Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
01 липня 2015 року Справа № П/811/326/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ Постач" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ТОВ "АСВ Постач" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 02.12.2014 року №0000052205.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки ТОВ "АСВ Постач" не порушувало вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», так як своєчасно, протягом 180 днів, звернулось до суду з позовом про повернення грошових коштів за контрактом та має позитивне судове рішення з даного приводу.
Відповідач не визнаючи позов надав суду заперечення, які обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом у зв'язку із порушенням ТОВ "АВС Постач" ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Представник позивача надав суду додаткові письмові обгрунтування позову та заяву про розгляд справи за наявними у справі доказами, на якій представник відповідача зазначив про те, що не заперечує проти розгляду справи за наявними доказами.
Згідно з правилами частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішив здійснити розгляд справ у порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, які містяться у справі та оцінивши їх у сукупності, адміністративний суд, -
ТОВ "АСВ Постач" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП (а.с.72).
З 05 по 07 листопада 2014 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "АСВ Постач" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту №32/13-А від 20.08.2013 року укладеного з ООО НПФ «Стандарт-Ойл» (Республіка Башкортостан) за період з 01.11.2013 по 31.10.2014 року, за результатами якої складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 12.11.2014 року №2/11-23-22-05/38613682, висновком якого є порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23 вересня 2004 року за імпотрним контрактом №32/13-А від 20.08.2013 року, укладеним з ООО НПФ "Стандарт-Ойл" (м.Уфа, Республіка Башкортостан) (далі акт перевірки, а.с.9-14).
На підставі висновків акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 року №0000052205, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків за експортними та імпортними операціями на загальну суму 1680978,3 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.16).
Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про те, що під час виконання умов контракту було порушено граничні строки поставки товару та строки повернення валютної виручки, визначені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Як на протиправність оскаржуваного рішення позивач зазначає про порушення умов статті 79 ПК України, оскільки копія наказу про проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та запрошення на підписання акту перевірки позивач отримав лише 19.11.2014 р. тоді як перевірка проводилась з 05.11.2014 по 07.11.2014, а сам акт перевірки датований 12.02.2014 р.
Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки дані обставини можуть досліджуватись при надання юридичної оцінки правомірності дій відповідача при проведенні перевірки. Проте, предметом розгляду даної справи є правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, а не протиправність дії/бездіяльність податкового органу при проведенні перевірки.
Так, пеню в сумі 1680978,30 грн. позивачеві нараховано внаслідок не надходження до ТОВ "АСВ Постач" товару за контрактом №3212-А у строк, що перевищує 90 днів з моменту здійснення авансового платежу за такий товар.
ТОВ "АСВ ПОСТАЧ" 20.08.2013 уклав контракт №32/13-А з ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" (далі по тексту - ТОВ НПФ "Стандарт Ойл"), відповідно до умов якого ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" продає, а ТОВ "АСВ ПОСТАЧ" придбаває нафтопродукти та продукцію нафтохімічного виробництва в асортименті, погодженому в Додаткових угодах до наданого Контракту. Ціна, умови оплати, базис поставки, період поставки товару погоджуються сторонами у Додаткових угодах до даного Контракту (а.с.17-27).
Відповідно до умов контракту від 20.08.2013 №32/13-А оплата товару здійснюється на підставі рахунку, який виставляється ТОВ НПФ "Стандарт Ойл", датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на транзитний валютний рахунок (п.9 контракту).
З урахуванням додаткових угод умови оплати - 100% передоплата протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку (інвойсу).
Позивач на підставі виставленого рахунку (інвойсу) від 08.11.2013 на загальну суму 259500 доларів США здійснив передоплату платіжним дорученням від 12.11.2013 р. на загальну суму 259500 доларів США на рахунок ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" (а.с.28).
ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" в порушення умов контракту від 20.08.2013 №32/13-А не поставило обумовлений товар, а 05.02.2014 р. частково повернуло отриману передоплату в сумі 50000 доларів США, а 08.07.2014 повернуло 2000 доларів США.
З метою захисту своїх порушених прав та захисту інтересів ТОВ "АСВ ПОСТАЧ" 11.03.2014 року звернувся до Арбітражного суду Республіки Башкортостан із позовною заявою до ООО НПФ "Стандарт Ойл" про стягнення неповерненої суми передоплати в розмірі 209 500.00 доларів США, суми витрат понесених на отримання послуг адвокату та штрафних санкції (справа №А07-3802/2014) (а.с.29-30,31-32).
Арбітражний суд Республіки Башкортостан 22.05.2014 по справі №А07-3802/2014 виніс ухвалу, якою затвердив мирову угоду, відповідно до умов якої ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" зобов'язується оплатити ТОВ "АСВ ПОСТАЧ" суму вимоги у розмірі 209500 доларів США на розрахунковий рахунок позивача протягом шести місяців (а.с.34-35).
Отже, позивач визнає факт своєчасного невиконання зобов'язання по контракту (неповернення валюти на рахунок), проте, вважає, що відповідач протиправно нарахував пеню, оскільки Арбітражний суд Республіки Башкортостан визнав неправомірність дій ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" щодо неповернення передоплати в розмірі 209500 доларів США та виніс позитивне для ТОВ "АСВ Постач" рішення, зобов'язавши ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" повернути суму отриманої передоплати в розмірі 209500 доларів США.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач помилково вважає, що строк поставки товару по імпортному контракту від 20.08.2013 №32/13-А спливає 10.02.2014 р., оскільки обраховувати необхідно 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, а не 90 днів, як це зробив відповідач.
Такі доводи позивача суд відхиляє, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23 вересня 1994 року № 185/94 встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина четверта статті 2 вказаного Закону).
Так, відповідно до постанови Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту оплати товару.
Тобто, операції з купівлі товарів за кордоном на умовах попередньої (авансової) оплати передбачають поставку придбаного товару до покупця у термін до 90 календарних днів з моменту попередньої (авансової) оплати такого товару.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з обрахунком відповідача терміну поставки товару протягом 90 днів, а не 180, як наполягав позивач.
Стосовно посилання позивача на наявність позитивного рішення, що виключає можливість нарахування пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23 вересня 1994 року № 185/94, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Згідно частини 3 стаття 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23 вересня 1994 року № 185/94, у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
Так, Арбітражний суд Республіки Башкортостан 22.05.2014 по справі №А07-3802/2014 виніс ухвалу, якою затвердив мирову угоду, відповідно до умов якої ТОВ НПФ "Стандарт Ойл" зобов'язується оплатити ТОВ "АСВ Постач" суму вимоги у розмірі 209500 доларів США на розрахунковий рахунок позивача протягом шести місяців.
На час проведення перевірки та звернення позивача до суду з позовом, предоплата за товар - валюта у розмірі 209500 доларів США на розрахунковий рахунок позивача не надходила, на надано доказів повернення валюти на рахунок позивача і на день розгляду справи в суді.
Позивач вважає наявність ухвали про затвердження мирової угоди позитивним рішенням на його користь, а тому з урахуванням висновків Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, наведених у постановах суду (а.с.36-44), просив суд скасувати оскаржуване рішення.
Так, суд визнає, що висновки викладені у постанові Верховного Суду України повинні враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (стаття 244-2 КАС України).
Згідно частини 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23 вересня 1994 року № 185/94, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом
В постанові Верховного Суду України від 13.02.2012 р. у справі за позовом ТОВ "Катех-Електро" до ДПІ у Оболонському районі м. Києва суд зазначив, що наслідки ч.4 ст.4 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" повинні застосовуватись і у разі припинення провадження у справі за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.
Такі ж висновки, викладені і в інших постановах ВАС України, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.
Тобто, судами визначено, що припинення провадження у справі про стягнення грошових коштів за заявою про відмову від позову у зв'язку з повним погашенням заборгованості за контрактом, є підстава для звільнення від нарахування пені, оскільки до вирішення питання про нарахування податковим органом пені, сума валюти була повернута на рахунок резедента.
В листі ВАС України від від 17.03.2009 р. №359/13/13-09 зазначено, що Закон України від 23.09.94 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.
Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.
Зазначене положення Закону поширюється також і на випадки припинення провадження у справі у зв'язку із затвердженням господарським судом мирової угоди (пункт 7 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) або припинення арбітражного розгляду внаслідок укладення сторонами мирової угоди з постановленням арбітражного рішення на узгоджених умовах (стаття 30 Закону України від 24.02.94 №4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж").
Отже, в даному випадку, суд зазначає про те, що ухвала про затвердження мирової угоди від 22.05.2014 по справі №А07-3802/2014 не є підставою для звільнення від відповідальності позивача за порушення Закон України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє усі доводи позивача щодо протиправності оскражуваного рішення.
Позивачем ні у позовній заяві, ні у додаткових поясненнях не наведено доводів щодо неправомірності арифметичного обрахунку пені по оскаржуваному рішенню.
Проте, суд за правилами частини 3 статті 2 КАС України перевіряє оскаржуване рішення на відповідність усім критеріям, наведених у зазначеній нормі, а тому суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 23 вересня 1994 року № 185/94, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Так, згідно розрахунку пені на несвоєчасне надходження товару по імпортному контракту, відповідач провів нарахування за період з 11.02.14 - 08.07.14 із суми 209500 доларів США по курсу 8,5532 грн., а за період з 09.07.14 - 07.11.14 р. із суми 207500 доларів США по курсу 11,65813 грн. (а.с.15).
Суд зазнача про помилковість нарахуванням пені за 122 дня по курсу 11,65813 грн., оскільки обрахунок пені повинен здійснюватись за валютним курсом НБУ станом на день виникнення заборгованості. Так, як заборгованість виникла 11.02.2014 р., а тому, незважаючи на зменшення суми заборгованості, обрахунок пені повинен обраховуватись за ставкою НБУ станом на день виникнення заборгованості - 8,5532 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума пені в розмірі 235803,93 грн. (885376,70 - 75945 х 8,5532) нарахована відповідачем протиправна, а тому податкове повідомлення - рішення від 02.12.2014 року №0000052205 в частині нарахування пені в сумі 235803,93 грн. підлягає скасуванню.
У відповідності до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн. що підтверджується платіжним дорученням від 04.02.2015 р. №24 (а.с.2).
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову (14,03% від 1680978,30 грн.), суд дійшов висновку про стягнення з позивача в дохід Держави судовий збір у розмірі 3705,87 грн. відповідно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись статями 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ Постач" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 02.12.2014 року №0000052205 в частині нарахування пені в сумі 235803,93 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АСВ Постач" судовий збір в сумі 3705 (три тисячі сімсот п'ять) гривень 87 копійок на користь Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1