Справа № 815/2557/14
26 червня 2015 року
10год.25хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1” до ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.04.2015 року) Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1”, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000014100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 10% в частині сплати штрафу, у розмірі 990 046, 19 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 20%, в частині сплати штрафу у розмірі 10 390 199, 85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині, оскільки штрафні санкції нараховані на підставі документів «АUТОРЕN», які не зустрічається в податковій звітності та в нормативних документах на підставі яких нараховуються штрафні санкції, також в акті перевірки та запереченнях до даного акту податковим органом наведена різна кількість днів прострочення оплати, податковим органом при обчисленні штрафів не враховані деякі оплати КП «ТМО», крім того дані акту перевірки не співпадають з розрахунком штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 15.01.2014р.
Таким чином, на думку позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000014100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 10% в частині сплати штрафу у розмірі 990 046, 19 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 20% в частині сплати штрафу у розмірі 10 390 199, 85 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судове засідання 25.06.2015р. не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх.15924/15 від 25.06.2015 року).
Представник відповідача в судове засідання 25.06.2015р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. Надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відзначив, що КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» було надано 11.02.2013р. до СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів Податкові декларації з ПДВ за серпень-вересень 2012 року (від 19.09.12 та 19.10.12 №9057040339, НОМЕР_2) та Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року від 05.11.12 №9068550548, лютий 2011 року від 05.11.12 №9068550722, березень 2011 року від 05.11.12 №9068551300, квітень 2011 року від 05.11.12 №9068551641, травень 2011 року від 05.11.12 №9068552357, вересень 2011 року від 05.11.12 №9068556337, листопад 2011 року від 05.11.12 №9068557443, січень 2012 року від 15.11.12 №9071744152, лютий 2012 року від 15.11.12 №9071761195 по яких збільшені та нараховані податкові зобов'язання на суму 75228874,00 грн. та штрафні санкції 2005128,00 грн. При цьому, КП «ТМО» не сплачено своєчасно у повному обсязі самостійно задекларовані у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках узгоджені податкові зобов'язання на суму 75228874,00 грн. та штрафні санкції 2005128.00 грн., в результаті чого станом на 30.09.2012 року виник податковий борг.
При цьому, податковий орган не заперечує, що в акті перевірки та запереченні до нього по декларації за серпень 2012 року від 19.09.2012 р. №9057040339 та декларації за вересень 2012 року від 19.10.2012р. №9064493458 наведена різна кількість днів, але у сумі кількість днів залишається незмінною (а саме 77 днів затримки сплати податкового зобов'язання).
Крім того, підрахунок кількості днів, що вже перевищує 30 календарних днів, не є важливим та не впливає на відсоток, який застосовується згідно пункту 126.1 ст.126 Податкового кодексу України. Тому по суті, інша, а саме уточнена кількість днів, яка наведена у запереченні до акту перевірки не відміняє нарахування податковим органом штрафних санкцій.
В судовому засіданні 11.06.2015р. представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору з урахуванням висновку судової економічної експертизи.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що фахівцями податкового органу на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового Кодексу України та Наказу СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів від 20.12.2013 р. №199 «Про проведення документальної, невиїзної позапланової перевірки», проведено перевірку платника КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 34674102) з питання своєчасності сплати ПДВ по наданій до СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів податковій звітності, а саме: податкові декларації та уточнюючі розрахунки з ПДВ за 2011-2012 роки (№9057040339 від 19.09.2012, №9064493458 від 19.10.2012, №9068550548 від 05.11.2012, №9068550722 від 05.11.2012, №9068551300 від 05.11.2012, №9068551641 від 05.11.2012, №9068552357 від 05.11.2012, №9068556337 від 05.11.2012, N9071761195 від 15.11.2012, № НОМЕР_3 від 05.11.2012, №9071744152 від 15.11.2012).
За результатами перевірки складений акт від 24.12.2013 року № 60/41-0/34674102/21 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати».
В висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення з боку позивача п. 50.1 ст. 50, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач звернувся до ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів з запереченнями від 30.12.2013 року № 02/01-01-1015 на акт перевірки.
