ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
26 червня 2015 року № 813/2960/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Присташ І.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представник відповідача не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради про стягнення коштів,
Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради про стягнення з роботодавця виплаченого забезпечення безробітному на суму 1262,23 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивачем було виявлено порушення відповідачем вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, згідно з яким із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Клопотання про відкладення розгляду справи з підстави перебування представника ОСОБА_2 у відпустці не є поважною причиною для відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював у відповідача на посаді головного спеціаліста - районного архітектора відділу територіального управління міста по 22.08.2014 року.
Наказом №101-к від 22.08.2014року буз звільнений з займаної посади.
З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_3 перебував на обліку позивача як безробітній з 05.09.2014 року по 17.03.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи допомога по безробіттю була проведена за період 11.12.2014 року по 18.02.2015 року.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 06.03.2015 року ОСОБА_3 поновлено на роботі.
Наказом відповідача від 13.03.2015 року №027-к “Про поновлення на роботі” на виконання постанови Франківського районного суду м. Львова від 06.03.2015 року, ОСОБА_3 поновлено на посаді головного спеціаліста - районного архітектора відділу територіального управління міста з 23.08.2014 року.
Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Як це свідчать матеріали справи, громадянин ОСОБА_3 перебував на обліку позивача як безробітній та за цей час йому було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1262,23 грн.
На підставі вищенаведеного, обов'язок відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді на підставі рішення суду покладається на роботодавця. В даному випадку, роботодавцем звільненого та поновленого на підставі судового рішення ОСОБА_3 є відповідач.
Відповідачу скеровувалась претензія від 07.04.2105 року №13/1968 щодо відшкодування коштів у сумі 1262,23 грн допомоги з безробіття та соціальних послуг, проте такі кошти ним не повернуті.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на те, що на момент розгляду справи кошти в сумі 1262,23 грн добровільно на виконання претензії позивача від 07.04.2105 року №13/1968 не сплачено, тому суд вважає, що з урахуванням ч. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256694) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) кошти в розмірі 1 262, 23 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дві грн. 23 коп.)
Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2015 року.
Суддя Сидор Н.Т.