Копія
24 червня 2015 р. 10 год. 15 хв. Справа №818/1444/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Воловика С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1444/15
за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"
до відповідача-1 Львівської митниці ДФС
відповідача-2 Головного Управління Держаної казначейської служби України у м. Києві
про визнання рішення протиправним та стягнення надміру сплачених коштів,-
Приватне виробниче підприємство "Вибір" (далі по тексту - позивач, ПВП «Вибір») звернулось до суду з позовом до Львівської митниці ДФС України (далі по тексту - відповідач-1, Львівська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, ГУДКСУ у м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету оформлене листом №4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року;
- стягнути з Державного бюджету України надміру сплачені податки митні та інші платежі в сумі 87116,50 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18 листопада 2014 року Львівською митницею Міндоходів було прийнято 2 рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014. Вищезазначені рішення про визначення коду товару постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 818/3329/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, визнані протиправними та скасовані. Внаслідок наявності діючих рішень про визначення коду товару в період з 25.11.2014 року по 27.11.2014 року, позивач здійснив митне оформлення 2 партій товару за кодом товару який передбачає сплату мита в розмірі 10 % замість 0% мита. Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року були визнані судом протиправними та скасовані, при оформленні вищевказаних 2 партій товару, в період дії скасованих рішень митниці, ПВП “Вибір” надмірно сплатило податки, митні платежі у сумі 87116,50 грн. 03 квітня 2015 року ПВП “Вибір” направив на адресу Львівської митниці ДФС України заяву № 125 від 03.04.2015 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету. До заяви були надані всі необхідні документи, необхідні для її розгляду. 29 квітня 2015 року ПВП “Вибір” отримало від Львівської митниці ДФС України лист № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року відповідно до якого позивачу було відмовлено у задоволенні заяв та здійсненні оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита. ПВП “Вибір” вважає, що Львівська митниця ДФС безпідставно та протиправно відмовилась задовольняти заяву про повернення надмірно сплачених коштів.
Від відповідача, Львівської митниці ДФС України, надійшло заперечення в якому відповідач зазначає, що позивачем не може заявляти позовні вимоги про повернення надмірно сплачених мита та ПДВ, оскільки зазначені дії (по визначенню коду товару) вчинялися декларантом позивача, а не митницею, тому така вимога суперечить п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України. Окрім того, відповідач зазначає, що позивачем не було доведено, що товари стосовно яких було винесено рішення про визначення коду товару від 18.11.2014 р. КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 та оформлені за МД, перелік яких наведений в заяві ПВП “Вибір” від 03.04.2015 р. № 125 є або ідентичними, або подібними (аналогічними) чи мають схожі характеристики, які є визначальними для класифікації товару. Таким чином, відповідач зазначає, що Львівською митницею ДФС було правомірно відмовлено ПВП “Вибір” в задоволенні його заяви (а.с.37-40).
Від відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, надійшло заперечення в якому відповідач зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало (а.с.31-35).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що 18 листопада 2014 року Львівською митницею Міндоходів було прийнято 2 рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014.
Вищезазначені рішення про визначення коду товару постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 818/3329/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015 року, визнані протиправними та скасовані (а.с.10-12)
Внаслідок наявності діючих рішень про визначення коду товару в період з 25.11.2014 року по 27.11.2014 року, позивач здійснив митне оформлення 2 партій товару за кодом товару який передбачає сплату мита в розмірі 10 % замість 0% мита.
Враховуючи, що рішення про визначення коду товару № КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 від 18.11.2014 року були визнані судом протиправними та скасовані, при оформленні вищевказаних 2 партій товару, в період дії скасованих рішень митниці, ПВП “Вибір” надмірно сплатило податки, митні платежі у сумі 87116,50 грн.
Факт оплати (в тому числі надмірно сплачених платежів) підтверджується платіжним дорученням (сформованим за допомогою програми “Клієнт-Банк”) з електронними відмітками банку про проведення оплати, а саме: платіжні доручення № 297 від 17.11.2014р.; № 330 від 24.11.2014р.; № 338 від 26.11.2014р. (а.с.21-23).
ПВП “Вибір” було направлено на адресу Львівської митниці ДФС України заяву № 125 від 03.04.2015 року про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету (а.с.17). До заяви були додані всі необхідні документи, передбачені Податковим кодексом України та Митним кодексом України для даного виду заяв.
З матеріалів справи вбачається, що листом Львівської митниці ДФС України № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 року ПВП “Вибір” було відмовлено у задоволенні заяви та здійсненні оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита (а.с.18).
Суд не погоджується із вказаним рішенням Львівської митниці ДФС України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Стаття 17 Податкового кодексу України, зокрема, п.п. 17.1.10. п. 17.1., встановлює, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 43 Податкового кодексу України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Відповідно до даної статті, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 р. №25/44, надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством. Згідно п. 3.4 вказаного Порядку, повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за № 1097/14364 (надалі - Порядок № 618).
Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013р. № 882/1188 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (надалі - Порядок № 882/1188).
Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум (пункт 2 розділу III Порядку № 618).
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункт 3 розділу III Порядку № 618).
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - ОСОБА_2 про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України (пункт 4 розділу III Порядку № 618).
Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), ОСОБА_2 про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів (пункт 5 розділу III Порядку № 618).
Копія ОСОБА_2 про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю (пункт 6 розділу III Порядку № 618).