Згідно відповіді на заперечення від 11.01.2014 року №104/41-0/10 позивачу було відмовлено у врахуванні доводів, викладених в запереченнях на акт пе ревірки.
На підставі акту перевірки 24.12.2013 року № 60/41-0/34674102/21 податковим органом були сформовані податкові повідомлення - рішення №0000014100 від 15.01.2014 року про сплату штрафу у розмірі 10%, у сумі 1 586 243, 66 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 15.01.2014 року про сплату штрафу у розмірі 20%, у сумі 12 920 670, 62 грн.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся 25.01.2014 р. до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків зі скаргою.
Рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків №2845/20/28-10-10-2-33 від 06 лютого 2014 року про результати розгляду скарги, податкові повідомлення - рішення №0000014100 від 15.01.2014 року та податкове №0000024100 від 15.01.2014 року були залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач 19.02.2014 року звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 року №5342/6/99-99-10-01-02-15 про результати розгляду справи,оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.
Посилаючись на протиправність податкових повідомлень-рішень №0000014100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 10% в частині сплати штрафу, у розмірі 990 046, 19 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 20%, в частині сплати штрафу у розмірі 10 390 199, 85 грн, позивач звернувся до суду з уточненим позовом, вимагаючи їх скасування в частині сум, які визнані необґрунтованими за висновками експертизи.
Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.
Підставою для висновку порушення з боку позивача п. 50.1 ст. 50, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України слугувало наступне.
Так, КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» (код ЄДРІІОУ 34674102) було надано 11.02.2013р. до СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів Податкові декларації з ПДВ за серпень-вересень 2012 року (від 19.09.12 та 19.10.12 №9057040339, НОМЕР_2) та Уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року від 05.11.12 №9068550548, лютий 2011 року від 05.11.12 №9068550722, березень 2011 року від 05.11.12 №9068551300, квітень 2011 року від 05.11.12 №9068551641, травень 2011 року від 05.11.12 №9068552357, вересень 2011 року від 05.11.12 №9068556337, листопад 2011 року від 05.11.12 №9068557443, січень 2012 року від 15.11.12 №9071744152, лютий 2012 року від 15.11.12 №9071761195, по яких збільшені та нараховані податкові зобов'язання на суму 75228874,00 грн. та штрафні санкції 2005128,00 грн. При цьому, КП «ТМО» не сплачено своєчасно у повному обсязі самостійно задекларовані у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках узгоджені податкові зобов'язання на суму 75228874,00 грн. та штрафні санкції 2005128.00 грн. в результаті чого станом на 30.09.2012 року виник податковий борг.
Однак на думку суду, такі висновки відповідача є частково необґрунтованими з огляду наступного.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одночасно, п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Так, згідно п. 202.1 ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Також, п. 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації.
З контексту вищенаведених норм права випливає, що відлік 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати податкового зобов'язання, необхідно відраховувати з останнього дня граничного строку для подання податкової декларації. Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 року № К/800/43765/13.
Крім того, нормами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.
У відповідності до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 38.3 ст. 38 ПК України).
Так, згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Одночасно, приписами норм п. 87.9 ст. 87 зазначеного Кодексу закріплено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, нормами ст. 50 ПК України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення. Так, згідно із положеннями норм п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Спеціального строку для сплати грошових зобов'язань з податків, визначених шляхом подання уточнюючих розрахунків для податкової декларації норми ПК України не визначають.
Судом встановлено, що КП «ТМО» надано 11.02.2013р. до СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів податкові декларації з ПДВ за серпень-вересень 2012 року (від 19.09.12 та 19.10.12 №9057040339, НОМЕР_2) та Уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року від 05.11.12 №9068550548, лютий 2011 року від 05.11.12 №9068550722, березень 2011 року від 05.11.12 №9068551300, квітень 2011 року від 05.11.12 №9068551641, травень 2011 року від 05.11.12 №9068552357, вересень 2011 року від 05.11.12 №9068556337, листопад 2011 року від 05.11.12 №9068557443, січень 2012 року від 15.11.12 №9071744152, лютий 2012 року від 15.11.12 №9071761195.
