
В силу норми ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
При цьому, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).
Згідно п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу), а саме: наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 та був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Також, нормами п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Також, у силу норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Пунктами 49.1, 49.3 і 49.4 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Така податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).
У силу норм п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (пп. 49.9.1 цього пункт статті 49 Кодексу);
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (49.9.2 цього пункт статті 49 Кодексу).
Аналогічні положення містяться у пп. 4.9.2 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 (що мають для контролюючого органу рекомендаційний характер).
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу наступних дій: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби. При цьому, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.
Водночас, положеннями ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. У такому разі на підставі п. 49.11 ст. 49 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у встановлений строк надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 цього ж Кодексу).
У свою чергу, згідно з п. 49.12 ст. 49 ПК України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень випливає, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку (вказані правові висновки наведені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.01.2015 року № К/800/53150/13).
Як вбачається з матеріалів справи, подані ТОВ «Аксент Пром» засобами електронного зв'язку податкові декларація з ПДВ за грудень 2014 року (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року) та за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року) з додатками дійсно містять незначні дефекти, а саме: 1) в ряд. 04 таких Декларацій замість повного найменування платника «Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» наведене скорочене - «ТОВ «Аксент Пром»; 2) в таких Деклараціях наведене найменування контролюючого органу, до якого подається звітність - «ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва Голосіївський р-н м. Києва».
Разом з тим, з наявних матеріалів справи (зокрема: листа ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.03.2015 року № 16/ЗПІ/26-50-11-03 щодо розгляду запиту підприємства від 27.02.2015 року № 270215, витягу з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо поданої ТОВ «Аксент Пром» звітності за звітний період грудень 2014 року) та згідно письмових пояснень представника відповідача, що оформлені у вигляді заперечень проти позову, вбачається, що подані позивачем податкові декларації з ПДВ за звітний період грудень 2014 року (реєстр. № 9078350814 від 19.01.2015 року, № 9080373563 від 09.02.2015 року) були прийняті контролюючим органом датою їх фактичного надходження до податкової інспекції (тобто, 19.01.2015 року та 09.02.2015 року) та зареєстровані в ті ж самі дні.
Що ж до тверджень представника відповідача про прийняття ДПІ податкової декларації ТОВ «Аксент Пром» з ПДВ за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року), то наданими відповідачем документами (а саме: витягом з АІС «Податковий блок» з відомостями про прийняту та зареєстровану платником податків (позивачем) податку за звітний період грудень 2014 року, який не містить таких даних щодо наступного звітного (податкового) періоду) даний факт не підтверджується, а тому судом вбачається вчинення відповідачем дій щодо неприйняття зазначеної податкової декларації позивача за січень 2015 року.
Крім того, податкові декларації за грудень 2014 року (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року) та січень 2015 року невизнані відповідачем як податкова звітність у зв'язку з виявленням описаних вище недоліків.
Виходячи з положень наведених вище норм ПК України, суд вбачає, що виявлені в даному випадку контролюючим органом недоліки спірних податкових декларацій (як то зазначення скороченого найменування Товариства замість повного та зазначення невірного найменування контролюючого органу, до якого подається звітність) не стали перепоною для отримання відповідним контролюючим органом (відповідачем) надісланих податкових декларацій та за своєю суттю не перешкоджають ідентифікації позивача як платника податків, а також не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки контролюючим органом. Таким чином, зазначені дефекти заповнення податкової звітності не можуть слугувати виключними підставами для невизнання спірних декларацій ТОВ «Аксент Пром» документами податкової звітності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз викладених вище норм права свідчить про те, що дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року) з усіма додатками до неї, щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій ТОВ «Аксент Пром» за звітні періоди грудень 2014 року (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року) та за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року) з усіма додатками до них, що виражаються в оформленні та направленні на адресу позивача листів від 18.02.2015 року № 834/26-50-15-01-10 і від 04.03.2015 року № 16/ЗПІ/26-50-11-03, є протиправними.
Згідно п. 49.13 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, оскільки під час судового розгляду даної справи встановлений факт неправомірної відмови відповідачем у прийнятті Податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року), а її фактичне прийняття відбулось 18.02.2015 року, що вбачається з роздруківки електронної квитанції № 2 та не заперечується відповідачем, то суд вважає обґрунтованою вимогу позивача визнати вказану Податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року поданою станом на 18.02.2015 року.
