ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
14 травня 2015 року 15 год. 15 хв. № 826/2370/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фінансова компанія "Партнер" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фінансова компанія "Партнер" (далі - позивач) до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації позивача з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за грудень 2014 року (далі - декларація), а також визнання декларації такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання відповідачем - 20 січня 2015 року, із відображенням цих даних в особовій картці платника податків.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно не прийнято декларацію, яку подано позивачем як податкову звітність.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.
Представник відповідача у судове засідання 10 березня 2015 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 10 березня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
До суду 24 березня 2015 року через канцелярію від позивача надійшли письмові заперечення проти позову разом із доказами на їх обґрунтування, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Між позивачем, як платником податків, та відповідачем, як контролюючим органом, 15 липня 2014 року укладено договір № 1 про визнання електронних документів.
Позивачем 20 січня 2015 року засобами електронного зв'язку (файл 2654003495690610200115100000000111220142654.ХМL) направлено до відповідача декларацію з додатками № 1 (розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1), № 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), № 8 (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, що підтверджується квитанціями № 2 про доставку декларації та повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв'язку.
Листом відповідача від 22 січня 2015 року № 944/26 54-15-01-10 позивача повідомлено, що за результатами проведеного камерального аналізу податкової звітності встановлено, що податкову звітність заповнено з порушенням вимог Наказу Міністерства Фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".
У зв'язку з викладеним, податкову звітність позивача не визнано, запропоновано йому подати нову податкову звітність, заповнену відповідно до норм чинного законодавства.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.
Так, згідно з п. 48.3 ст. 48, п. 49.8, п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п.48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (далі Інструкція № 233).
Відповідно до п.п. 7.5, 7.6 розділу 3 Інструкції № 233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС
Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
В матеріалах справи містяться квитанції № 2, у яких не зазначено інформації про заповнення податкової звітності із порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених у Наказі Державної податкової адміністрації України від 14 червня 2012 року № 516 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", про її невідповідність або про допущення помилок, які перешкоджають прийняттю та реєстрації податкової звітності.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що у декларації у розділі "декларація подається до _", міститься наступний запис: "ДПІ у Оболонському районі м. Києва".
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, за переліком згідно з додатками 1-3.
Зокрема, державну податкову інспекцію в Оболонському районі міста Києва реорганізовано та утворено державну податкову інспекцію в Оболонському районі Державної податкової служби у місті Києві (додаток № 2 до постанови № 981).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.
Зокрема, реорганізовано державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та утворено державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві - відповідача (додаток № 2 до постанови № 311).
На час подання позивачем декларації ДПІ у Оболонському районі міста Києва, яка зазначена позивачем у декларації, реорганізована.
Тобто, відповідачем правомірно не визнано декларацію як податкову звітність.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання як податкової звітності декларації є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Заявлена позивачем вимога про визнання декларації такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання відповідачем - 20 січня 2015 року, із відображенням цих даних в особовій картці платника податків також не підлягає задоволенню, оскільки, як з'ясовано судом, декларація заповнена із порушенням норм законодавства.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно подати до контролюючого органу податкову звітність.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фінансова компанія "Партнер" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фінансова компанія "Партнер".
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин