22 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/950/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
23 березня 2015 року Державне підприємство "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0006961501/740.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про незгоду позивача з висновками акту перевірки від 06.02.2015 № 590/16-03-15-01/08680661 щодо порушення граничних строків сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки проведені позивачем сплати самостійно визначених податкових зобов'язань за період з 30.05.2012 по 30.11.2012 контролюючим органом скеровані на погашення податкового боргу та штрафних санкцій, який визнаний у судовому порядку безнадійним. Пояснює, що протиправна зміна Кременчуцькою ОДПІ призначення платежу зі сплати ПДВ, визначених у платіжних дорученнях, призвела до штучного виникнення станом на вересень 2011 року боргу в сумі 1154031 грн. 23 коп., на погашення якого контролюючим органом спрямовані сплачені позивачем суми податку на додану вартість згідно поданих декларацій за період з 30.05.2012 по 30.11.2012. Вважає, що станом на 01.03.2015 у позивача відсутня заборгованість з податку на додану вартість, а тому висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 року № 0006961501/740 підлягає скасуванню.
30 квітня 2015 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року декларувались грошові зобов'язання з податку на додану вартість та оскільки станом на дату подання вказаних декларацій за позивачем рахувалась недоїмка зі сплати податку на додану вартість, за рахунок сплачених позивачем коштів погашався податковий борг, а погашення сум за поданими деклараціями відбулось в порядку черговості станом на 25.04.2015. Зазначає, що позивачем не сплачено у встановлений законом строк самостійно визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість, тому дії з нарахування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Державне підприємство "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" (ідентифікаційний код 08680661) зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200141979 серії НБ № 567964 від 18.09.2013.
06.02.2015 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість Державним підприємством "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)", за результатами якої складено акт від 06.02.2015 № 590/16-03-15-01/08680661 /а.с. 30-31/.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податку на додану вартість на загальну суму 202922 грн. згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, а саме: 25.04.2014 в розмірі 13310,80 грн., 17.05.2014 в розмірі 18924,20 грн., 23.07.2014 в розмірі 21697 грн. та в розмірі 6284,32 грн., 29.08.2014 в розмірі 13519,79 грн., 18.09.2014 в розмірі 16342,89 грн. та в розмірі 11926,76 грн., 19.09.2014 в розмірі 1574,03 грн. та в розмірі 6296,12 грн, 21.10.2014 в розмірі 5464 грн., 21.11.2014 в розмірі 937,09 грн., в розмірі 20803 грн. та в розмірі 9192,10 грн., 26.12.2014 в розмірі 24186,90 грн., в розмірі 5145,44 грн., 29.01.2015 в розмірі 27317,56 грн. /а.с. 30/.
За результатами перевірки встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України.
25.02.2015 Кременчуцькою ОДПІ на підставі акта перевірки від 06.02.2015 № 590/16-03-15-01/08680661 винесено податкове повідомлення-рішення № 0006961501/740, яким позивача за затримку на 813 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 202922 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 40584 грн. 40 коп. за платежем "податок на додану вартість" /а.с. 28/.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2015 № 0006961501/740, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 25.02.2015 № 0006961501/740, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Державним підприємством "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" подано до Кременчуцької ОДПІ наступні податкові декларації з податку на додану вартість:
- №9027350635 від 17.05.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за квітень 2012 року склала 32235 грн. /а.с 89/;
- №9034572351 від 19.06.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за травень 2012 року склала 21697 грн. /а.с 90/;
- №32960 від 20.07.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за червень 2012 року склала 36147 грн. /а.с 91/;
- №9049318911 від 16.08.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за липень 2012 року склала 26198 грн. /а.с 92/;
- №9057542938 від 20.09.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за серпень 2012 року склала 20803 грн. /а.с 93/;
- №9063037683 від 15.10.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за вересень 2012 року склала 33379 грн. /а.с 94/;
- №9072825528 від 19.11.2012, згідно якої сума самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання за жовтень 2012 року склала 32463 грн. /а.с 95/.
З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток врегульовано Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 203 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час подання податкових декларацій/ передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Представники позивача у судових засіданнях пояснювали, що позивачем сплачено суми узгоджених податкових зобов'язань по податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень-жовтень 2012 року платіжними дорученнями: № 133 від 18.05.2012, № 168 від 27.06.2012, № 200 від 18.07.2012, № 240 від 17.08.2012, № 269 від 19.09.2012, № 277 від 21.09.2012, № 328 від 19.10.2012, № 343 від 21.11.2012, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 110- 117/.
Суд зазначає, що порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету) визначено Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, яка була чинною у період з 13.08.2005 по 28.02.2014 /надалі - Інструкція/.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Згідно з пунктом 4.1. розділу 4 Інструкції нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
Згідно відомостей облікової картки позивача з податку на додану вартість станом на 30.05.2012 за позивачем рахувався податковий борг, а саме: недоїмка в сумі 955919 грн. 17 коп. та пеня в сумі 269030 грн. 99 коп. /а.с. 62/.
Відповідно до пункту 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із письмових пояснень представника відповідача встановлено /а.с. 166-168/ та підтверджено відомостями облікової картки позивача, що кошти сплачені позивачем зазначеними вище платіжними дорученнями зараховані контролюючим органом у рахунок погашення податкового боргу позивача згідно з черговістю його виникнення, а саме: кошти сплачені платіжним дорученням № 133 від 18.05.2012 в розмірі 32235 грн. зараховані в рахунок погашення пені за період з 03.10.2006 у розмірі 8341 грн. 62 коп. та погашення зобов'язань, визначених у декларації № 8548 від 18.02.2009 у розмірі 23893 грн. 38 коп.; кошти сплачені платіжним дорученням № 168 від 27.06.2012 в сумі 21697 грн. зараховані у рахунок погашення податкових зобов'язань, визначених у декларації № НОМЕР_1 від 17.03.2010; кошти сплачені платіжним дорученням № 200 від 18.07.2012 в розмірі 36147 грн. зараховані в рахунок погашення податкових зобов'язань, визначених у декларації № НОМЕР_1 від 17.03.2010 в розмірі 19398 грн. 17 коп. та декларації № НОМЕР_2 від 19.04.2010 у розмірі 16748 грн. 83 коп.; кошти сплачені платіжним дорученням № 240 від 17.08.2012 в розмірі 26198 грн. зараховані в рахунок погашення пені, нарахованої за період з 02.10.2007 у розмірі 4105 грн. 67 коп., податкових зобов'язань, визначених у декларації № НОМЕР_2 від 19.04.2010 у розмірі 9955 грн. 17 коп. та штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 13.05.2010 у розмірі 12137 грн. 16 коп.; кошти сплачені платіжним дорученням № 269 від 19.09.2012 в розмірі 19915 грн. зараховані в рахунок погашення штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 13.05.2010; кошти сплачені платіжним дорученням № 277 від 25.09.2012 в розмірі 888 грн. зараховані в рахунок погашення пені, нарахованої за період з 31.10.2007; кошти сплачені платіжним дорученням № 328 від 22.10.2012 в розмірі 33379 грн. зараховані в рахунок погашення пені, нарахованої за період з 31.10.2007 у розмірі 22206 грн. 77 коп. та зобов'язання, визначеного декларацією № НОМЕР_4 від 15.06.2010 у розмірі 11172 грн. 23 коп. Також відомостями облікової картки позивача з податку на додану вартість підтверджено, що кошти сплачені платіжним дорученням № 343 від 21.11.2012 в розмірі 32463 грн. зараховані контролюючим органом у рахунок погашення податкового зобов'язання, визначеного деклараціями № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 та пені /зворот а.с. 66, а.с. 67/.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що Кременчуцькою ОДПІ протиправно зараховано сплачені позивачем кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення, оскільки станом на час такого зарахування у період з 30.05.2012 по 30.11.2012 діяли норми Податкового кодексу України, а саме ст. 87 Податкового кодексу України, якою передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків та встановлено заборону спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.
Постановою господарського суду Полтавській області від 24.12.2009 у справі № 3/271 зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ списати відповідно до ст. 18 Закону України "Про порядок погашення податковий зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (зі змінами і доповненнями) залишок податкового боргу Підприємства Кременчуцької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (№ 69) в Полтавській області в сумі 311024,02 грн., що виник на 31.12.2004 р. та є безнадійним податковим боргом станом на 01.01.2008 р. /а.с. 137-140/.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі № 2а-1670/2503/11 /а.с. 120-123/, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 /а.с. 124-126/, адміністративний позов Державного підприємства Кременчуцької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області (№69) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо невчинення дій по списанню безнадійного податкового боргу згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 року по справі № 3/271. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо зміни призначення поточних платежів з податку на додану вартість та зарахування їх у рахунок безнадійного податкового боргу та нарахування пені на цю суму. Зобов'язано Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області вчинити дії по списанню безнадійного податкового боргу, визначеного рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.12.2009 року по справі № 3/271, у тому числі пені і штрафних санкцій, нарахованих на такий податковий борг. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На підставі вказаних вище судових рішень Кременчуцькою ОДПІ винесено рішення про списання безнадійного податкового боргу № 18/19-037 від 30.05.2012, яким списано безнадійний податковий борг позивача, який виник станом на 30.05.2012 в сумі 311024 грн. 02 коп., у тому числі: за податками, зборами в сумі 262458 грн. 49 коп. та за пенею в сумі 48565 грн. 53 коп. /а.с. 165/.
