8.2.3
Іменем України
01 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/433/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Олійник О.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
від представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю, земельного податку та консолідованому податку на прибуток у загальному розмірі 1 027 453,23 грн., -
03 червня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю, земельного податку та консолідованому податку на прибуток у загальному розмірі 1 027 453,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області.
У відповідача за період з 27.02.2014 по теперішній час утворився податковий борг у загальному розмірі 1027453,23 грн., до складу якої входить сума основного боргу 1026165,09 грн. та сума несплаченої пені 1288,14 грн. з орендної плати за землю, земельного податку та податку на прибуток підприємства.
Посилаючись на вимоги статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути кошти з рахунків Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та
газифікації «Лугансьгаз» у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю, земельного податку та консолідованому податку на прибуток у загальному
розмірі 1 027 453,23 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному у позові, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибула у судове засідання, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 611935, відповідно до внесених змін від 23.07.2010 (а.с.8,11,12).
Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз» має у своїй структурі відокремлений підрозділ Лисичанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», який не є юридичною особою (а.с.9,10).
З матеріалів справи вбачається, що Лисичанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області з 03.11.1995 (а.с.8 на звороті).
Згідно довідки, наданої позивачем, у Лисичанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» наявні розрахункові рахунки (а.с.13).
Відповідно до договорів від 25.07.2002 укладених між Лисичанською міською радою та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» вбачається, що відповідач набув право на оренду земельних ділянок у м. Лисичанську , розташованих за адресою : Луганська область, м. Лисичанськ, вул. О.Дундича, 22; Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Гаршина, 12, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, 10.
Згідно з умовами вищевказаних договорів орендна плата за рік складає відповідно 2883,72 грн., 1945,43 грн.,78,90 грн., та яка сплачується щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем рівними частками (а.с.14-19).
З 27.02.2014 по 03.06.2015 за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 1 027 453, 23 грн., яка складається з основного боргу у сумі 1 026 165,09 та несплаченої пені у сумі 1288,14 грн., з орендної плати за землю, земельного податку та консолідованого податку на прибуток, у тому числі:
з орендної плати за землю з юридичних осіб у загального розмірі 13879,29 грн., з яких сума основного боргу складає 12741, 30 грн. та сума несплаченої пені 1137,99 грн., відповідно до декларації з орендної плати за землю за 2014 рік № НОМЕР_1 від 17.02.2014року (щомісячно нараховано самостійно платником податків 2123,55 грн.) - 4784,34 грн. (а.с.20-22).
7956,96 грн. - декларація з орендної плати за землю за 2015 рік № НОМЕР_2 від 19.02.2015року ( щомісячно нараховано самостійно платником податків 2652,32 грн.).
зі сплати земельного податку у загальному розмірі 1828,94 грн., з яких сума основного боргу складає 1678,79 грн. та сума несплаченої пені - 150,15 грн., що підтверджується наступним :
594,01 грн. - декларація зі сплати земельного податку (за місцезнаходженням земельної ділянки ГРП м. Лисичанськ ) на 2014 рік № НОМЕР_3 від 17.02.2014 року (щомісячно нараховано самостійно платником податків 263,66 грн.).
987,93 грн. - декларація зі сплати земельного податку (за місцезнаходженням земельної ділянки ГРП м.Лисичанськ ) за 2015 рік № НОМЕР_4 від 19.02.2015року ( щомісячно нараховано самостійно платником податків 329,31 грн.).
16,24 грн. - декларація зі сплати земельного податку (за місцезнаходженням ГРП м. Новодружеськ) за 2014 рік № 1400003437від 17.02.2014року ( щомісячно нараховано самостійно платником податків 5,07грн.).
18,75грн. - декларація зі сплати земельного податку (за місцезнаходженням ГРП м. Новодружеськ) за 2015 рік № НОМЕР_5 від 19.02.2015року (щомісячно нараховано самостійно платником податків 6,25 грн.).
28,74 грн. - декларація зі сплати земельного податку (за місцезнаходженням ГРП м. Привілля) за 2014 рік № НОМЕР_6 від 17.02.2014року (щомісячно нараховано самостійно платником податків 8,84грн.).
33,12 грн. - декларація зі сплати земельного податку (за місцезнаходженням ГРП м.Привілля) за 2015 рік № НОМЕР_7 від 19.02.2015року (щомісячно нараховано самостійно платником податків 11,04 грн.) (а.с.20-42).
Відповідно до розрахунку № НОМЕР_8 від 28.02.2014р.відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства та нараховано авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств щомісячно у розмірі 144 535 грн. у березні-грудні 2014 року та січні -лютому 2015року.
Таким чином , заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у відповідача з липня 2014р. по січень 2015р. становить 1 011 745 грн. ( 144535 грн. х 7 = 1011745 грн.) (а.с.43,44).
Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області виставлено відповідачу податкову вимогу № 2165-25 від 07.11.2014, яка отримана представником останнього 10.11.2014 (а.с.45).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно зі ст. 271 Податкового кодексу базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України зокрема зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Строки сплати податкового зобов'язання платниками податку на прибуток визначені абзацом 4 п.57.1 ст. 57 ПКУ, згідно з яким платники податку на прибуток (крім новостворених виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ та платників податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 100 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний період (податковий рік) без подання податкової декларації.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошового зобов'язання.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи З березня поточного звітного (додаткового) року по лютий наступного звітного (податкового ) року включно.
Згідно п. 152.4. ст.125 ПКУ визначається порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.
Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.
У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє контролюючі органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.
Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
У разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, такий авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у останній податковій звітності, поданій таким платником податку.
Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.п. 36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пункт 59.5 ст. 59 ПК України передбачає, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3).
Таким чином, державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області здійснено заходи щодо стягнення податкового боргу платника податків, передбачені законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу, загальна сума податкового боргу в розмірі 1027453,23 грн. є узгодженою, відповідачем не сплачена.
Станом на день судового розгляду справи, відповідачем податкові зобов'язання з орендної плати за землю, земельного податку та податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 1027453,23 грн. не сплачені.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з орендної плати за землю, земельного податку та податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 1027453,23 гривень та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю, земельного податку та консолідованому податку на прибуток у загальному розмірі 1 027 453,23 грн., - задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лугансьгаз» (ідентифікаційний код 05451150) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з орендної плати за землю, земельного податку та консолідованого податку на прибуток у загальному розмірі 1 027 453,23 грн. (один мільйон двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 23 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_2