Як вбачається з даних Податкових декларацій з податку на додану вартість» за серпень - вересень 2012р., «Уточнюючих розрахунків податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за листопад 2012р. (уточняються періоди: січень-травень 2011р., вересень-листопад 2011 р., січень - лютий 2012р.), та згідно наявних у матеріалах справи та поданих позивачем до СДПІ з ОВП платіжних доручень вбачається, що станом на дату перевірки (24.12.2013) сума узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ 18 574 328,52грн. є простроченою по сплаті, а саме: за серпень 2012р. -2 416 511,66грн.; за вересень 2012р. - 3 545 463,0грн.; за січень 2011р. - 2 039 029,0грн.; за лютий 2011р. - 9 821 425,0грн.; за березень 2011 р. - 751 899,86грн., та сума штрафних санкцій становить 3 118 668,24грн., а саме: за серпень 2012р. (№ НОМЕР_4) - 241 651,17грн. (5,11,15,16,18.18,18,19,22,23, 24 календарних днів). Загальна кількість днів затримки платежу становить 24 календарних днів, при цьому згідно висновків акту перевірки кількість днів складає 25. За вересень 2012р. (№9064493458) - 354 546,30грн. (16,19,20,22,23,26,27,28,29,30 календарних днів). Загальна кількість днів затримки платежу становить 30 календарних днів, к акті перевірки податковим органом вказано 52. За січень 2011р. (№ НОМЕР_5) - 407 805,80грн. (43,45,46,49,50,51 календарних днів). Загальна кількість днів затримки платежу становить 51 календарних днів, згідно висновків акту - 52. За лютий 2011р. (№9068550722) - 1 964 285,0грн. (51,52,53,60,78,79,80,81,84, 85, 86 календарних днів).При цьому, розбіжностей у сумі штрафу не має, однак наявна розбіжність у розрахунку календарних днів, а саме у повідомленні-рішенні сума штрафу розрахована виходячи із 43, 45, 46, 46 календарних днів. Загальна кількість днів затримки платежу становить 86 календарних днів, а не 82 як у ОСОБА_2 СДПІ з ОВП від 24.12.2013. За березень 2011р. (№ НОМЕР_6) - 150 379,97грн. (80,84.86,86,87 календарних днів). Загальна кількість днів затримки платежу становить 87 календарних днів, у акті перевірки визначено 84.
Тобто як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при розрахунку штрафних санкцій не були враховані суми сплати КП «ТМО» податкового зобов'язання у розмірі 311 511, 66 грн., по платіжному дорученню №15429 від 24.10.2012 року - за серпень 2012 року та 340 000, 00 грн., по платіжним дорученням №15489 від 26.10.2012 року, №15511 від 29.10.2012 року, №15528 від 30.10.2002 року - за вересень 2012 року, також не враховано переплата по податковій декларації №9057040339 в сумі 2 050 493, 40 грн.
У повідомленні-рішенні від 15.10.2014 №0000024100 та «Розрахунку штрафних санкцій» проведено нарахування штрафу у розмірі 20% за несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 7 000 597,32грн. за періоди: квітень 2011р. (№ НОМЕР_7) - 959 491,60,грн.; травень 2011 р. (№ НОМЕР_8) - 1 237 277,95грн.; вересень 2011р. (№ НОМЕР_9) - 359 013,55грн.; листопад 2011 р. (№ НОМЕР_3) - 374 429,15грн.; січень 2012р. (№9071744152) - 2 127 431,85грн., лютий 2012р. (№9071761195) - 1942 953,22грн., при цьому перевіряючим не враховано, що на ці періоди позивачу надано розстрочку за «Договором про розстрочку» від 31.01.2013 року на підставі ст.191 розділу І та ст. 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України відповідно до рішення Державної податкової служби України від 31.01.2013 № 5.