Доказів оскарження та скасування вказаного рішення до суду не надано.
Згідно відомостей облікової картки позивача з податку на додану вартість 30.05.2012 Кременчуцькою ОДПІ списано податковий борг позивача в загальному розмірі 311024 грн. 02 коп., у тому числі: недоїмку в сумі 262458 грн. 49 коп. та з пеню в сумі 48565 грн. 53 коп. /зворот а.с. 60/.
Таким чином, станом на час виникнення податкового боргу зі сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за квітень 2012 року - жовтень 2012 року /30.05.2012, 30.06.2012, 30.07.2012, 30.08.2012, 30.09.2012, 30.10.2012, 30.11.2012/ та на час зарахування коштів, сплачених позивачем зазначеними вище платіжними дорученнями у рахунок погашення податкового боргу позивача згідно з черговістю його виникнення, Кременчуцькою ОДПІ було списано податковий борг в сумі 311024 грн. 02 коп. (за податками, зборами в сумі 262458 грн. 49 коп. та за пенею в сумі 48565 грн. 53 коп.), що виник на 31.12.2004 р. та був безнадійним податковим боргом станом на 01.01.2008 р., про що внесено відповідні відомості до облікової картки позивача з податку на додану вартість, а тому суд не бере до уваги доводи позивача про те, що несвоєчасне списання безнадійного податкового боргу призвело до зарахування сплачених позивачем коштів у рахунок вказаного податкового боргу, який мав бути списаний.
Перевіркою встановлено та підтверджено відомостями інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість, що податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за квітень 2012 року /строк сплати до 30.05.2012/ фактично сплачено позивачем 25.04.2014 в розмірі 13310,80 грн. та 27.05.2014 в розмірі 18924,20 грн.; податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за травень 2012 року /строк сплати до 30.06.2012/ фактично сплачено позивачем 23.07.2014 в розмірі 21697 грн.; податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за червень 2012 року /строк сплати до 30.07.2012/ фактично сплачено позивачем 23.07.2014 в розмірі 6284,32 грн., 29.08.2014 в розмірі 13519,79 грн., 18.09.2014 в розмірі 16342,89 грн.; податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2012 року /строк сплати до 30.08.2012/ фактично сплачено позивачем 18.09.2014 в розмірі 11926,76 грн., 19.09.2014 в розмірі 1574,03 грн., 19.09.2014 в розмірі 6296,12 грн., 21.10.2014 в розмірі 5464 грн., 21.11.2014 в розмірі 937,09 грн.; податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2012 року /строк сплати до 30.09.2012/ фактично сплачено позивачем 21.11.2014 в розмірі 20803 грн.; податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за вересень 2012 року /строк сплати до 30.10.2012/ фактично сплачено позивачем 21.11.2014 в розмірі 9192,10 грн., 26.12.2014 в розмірі 24186,90 грн.; податковий борг зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2012 року /строк сплати до 30.11.2012/ фактично сплачено позивачем 26.12.2014 в розмірі 5145,44 грн., 29.01.2015 в розмірі 27317,56 грн.
Суд відхиляє доводи позивача з посиланням на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2014 № 816/3785/14 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 у справі № 2-а-10990/09/1670, оскільки вказаними судовими рішеннями не було встановлено обставин своєчасності сплати позивачем сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2012 року - жовтень 2012 року, а також не встановлено відсутності податкового боргу у позивача станом на 30.05.2012, 30.06.2012, 30.07.2012, 30.08.2012, 30.09.2012, 30.10.2012 та 30.11.2012.
Судові рішення, якими би Кременчуцьку ОДПІ було зобов'язано здійснити коригування показників податкового боргу інтегрованої картки платника позивача з податку на додану вартість відсутні.
Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Аналогічна правова позиція висловлена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 №1602/11/10/14-14.
З огляду на приписи вказаної норми, у зв'язку із затримкою сплати суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 202922 грн. більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, позивач притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% в сумі 40584 грн. 40 коп. /а.с. 28/.
За таких обставин, суд вважає правомірним висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, наслідком чого є притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
При цьому слід зазначити, що будь-які можливі порушення щодо підстав та порядку проведення перевірки не спростовують висновків про порушення, встановлені контролюючим органом за результатами перевірки.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 № 0006961501/740 винесено Кременчуцькою ОДПІ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі розмірі 182 грн. 70 коп. (10 відсотків розміру ставки судового збору), що підтверджується платіжним дорученням № 90 від 04.03.2015 /а.с. 4/.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, решта суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. (1827 грн. - 182 грн. 70 коп.) підлягає стягненню з Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№ 69)" (ідентифікаційний код 08680661) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 30 червня 2015 року.
Суддя С.С. Сич