Що ж до посилань позивача на факт відмови відповідача прийняти податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року (реєстрац. № 9078350814 від 19.01.2015 року) датою її фактичного подання (тобто, 19.01.2015 року), то дані обставини не знайшли документального підтвердження під час розгляду даної справи.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники податкових декларацій ТОВ «Аксент Пром» за грудень 2014 та січень 2015 року в обліковій картці платника податку з ПДВ суд зазначає наступне.
У відповідності до положень Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, для забезпечення єдиної методології ведення та обробки документів податкової звітності повинні виконуватись такі процедури: приймання та реєстрація документів податкової звітності від платників податків; перенесення інформації з документів податкової звітності на паперових та електронних носіях до електронних баз податкової звітності; перенесення інформації, наданої платниками податків засобами телекомунікаційного зв'язку, до електронних баз податкової звітності; проведення автоматизованих перевірок документів податкової звітності, зокрема звірка даних документів податкової звітності з інформацією відповідних реєстрів, переліків тощо, згідно з наданими технічними завданнями; верифікація даних податкової звітності, наданої на паперових носіях, що переносяться до КОР платників податків; підготовка та вивантаження інформації щодо сум визначених платником грошових зобов'язань для подальшого перенесення відповідних показників до КОР платників податків; відпрацювання реєстрів неімпортованих записів, сформованих за результатами перенесення визначених платниками сум грошових зобов'язань з баз податкової звітності до КОР платників податків; обробка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ; обробка податкової звітності (у тому числі поданої в електронному вигляді) та звітності, показники якої не заносяться до КОР платників податків; формування та передача реєстрів на основі обробленої податкової звітності незалежно від способу подання податкової звітності; оформлення і передача для збереження паперових носіїв податкової звітності; адміністрування системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності.
Згідно п. 4.9 розд. 4 цих Методичних рекомендацій, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.
Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.
Відповідно до розд. 5 цих Методичних рекомендацій, за наслідками процедури реєстрації та прийняття податкової звітності підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію, - здійснюється обробка та занесення інформації до електронних баз виконується.
При цьому, положеннями п. 4.15 і 4.16 розд. 4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу): подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
З метою спростування обґрунтованості заявлення позивачем позовних вимог в цій частині представником відповідача до матеріалів справи були подані витяг з інтегрованої картки платника ПДВ - ТОВ «Аксент Пром» без зазначення дати, станом на яку сформовано такий витяг та витяг з АІС «Податковий блок», де наявні відомості про формування станом на 30.12.2014 року та виставлення підприємству податкової вимоги від 04.02.2015 року № 560-23 на суму боргу з ПДВ у розмірі 768,00 грн. (копія такої податкової вимоги наявна в матеріалах справи).
Проте, інших документальних доказів (в тому числі витягу з інтегрованої картки платника ТОВ «Аксент Пром» по ПДВ за 2015 рік, актуального на день призначеного судового засідання. Порядок ведення зазначеної інтегрованої картки встановлений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 05.12.2013 року № 765) з відомостями про задекларовані позивачем показники господарської діяльності за звітні періоди грудень 2014 року та січень 2015 року представник відповідача в суді не пред'явив та пояснень про причини неможливості надання останніх не надав.
З огляду на викладене, суд з урахуванням вищенаведеного та у зв'язку з встановленими обставинами про прийняття контролюючим органом податкових декларацій позивача з ПДВ за грудень 2014 року та неправомірного неприйняття податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року приходить до висновку про невиконання відповідачем всупереч норм чинного законодавства своїх обов'язків по занесенню до електронних баз даних (а саме до інтегрованої картки платника податку ПДВ позивача) інформації зі спірних податкових декларацій з ПДВ за грудень 2014 року та січень 2015 року.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року).
3. Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року (реєстр. № 9018047856 від 18.02.2015 року) такою, що подана у момент фактичного її отримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а саме: 18.02.2015 року.
4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» з податку на додану вартість за грудень 2014 року (реєстр. № 9080373563 від 09.02.2015 року) та за січень 2015 року (реєстраційний номер № 9018047856 від 18.02.2015 року).
5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити відповідні показники податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» з податку на додану вартість за грудень 2014 року (реєстраційний номер № 9078350814 від 19.01.2015 року, № 9080373563 від 09.02.2015 року) та за січень 2015 року (реєстраційний номер № 9018047856 від 18.02.2015 року) в інтегрованій картці платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром».
6. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок