Постанова від 26.05.2015 по справі 808/2306/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року /12:00/Справа № 808/2306/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 3244,22 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

У позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість виникла внаслідок нарахування по податковій декларації платника єдиного податку № НОМЕР_1 від 04.11.2014р. (терм. сплати 19.11.2014р.) на суму 4 668,78 грн., у зв'язку із переплатою, сума була зменшена на 1 485,90 грн. Залишок боргу складає 3 182,88 грн., а також нарахування по податковій декларації платника єдиного податку № НОМЕР_2 від 11.02.2015 р. (терм. сплати 19.02.2015р.) на суму 1 478,53 грн.; нарахування пені на суму 83,41 грн. на підставі ст. 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаного податку, де визначено, що нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

У зв'язку із несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов'язань, ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством строку порядку, а саме згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, де визначено, що у разі коли податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Була направлена платнику податків податкова вимога форми «Ф» № 1276-25 від 12.12.2014р. на суму 4 661,41 грн., яка направлена відповідачу 13.02.2015.

У зв'язку із зменшенням позовних вимог, тому що відповідачем частково сплачено борг у розмірі 1500,6 грн., на час розгляду справи сума боргу становить 3244,22 грн.

У судове засідання 26.05.2015 сторони не з'явилися, а тому відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки сума боргу не сплачена.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Згідно п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. В п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України зазначається, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Доказів погашення податкового боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги податкової інспекції підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, та такими, що відповідають чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3244,22 грн. (код платежу 18050401 на р/р 33217866700006).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко

Попередній документ
46032702
Наступний документ
46032704
Інформація про рішення:
№ рішення: 46032703
№ справи: 808/2306/15
Дата рішення: 26.05.2015
Дата публікації: 08.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: