25 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1777/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участі секретаря Сірого І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, без фіксації судового засідання, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
28.05.2015 до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Чернігівторгбуд" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправним рішення та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області у виконанні постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 в частині не включення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту; зобов'язати відповідача внести до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту та стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 № 3/458 стягнуто на користь позивача 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. держмита. 30.03.2015 позивач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області із заявою про прийняття вказаного рішення до виконання, проте листами від 20.05.2015 йому відмовлено, оскільки документи не відповідають вимогам Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною. Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.03.2015 позивач звернувся до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області з заявою за вих. № 32, в якій просив прийняти наказ арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 № 3/458 про стягнення з рахунків Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь позивача 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. держмита (а.с.11). До заяви додав оригінал рішення та наказу від 06.07.1999 № 3/458 (а.с.12-14).
20.05.2015 Управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області листами за вих. № 01.1-35/4808, 01.1-35-4809 та № 02-45/11156 відмовлено позивачу у прийнятті поданих документів, оскільки вони не відповідають вимогам Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою № 440, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 та у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (а.с.20-23).
Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI від 05.06.2012 та Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі -Порядок № 440).
Позовні вимоги про визнання протиправним рішення та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області у виконанні постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 в частині не включення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту та зобов'язання відповідача внести до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, вищевказаного рішення, задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Оскільки із заявою такого змісту як "включити до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту" позивач до відповідача не звертався, то вказані вимоги позивача є передчасними.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 6 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо будуть порушені.
Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Водночас частина 2 статті 11 КАС України передбачає можливість для суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (ч.2 ст. 2).
Згідно п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Згідно рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 боржником є Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр, який являється державним підприємством, а тому підпадає під перелік, визначений частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Кабінетом Міністрів України з метою реалізації пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", 03.09.2014 року прийнято постанову № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок).
Відповідно до зазначеного Порядку виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, які видані або ухвалені до 01.01.2013, подаються до органів державної виконавчої служби для здійснення їх обліку інвентаризації та подальшої передачі органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення заборгованості.
Пунктом 4 Порядку № 440 встановлено перелік документів, які подаються заявником (стягувачем) до органу державної виконавчої служби про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, які видані або ухвалені до 01.01.2013.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою (далі - Реєстр). Якщо за результатами перевірки встановлено, що рішення виконано в повному обсязі, відповідальна особа повертає рішення заявнику із супровідним листом та відповідною довідкою з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Як вже встановлено судом, 30.03.2015 позивач звернувся до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області із заявою за вих. № 32, в якій просив прийняти рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту (а.с.11). До заяви додав оригінал рішення та наказу від 06.07.1999 № 3/458 (а.с.12-14).
Проте, доказів, які б свідчили про вчинення дій, передбачених пунктом 7 Порядку №440, відповідачем суду не надано.
Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на Інструкцію з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо оформлення копій судових рішень. виходячи з наступного.
В Україні арбітражні суди з 2001 року перейменовані на господарські, оскільки відповідно до Закону України від 21 червня 2001 року "Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд", слово "арбітражний" було замінено словом "господарський". Отже, правосуддя у господарських відносинах почали здійснювати господарські суди.
Діяльність господарських судів регулюється Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28 (далі - Інструкція).
Відповідно до пп. 2.6.11 п.2.6 Інструкція учасникам судового процесу надсилаються (видаються) копії судових рішень, засвідчених відміткою "Згідно з оригіналом". Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії. Копія процесуального документа скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади відповідальної особи, що засвідчує документ. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".
Згідно пп. 2.6.13 п. 2.6 Інструкції оригінал наказу господарського суду, підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду і видається стягувачеві під розписку або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, копія рішення в господарському суді засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом", зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище, дата засвідчення копії та скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду, що підтверджується наявкою в матеріалах справи копією рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 (а.с.12-13).
Наказ Арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду (а.с.14), відповідно до норм Інструкції.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана заява має бути розглянута відповідачем повторно за правилами, визначеними Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
З урахуванням викладеного, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 30.03.2015 за вих. № 32 щодо виконання рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту за правилами, встановленими Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440.
При цьому, приймаючи таке рішення, суд керується нормами пунктом 2 частини другої статті 162 КАС України, відповідно до яких у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Правила розподілу судових витрат визначені статтею 94 КАС України. Відповідно до частини третьої зазначеної статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Зважаючи на те, що в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати не повертаються.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 30.03.2015 за вих. № 32 щодо виконання рішення арбітражного суду Чернігівської області від 06.07.1999 №3/458 про стягнення з рахунку Чернігівського обласного радіотелевізійного передавального центру на користь Відкритого акціонерного товариства "Чернігівторгбуд" 13870,45 грн. боргу та 693,50 грн. витрат по держмиту за правилами, встановленими Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Поліщук