КП «ТМО» в повному обсязі виконало зобов'язання передбачені Договором, без порушень строків оплати податкового зобов'язання та нарахованих штрафних санкцій, тобто нарахування штрафу у розмірі 20% за несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 7 000 597,32 грн. у повідомленні-рішенні від 15.01.2014 № НОМЕР_1 є безпідставним.
Ухвалою суду від 16.06.2014 року по даній справі призначено судову економічну експертизу. На вирішення експертів були поставлені наступні питання:
1) Чи підтверджується документально даними податкової звітності Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1” встановлене ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 24.12.2013 року №60/41-0/34674102/21 “Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати” порушення строків сплати податку на додану вартість за поданими до ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податковими деклараціями з ПДВ та уточнюючими розрахунками з ПДВ за 2011-2012 роки.
Якщо порушення строків наявні, то яка кількість днів затримки сплати податкових зобов'язань з ПДВ, за якими податковими деклараціями, у яких сумах, які граничні терміни сплати?
2) Чи відповідають розрахунки штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 року №0000014100 та до податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 року №0000024100 даним про встановлені порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ у ОСОБА_2 невиїзної документальної перевірки від 24.12.2013 року за №60/41-0/34674102/21?
Яка сума узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ є простроченою по сплаті станом на дату перевірки (24.12.2013 р.) із затримкою до 30-ти календарних днів включно та із затримкою більше 30-ти календарних днів, наступних за днем строку сплати суми податкових зобов'язань?
Згідно висновку експерта ОСОБА_1 від 30.01.2015 року №4002/4003 по першому проведеним дослідженням було встановлено, що до порушення строків сплати податку на додану вартість за поданими до ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управляння Міндоходів податковими деклараціями з ПДВ та уточнюючими розрахунками з ПДВ за 2011-2012 роки, встановленого ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управляння Міндоходів від 24.12.2013 № 60/41-0/34674102/21 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасної сплати», документально підтверджується податковою звітністю Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1»:
за серпень 2012р. (№ НОМЕР_4) - граничний термін сплати 30.09.2012, загальна кількість днів затримки платежу становить 24 календарних днів у розмірі 2 416 511,66грн., а не 25 календарних днів у розмірі 416 511,66грн., як у ОСОБА_2 СДПІ з ОВП від 24.12.2013;
за вересень 2012р. (№9064493458) - граничний термін сплати 31.10.2012, загальна кількість днів затримки платежу становить 30 календарних днів у розмірі 3 948 000,0грн., а не 52 календарних днів у розмірі 935 463,0грн., як у ОСОБА_2 СДПІ з ОВП від 24.12.2013;
за січень 2011р. (№ НОМЕР_5) - граничний термін сплати 05.11.2012, загальна кількість днів затримки платежу становить 51 календарних днів у розмірі 2 039 029,0грн., а не 52 календарних днів у розмірі 2 039 029,0грн., як у ОСОБА_2 СДПІ з ОВП від 24.12.2013;
за лютий 2011р. (№9068550722) - граничний термін сплати 05.11.2012, загальна кількість днів затримки платежу становить 86 календарних днів у розмірі 9 821425,0грн., а не 82 календарних днів у розмірі 9 821 425,0грн. як у ОСОБА_2 СДПІ з ОВП від 24.12.2013;
за березень 2011р. (№ НОМЕР_6) - граничний термін сплати 05.11.2012, загальна кількість днів затримки платежу становить 87 календарних днів у розмірі 751 899,86грн., а не 84 календарних днів у розмірі 24 436,86грн. як у ОСОБА_2 СДПІ з ОВП від 24.12.2013.
По другому питанню проведеним дослідженням встановлено, що розрахунки штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення від 15.01.2014 № НОМЕР_10 та до податкового повідомлення - рішення від 15.01.2014 № НОМЕР_1 не відповідають даним про встановлені порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ у ОСОБА_2 невиїзної документальної перевірки від 24.12.2013 за №60/41-0/34674102/21.