ОСОБА_2 про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (пункт 7 розділу III Порядку № 618).
Згідно Порядку № 882/1188, повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №618, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України (пункт 5 Порядку № 882/1188).
Відповідно до абзацу першого пункту 7 Порядку № 882/1188, орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Згідно п. 10 Порядку № 882/1188 на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Наведені вище норми свідчать про те, що підставою для виплати Державним казначейством України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.
У той же час, Львівською митницею ДФС України не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготування вищевказаного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.
У своїй відмові відповідач посилається на те, що судовими рішеннями (постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2015р. у справі № 818/3329/14) не зобов'язано здійснити повернення митних платежів. Дані твердження відповідача є неправомірними, оскільки встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, факту протиправності визначення митної вартості, є достатньою та самостійною підставою для повернення надміру сплачених коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Зазначене свідчить про наявність підстав для підготовки відповідачем ОСОБА_2 про повернення коштів згідно додатку № 1 до Порядку № 882/1188 та інших необхідних документів.
Також, у відмові відповідач зазначив, що ПВП “Вибір” самостійно вирішив застосовувати інший код товару, самостійно розрахував суму митних платежів внаслідок чого підприємство не має право вимагати повернення надмірно сплачених митних та інших платежів.
Дані твердження відповідача суд вважає безпідставними внаслідок наступного.
Відповідно до частини 1 статті 21 Митного кодексу України, за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на органи доходів і зборів (заінтересованих осіб), органи доходів і зборів безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною 2 вказаної статті, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень органів доходів і зборів.
ПВП “Вибір” звернулося до Міністерства доходів і зборів України із зверненням № 163 від 15.05.2014р. щодо надання консультації з митних питань.
В даному зверненні були поставлені в т.ч. наступні питання:
- Чи розповсюджується дія рішення Львівської митниці Міндоходів про визначення коду товару № КТ-209000007-0046-2014 від 24.04.2014р. на наступні (інші) партії товару за контрактом № 15012013 від 15.01.2013р. між ПВП “Вибір” та Koster Marine Proteins GmbH (Німеччина)?
- Чи має право ПВП “Вибір”, при наявності рішення Львівської митниці Міндоходів про визначення коду товару № КТ-209000007-0046-2014 від 24.04.2014р. на одну партію товару, при поданні документів для митного оформлення інших наступних партій товару за контрактом № 15012013 від 15.01.2013р. між ПВП “Вибір” та Koster Marine Proteins GmbH (Німеччина), зазначати інший код УКТЗЕД товару відмінний від коду УКТЗЕД товару який встановлений в рішенні митного органу?
- Чи розповсюджується дія рішення Львівської митниці Міндоходів про визначення коду товару № КТ-209000007-0046-2014 від 24.04.2014р. на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які завозяться на митну територію України за іншими договорами (контрактами)?
ПВП “Вибір” отримало консультацію від Міністерства доходів і зборів України листом № 10998/6/99-99-24-02-02-15 від 19.06.2014р., відповідно до якої, митний орган зазначив, що статтею 69 Кодексу визначено, що рішення про визначення коду товару приймається стосовно товару (а не його партії). Згідно ст. 266 Кодексу у разі самостійного декларування товарів декларантом, або уповноваженою ним особою, передбачену Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант, або уповноважена ним особа. Дія рішення митного органу про зміну коду товару розповсюджується на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.
Отже, Міністерство доходів і зборів України своєю консультацією фактично підтвердило, що ПВП “Вибір” не має права інші партії товару декларувати за іншим кодом, відмінним від того який визначив митний орган.
Таким чином, ПВП “Вибір” здійснював декларування інших партій товару за кодом УКТЗЕД який визначив митний орган і діяти в інший спосіб позивач не мав права, в зв'язку з чим не можна вважати, що ПВП “Вибір” самостійно, на власний розсуд, без вказівки митного органу, визначав більший розмір митних платежів.
Твердження відповідача, що ПВП “Вибір” жодним чином не доводить той факт, що товари стосовно яких було винесено рішення про визначення коду товару від 18.11.2014 р. КТ-209000007-0327-2014 та № КТ-209000007-0328-2014 та оформлені за МД, перелік яких наведений в заяві від 03.04.2015р. № 125 є або ідентичними, або подібними (аналогічними) чи мають схожі характеристики, які є визначальними для класифікації, суд вважає безпідставним, оскільки факт, що дані товари є ідентичними підтверджується всіма сертифікатами якості, ветеринарними сертифікатами, іншими документами які надавалися відповідачу при митному оформленні товару. В даних документах чітко зазначено, що всі параметри товару в повній мірі є ідентичними і не мають розбіжностей. Вказане свідчить, що товар є аналогічним (ідентичним) тому по якому було прийняте скасоване судом рішення.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення, заперечення відповідача є необґрунтованими.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Львівської митниці не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Львівської митниці ДФС Головного Управління Держаної казначейської служби України у м. Києві про визнання рішення протиправним та стягнення надміру сплачених коштів - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Львівської митниці ДФС про відмову оформити і направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів, оформлене листом № 4831/13-70-25/36 від 24.04.2015 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. 6, код 30608151) надміру сплачені податки, митні та інші платежі в розмірі 87 116, 50 (вісімдесят сім тисяч сто шістнадцять) грн. 50 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, оф. 6, код 30608151) судовий збір в розмірі 255, 78 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 78 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик
Повний текст постанови складений 30.06.2015 року.