Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 червня 2015 р. Справа №805/1823/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 11 год. 05 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Окрибелашвілі В.О.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (надалі - позивач, ТОВ «КЗЕМ») звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську) про визнання незаконною та скасування вимоги №Ю-162/11-25 від 03.03.2015р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на позивача розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску, а тому спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, позивач продовжує здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату. Також, ДПІ у м. Краматорську зазначає, що перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція є невизначеним.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ТОВ «КЗЕМ» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 37944275, місцезнаходження: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Орджонікідзе, будинок 10В, знаходиться на обліку у відповідача, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (безоплатний пошук на веб-сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
ДПІ у м. Краматорську зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 38696004, місцезнаходження: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, бул. Машинобудівників, будинок 2, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (безоплатний пошук на веб-сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Позивач звернувся до відповідача з заявою №263 від 05.11.2014р., якою просить звільнити від виконання обов'язків по сплаті єдиного внеску на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Листом від 26.11.2014р. №20108/10/05-15-17-02 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви. Відповідач посилається на відсутність затвердженого переліку територій.
03 березня 2015 року ДПІ у м. Краматорську сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-162/11-25 щодо сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 527 937,18 грн.
Суд зазначає, що 527 937,18 грн. за вказаною вимогою є недоїмкою. Штрафи та пеня у вказаній вимозі не визначені.
Вказану вимогу сформовано станом на 28 лютого 2015 року.
Відповідно до звітності позивача з єдиного внеску за серпень 2014р., вересень 2014р., жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., січень 2015р. позивачем визначено суму єдиного внеску що підлягає сплаті у розмірі 97 454,20 грн., 106 586,88 грн., 99 517,60 грн., 95 267,42 грн., 84 161,28 грн.,66 023,42 грн. відповідно.
Із картки особового рахунку платника позивача вбачається, що станом на 28.02.2015р. позивач мав недоїмку з єдиного внеску у розмірі у розмірі 527 937,18 грн., яка виникла на підставі відповідної звітності.
Згідно п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Таким чином, позивач самостійно виконало вимоги п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме нарахував та обчислив єдиний внесок за відповідні періоди після 14 квітня 2014 року.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013р. № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, встановлено, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
Таким чином, суми зобов'язань з єдиного внеску відображені в картці платника - відповідача на підставі поданих самим позивачем звітів.
Відповідно до ч.1 п.6.3 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2013 р. за N 1622/24154, передбачено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, у тому числі у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Згідно ч.4 п.6.3 вказаної Інструкції, вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Позивачем не надано жодних належних доказів щодо невідповідності суми недоїмки станом на 28.02.2015. недоїмці за спірної вимогою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Краматорськ Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі №826/18327/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015р. №К/800/19383/15 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суду України.
Також, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі №826/18330/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р. «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 р. №1053».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015р. № К/800/19984/15 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.
Суд зазначає, що на момент прийняття спірної вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 р. №1053» не чинним не визнавалось.
Суд зазначає, що посилання сторін щодо дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р та належності позивача до платників єдиного внеску, які визначені п.9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не впливає на питання щодо правомірності прийняття (формування) спірної вимоги про сплату недоїмки на підставі наступного.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Згідно п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу
Із наведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Звільнення платників єдиного внеску від виконання передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не звільняє орган доходів і зборів від обов'язку надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки в межах цієї справи розглядається правомірність прийняття (формування) спірної вимоги відповідачем на підставі даних картки платника - позивача, які були сформовані згідно звітності самого позивача.
У спірній вимозі відсутні суми боргу за пенею та штрафами.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на п.9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» як на підставу скасування спірної вимоги, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, ці приписи не звільнять органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач правомірно сформував спірну вимогу про сплату недоїмки.
З урахуванням викладеного, перевіривши спірну вимогу згідно частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 22 червня 2015 року, складання постанови у повному обсязі - 24 червня 2015 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Куденков К.О.