Дослідження податкової звітності КП «Теплопостачання міста ОСОБА_1» встановлено, що станом на дату перевірки (24.12.2013) розрахунок штрафних санкції становить 3 118 668, 24, а саме: із затримкою до 30 календарних днів (у розмірі 10%) у сумі у 596 197,47грн., а не 1 586 243,66грн. як зазначено у повідомленні - рішенні від 15.10.2014 №0000014100; за серпень 2012р. (№ НОМЕР_4) - 241 651,17грн. (5,11,15,16,18,18,18,19,22,23, 24 календарних днів), а не 180 400,0грн. (5,11,15,16,18,18,18,19,22,23 календарних днів), як зазначено у повідомленні - рішенні від 15.10.2014 № НОМЕР_10, різниця складає 61 251,17грн.; за вересень 2012р. (№9064493458) - 354 546,30грн. (16,19,20,22,23,26,27,28, 29, 30 календарних днів), а не 270 451,30грн. (1,6,6,17,21,23,24,27 календарних днів), як зазначено у повідомленні - рішенні від 15.10.2014 № НОМЕР_10, різниця складає 84 095,0грн.; із затримкою більш 30 календарних днів (у розмірі 20%) у сумі 2 522 470,77грн., а не 12 912 670,62 грн. як зазначено у повідомленні - рішенні від 15.10.2014 № НОМЕР_1; за січень 2011р. (№9068550548) - 407 805,80грн. (43,45,46,49,50,51 календарних днів), а не 201 207,50грн. (20,22,23,24,25,28 календарних днів) у розмірі 10%, як зазначено у повідомленні - рішенні від 15.10.2014 № НОМЕР_10, різниця складає 206 598,30грн.; за лютий 2011р. (№9068550722) - 1964 285,0грн. (51, 52,53,60,78,79,80,81,84, 85, 86 календарних днів), як і зазначено у повідомленні - рішенні від 15.10.2014 року №0000024100. Розбіжності у сумі штрафу не має, однак є розбіжність у розрахунку календарних днів, а саме у повідомленні - рішенні сума штрафу розрахована виходячи із 43, 45, 46, 46 календарних днів; за березень 2011р. (№ НОМЕР_6)- 150 379,97грн. (80,84,86,86,87 календарних днів), а не 2 029 735,0грн. (46 календарних днів), як зазначено у повідомленні-рішенні від 15.10.2014 року №0000024100, різниця складає 1 886 705, 80 грн.
Оцінюючи висновок експерта за правилами ст.86 КАС України, суд вважає його належним та допустимим доказом стосовно обставин, що підлягали встановленню під час розгляду справи. На противагу встановленому у висновку судової експертизи відповідачем не надано жодних доказів, а його пояснення щодо незгоди з висновком експерта суд відхиляє як непереконливі, такі, що ґрунтуються на невірних твердженнях про безпідставне призначення судом економічної експертизи, тобто на невизнанні права суду перевірити обґрунтованість спірних сум за оскарженими повідомленнями-рішеннями із застосуванням спеціальних знань.
Отже суд приймає висновок експертизи, оскільки він спирається на документальні дані, при цьому відповідачем не обґрунтована наявність розбіжностей у кількості днів затримки сплати узгоджених зобов'язань позивачем, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №0000014100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 10% в частині сплати штрафу, у розмірі 990 046, 19 грн., та №0000024100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 20%, в частині сплати штрафу у розмірі 10 390 199, 85 грн. підлягають скасуванню як необґрунтовані та протиправні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність оскаржуваної частини податкових повідомлень-рішень та обґрунтованість відповідних висновків акту перевірки відповідачем не доведена.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000014100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 10% в частині сплати штрафу, у розмірі 990 046, 19 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000024100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 20% в частині сплати штрафу у розмірі 10 390 199,85грн, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування і задоволення уточненого позову Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1” у повному обсязі.
Керуючись ст. 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1” до ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів №0000014100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 10% в частині сплати штрафу, у розмірі 990 046, 19 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів податкове повідомлення-рішення №0000024100 від 15.01.2014 року, про сплату штрафу у розмірі 20%, в частині сплати штрафу у розмірі 10 390 199, 85 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства “Теплопостачання міста ОСОБА_1” 4 872, 00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.М. Аракелян