24 червня 2015 року м.Житомир справа № 806/699/15
час прийняття: 12 год. 35 хв. категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Шкорботун Ю.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кварц-Ресурс" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2015 р. №0001001501 та №0000991501,
встановив:
Приватне підприємство "Кварц-Ресурс" звернулося з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про зобов'язання відновити інформацію про податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень - листопад 2014року в базах даних АС "Аудит", АС "Реєстр схем і елементів ухилення" та про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2015 р. №0001001501 та №0000991501.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2015року позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання Коростенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області відновити інформацію про податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень - листопад 2014року в базах даних АС "Аудит", АС "Реєстр схем і елементів ухилення" повернуто Позивачу.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Відповідачем була призначена та проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань правомірності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року та задекларованої суми бюджетного відшкодування цього податку за листопад 2014року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку, що недоліки контрагентів в заповненні податкової накладної щодо юридичної адреси платника є підставою для невизнання податкового кредиту.
Крім того , як зазначив представник Позивача, господарські відносини підприємства з надання послуг ТОВ "Лідія" (Росія) були пов'язані з організацією та забезпеченням перевезенням експортного вантажу, а тому правомірно були оподатковані за нульовою ставкою ПДВ.
Представники Відповідача, Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, проти позову заперечили і пояснили, що дійсно в період з 20.01.2015року по 26.01.2015року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань правомірності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року та задекларованої суми бюджетного відшкодування цього податку у податковій декларації за листопад 2014року, про що був складений акт перевірки від 31.01.2015року. За результатами такої перевірки було встановлено, що Позивач неправомірно сформував свій податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року за податковими накладними, які були заповнені з порушеннями вимог чинного законодавства.
Крім того, на думку представників Відповідача, Позивач господарські відносини підприємства з надання послуг ТОВ "Лідія" (Росія), що мали місце на митній території України, безпідставно оподаткував за нульовою ставкою ПДВ. Такі порушення з боку платника призвели до завищення податкового кредиту та до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказані періоди і стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо завищення Позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість на 78524,00грн. за листопад 2014року та до завищення суми бюджетного відшкодування з цього ж податку на 128936,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 64468,00грн. за вказаний період.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення платником своїх зобов'язань з цього податку та визначення сум бюджетного відшкодування з цього ж податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 20.01.2015року по 26.01.2015року уповноваженими посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань правомірності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень і листопад 2014року та задекларованої суми бюджетного відшкодування цього податку у податковій декларації за листопад 2014року, про що був складений акт перевірки від 31.01.2015року. За результатами такої перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.02.2015р.:
- №0000991501, відповідно до якого було встановлено завищення підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 128936,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 64468,00грн.;
- №0001001501, відповідно до якого було встановлено завищення підприємством суми від'ємного значення з податку на додану вартість на 78524,00грн.
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 14.02.2015 р. №0000991501, підставою для його винесення щодо завищення підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 128936,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 64468,00грн., стали порушення Позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.186.4 ст.186, п.188.1 ст.188, ст.198 і п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 31.01.2015року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно:
- невизнання податковим органом податкового кредиту за жовтень 2014року на загальну суму 51248,94грн., сформованого платником на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Омелянівський кар'єр" з порушеннями вимог податкового законодавства, що виразилися в неправильному зазначенні юридичної адреси Позивача;
- заниження податкових зобов'язань платника за жовтень 2014року на 76608,00грн. в результаті безпідставного оподаткування за нульовою ставкою ПДВ господарських операцій підприємства з надання послуг ТОВ "Лідія" (Росія), що мали місце на митній території України.
Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 14.02.2015 р. №0001001501, підставою для його винесення щодо завищення підприємством за листопад 2014року суми від'ємного значення з податку на додану вартість на 78524,00грн., стали порушення Позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 31.01.2015року, та пояснень представників податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно:
- невизнання податковим органом податкового кредиту за листопад 2014року на загальну суму 2096,60грн., сформованого платником на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Омелянівський кар'єр", ТОВ"БУХОЛІК ТОРГІВЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЯ" і Житомирською торгово-промисловою палатою з порушеннями вимог податкового законодавства, що виразилися в неправильному зазначенні юридичної адреси Позивача;
- заниження податкових зобов'язань платника за листопад 2014року на 75377,00грн. в результаті безпідставного оподаткування за нульовою ставкою ПДВ господарських операцій підприємства з надання послуг ТОВ "Лідія" (Росія), що мали місце на митній території України.
Доводи податкового органу про заниження Позивачем сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2014року на 76608,00грн. та за листопад 2014року на 75377,00грн. знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
Безспірно, відповідно до вимог п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
Господарські відносини Позивача з ТОВ "Лідія" (Росія) були зумовлені договором від 15.04.2014року про надання послуг з надання рухомого складу (т.1,а.с.77-83). Як зазначено в цьому договорі, дослідженому судом, Позивач, як Виконавець, зобов'язувався до 31.12.2014року надавати ТОВ "Лідія" (Росія), як Замовнику, послуги з надання вагонів з метою надання Замовником транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів як на території України так в експертно-імпортному режимі.
Суд зазначає, що відповідно до предмету домовленостей по договору надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів як на території України так в експертно-імпортному режимі, віднесено до повноважень Замовника, тобто ТОВ "Лідія" (Росія), а не Позивача.
Про характер послуг Позивача за цим договором та місце їх надання в жовтні і листопаді 2014року свідчать досліджені судом акти виконаних робіт від 30.11.2014року, складені представниками сторін в м.Коростені (т.1,а.с.46-56).
Як зазначено в актах, Позивачем ТОВ "Лідія" (Росія) надані послуги, що пов'язані з організацією подачі відповідно 70 і 40 вагонів під завантаження на станції Укрзалізниці. Вартість таких послуг сторонами оцінена відповідно в 383040,00грн. і 376884,00грн.
Про відсутність в наданих Позивачем в жовтні-листопаді 2014року послуг ТОВ "Лідія" (Росія) ознак послуг з постачання товарів/послуг на експорт свідчать не лише зазначені договір та акти про виконання робіт (послуг), а також податкові накладні №117 і №121 від 30.11.2014року, виписані самим Позивачем в підтвердження таких господарських взаємовідносин.
Відповідно до 10 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 14 січня 2014 року N 10 (надалі-Порядок) у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини її видачі. Для експортних постачань передбачена відмітка 07.
В податкових накладних №117 і №121 від 30.11.2014року Позивачем зроблена відмітка 02, що свідчить не про експортний характер поставки послуг, а лише про поставку послуг неплатнику податку.
Більш того, за приписами п.11 Порядку у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, включаючи постачання на експорт, у рядку "Індивідуальний податковий номер покупця" відображається умовний ІПН "400000000000"
Як зазначено в п.13 Порядку, У разі постачання товарів/послуг, оподаткування яких передбачено статтею 195 розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою, у розділі III та графах 9 і 10 проставляється нуль.
Такі записи на податкових накладних №117 і №121 від 30.11.2014року відсутні.
Зазначене свідчить, що характер господарських відносин Позивача з надання в жовтні-листопаді 2014року послуг ТОВ "Лідія" (Росія) та їх відображення в податкових накладних №117 і №121 від 30.11.2014року позбавляли права Позивача як платника податку на додану вартість визначати такі свої податкові зобов'язання за нульовою ставкою. В результаті таких господарських операцій у Позивача виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2014року в сумі 76608,00грн.(20% від 383040,00грн.) і за листопад 2014року на 75377,00грн. (20% від 376884,00грн.), які Позивач в податкових деклараціях за вказані звітні періоди не відобразив, тобто занизив такі свої податкові зобов'язання.
Разом з тим, доводи податкового органу про невизнання податковим органом податкового кредиту за жовтень 2014року на загальну суму 51248,94грн., сформованого платником на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Омелянівський кар'єр", та за листопад 2014року на загальну суму 2096,60грн., сформованого платником на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Омелянівський кар'єр", ТОВ"БУХОЛІК ТОРГІВЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЯ" і Житомирською торгово-промисловою палатою з порушеннями вимог податкового законодавства, що виразилися в неправильному зазначенні юридичної адреси Позивача, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства з огляду на таке.
Як зазначено в п.3.17 акту перевірки ( на аркушах 11-12) невірне зазначення податкової адреси платника мали місце в податкових накладних, виданих Позивачу в жовтні 2014року ТОВ "Омелянівський кар'єр" за проданий щебінь гранітний фракції 10х20 на загальну суму51248,94грн., а саме :
- №16 від 02.10.2014року на суму 10833,34грн. ПДВ;
- №162 від 15.10.2014року на суму 63,79грн. ПДВ;
- №198 від 20.10.2014року на суму 19648,20грн. ПДВ;
- №219 від 21.10.2014року на суму 184,20грн. ПДВ;
- №226 від 22.10.2014року на суму 11644,41грн. ПДВ;
- №244 від 24.10.2014року на суму 88,75грн. ПДВ.
Аналогічно, невірне зазначення податкової адреси платника мали місце в податкових накладних, виданих Позивачу та включених ним до податкового кредиту за листопад 2014року на загальну суму 2096,60грн., а саме:
- № 167 від 16.05.2014року на суму 396,00грн. ПДВ, виданій ТОВ "Омелянівський кар'єр" за проданий щебінь гранітний фракції 10х20;
- №15 від 01.10.2014року на суму 650,00грн. ПДВ, виданій ТОВ"БУХОЛІК ТОРГІВЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЯ" за інформаційно-технологічні послуги;
- 158 від 31.10.2014року на суму 1050,60грн. ПДВ, виданій Житомирською торгово-промисловою палатою за послуги з сертифікації експертизи і декларування.
Сторони не заперечують та визнають реальний характер вказаних господарських відносин Позивача з ТОВ "Омелянівський кар'єр", ТОВ"БУХОЛІК ТОРГІВЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЯ" та з Житомирською торгово-промисловою палатою та сплату Позивачем у вартості товарів і послуг зазначених сум податку на додану вартість. Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України ці обставини перед судом не доказувалися.
За приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Дійсно, за приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що були чинні на день заповнення податкових накладних, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року N 71-VIII, що набув чинності з 01.01.2015року, вказану правову норму викладено в новій редакції, виключивши із її тексту слова "оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу". Тобто на день винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України діяв в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII.
В ході дослідження вказаних податкових накладних в судовому засіданні встановлено, що всі інші атрибути таких накладних заповнені в повній відповідності до вимог податкового законодавства, в тому числі в частині назви платника та його індивідуального податкового номера, що дає можливість ідентифікувати його як платника.
Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за наявні незначні порушення правил заповнення податкових накладних його контрагентами.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сплачені Позивачем у вартості вказаних товару та послуг суми податку на додану вартість ( відповідно 32452,69грн. та 2096,60грн.) правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача за жовтень та листопад 2014року.
Правомірність визначення Позивачем свої зобов'язань з податку на додану вартість виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій в цій частині.
Одночасно суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено невірне сумарне визначення податковим органом такого порушення платником при формуванні податкового кредиту.
Так, загальна сума податку на додану вартість, сформованого Позивачем на підставі зазначених податкових накладних із невірним зазначенням податкової адреси платника, виданих Позивачу в жовтні 2014року ТОВ "Омелянівський кар'єр" за проданий щебінь гранітний фракції 10х20 складає всього 32452,69грн. (10833,34+63,79+19648,20+184,20+88,75+11644,41=32452,69), а не 51248,94грн., як зазначено в акті перевірки та в поясненнях представника Відповідача.
Більш того, ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні представник податкового органу не зазначив про наявність інших порушень з боку платника щодо включення до податкового кредиту за жовтень 2014року 18796,25грн. (51248,94 - 32452,69 = 18796,25).
Арифметична невідповідність зазначена в самому оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 14.02.2015року №0000991501, відповідно до якого загальна сума завищення підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість зазначена в розмірі 128936,00грн. Сума невизнаного податкового кредиту (51248,94грн.) та заниженого податкового зобов'язання 76608,00грн. складає лише 127156,94грн.
Аналогічно, арифметична невідповідність зазначена також в самому оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 14.02.2015року №0001001501, відповідно до якого загальна сума завищення Приватним підприємством "Кварц-Ресурс" від'ємного значення податку на додану вартість зазначена в сумі 78524,00грн. Сума невизнаного податкового кредиту (2096,60грн.) та заниженого податкового зобов'язання 75377,00грн. складає лише 77473,60грн.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податковим повідомленням - рішенням Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 14.02.2015 р. №0000991501 Приватному підприємству "Кварц-Ресурс" правомірно зазначено про завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 76608,00грн. і правомірно застосовані фінансові санкції в сумі 38304,00грн. (50% від 76608,00).
Вказане оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині завищення Приватним підприємством "Кварц-Ресурс" бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 52328,00грн. та в частині застосування до нього фінансових санкцій в сумі 26164,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
Аналогічно суд приходить до висновку, що податковим повідомленням - рішенням Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 14.02.2015 р. №0001001501 правомірно зазначено про завищення Приватним підприємством "Кварц-Ресурс" від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 75377,00грн.
Вказане оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині завищення Приватним підприємством "Кварц-Ресурс" від'ємного значення податку на додану вартість в 3151,20грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.
Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені Позивачем, який не є суб'єктом владних повноважень присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а Відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких Позивачеві відмовлено.
Позивачем за подання позовної заяви підлягало до сплати 4827,00грон. судового збору, так як позов носить майновий характер на загальну суму 271928,00грн. Позовні вимоги Позивача задоволено частково на загальну суму 81643,20грн., в задоволенні позову в іншій частині (190284,80грн.) відмовлено.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 482,70грн. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, Приватним підприємством "Кварц-Ресурс" недосплачений судовий збір в сумі 1619,18грн.
Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково. Скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 14.02.2015 р. №0000991501 в частині завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 52328,00грн. та в частині застосування до Приватного підприємства "Кварц-Ресурс" фінансових санкцій в сумі 26164,00грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 14.02.2015 р. №0001001501 в частині завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 3151,20грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Кварц-Ресурс" недосплачений судовий збір в сумі 1619,18грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 30 червня 2015 р.