Миколаївський окружний адміністративний суд 54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
28.04.2009 р. № 2а - 24/09/1470
м. Миколаїв.
12:25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В при секретарі судового засідання Вандар Н. А.
за участю представників:
прокуратури Коробченко Д.М. - посв. №1320 від 28.03.2007,
позивача: ОСОБА_1 -довНОМЕР_1,
відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом
Прокуратура Врадіївського району Миколаївської області, вул. Героїв Врадіївщини, 122,Врадіївка,Врадіївський район, Миколаївська область,56301
в інтересах держави в особі
Головна ДІ на автомобільному транспорті, вул. Перемоги, 14,Київ,01001
до
СПД ОСОБА_АДРЕСА_1
про
стягнення штрафних санкцій в сумі 1700грн.,
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Миколаївській області з позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій у сумі 1700,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем не оскаржена та не виконана постанова про застосування фінансових санкцій №057305 від 07.07.2008.
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив наступне.
Відповідач будучі власником автомобілю Шкода 100 держ. номер НОМЕР_2погодився на прохання грОСОБА_3тягач якого зламався, перевезти на належному останньому напівпричепі МАЗ-9386 пустий контейнер до м.Одеси. Ліцензія та ліцензійна картка у власника напівпричепа ОСОБА_3була в наявності. В момент перевезення контейнер був порожній, перевезення відповідач здійснював безоплатно, тобто підприємницької діяльності ним не здійснювалось. Таким чином, перевезення ним пустого контейнеру у присутності власника напівпричепу, який має ліцензію, не є вантажоперевезенням в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
Оскільки із заперечень відповідача вбачається, що він фактично не погоджується з рішенням про застосування до нього штрафних санкцій, судом було роз'яснено відповідачу його право на оскарження постанови про застосування фінансових санкцій №057305 від 07.07.2008.
Враховуючи, що відповідач виявив таке бажання, у судовому засіданні 17.03.2009 було оголошено перерву до 02.04.2009.
У судовому засіданні 02.04.2009 відповідач повідомив, що позов про оскарження постанови №057305 від 07.07.2008 ним подано 31.03.2009, однак ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2009 позов було залишено без руху до 16.04.2009, у зв'язку з чим відповідач заявив клопотання про надання йому часу для усунення недоліків позовної заяви.
Клопотання відповідача було задоволено судом. У судовому розгляді справи було оголошено перерву до 22.04.2009.
Однак у судовому засіданні 22.04.2009 відповідач повідомив суд про те, що всі документи, які суд зобов'язав його надати по ухвалі від 01.04.2009, направлені ним поштою, матеріали позовної заяви йому не повернуто, тому він знову заявив клопотання про оголошення перерви для надання можливості визначитись з поданим позовом.
З метою запобігання порушення інтересів відповідача, суд втретє оголосив перерву до 28.04.2009.
У судовому засіданні 28.04.2009 відповідач повідомив суд, що ним відкликано позовну заяву про оскарження постанови про застосування фінансових санкцій №057305 від 07.07.2008, однак позовні вимоги за даним позовом ним не визнаються, з підстав зазначених у запереченнях, та заявив клопотання про виклик у судове засідання в якості свідка гр. Резниченко І.І.
Судом у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки в матеріалах справи містяться письмові пояснення підписані ОСОБА_3стосовно обставин складання акту від 05.06.2009.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 28.04.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»№1190 від 08.09.2004, Головна автоінспекція здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування вимог законодавства про автомобільний транспорт та є юридичною особою, для виконання покладених на неї завдань може утворювати територіальні органи.
Відповідно до п.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»№888 від 14.12.2005, територіальні органи Головавтоінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтоінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтоінспекції в Миколаївській області, які здійснюють державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.
Статтею 60 КАС України передбачено право прокуратури, у випадках встановлених законом, на звернення до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.
Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено функцію по представництву інтересів громадянина або держави у суді.
Згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Підставою представництва інтересу держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних діянь фізичної або юридичної особи, що вчиняються у відносинах між ним та державною. Однією із форм представництва є звернення прокурора з позовом до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»не врегульовано можливість звернення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суду з вимогою про примусове стягнення накладеної, але не сплаченої суб'єктом господарювання фінансової санкції.
За таких обставин, суд вважає правомірним звернення з вказаним позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, що є суб'єктом владних повноважень.
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»№1567 від 08.11.2006 органи державного контролю на автомобільному транспорті здійснюють державний контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, за результатами перевірки складається акт, якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцем знаходження суб'єкта господарювання. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
05.06.2008 на підставі завдання на перевірку №031667 від 04.06.2008 (арк.спр.10) державним інспектором територіального управління Головавтоінспекції у Миколаївській області була проведена перевірка суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки був складений акт №053735 від 05.06.2008 (арк.спр.12), згідно якого були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»- відсутня ліцензійна картка. Відповідач з визначеним актом ознайомлений.
Після складання акту СПД ОСОБА_2 було особисто вручено повідомлення про розгляд 09.06.2009 справи за актом №053735 від 05.06.2008, на який відповідача було запрошено.
20.06.2008 на адресу СПД ОСОБА_2 було направлено запрошення на 07.07.2008 для участі у розгляді справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, отримане останнім 24.06.2008, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. спр.13).
09.06.2009 та 07.07.2008 відповідач не з'явився до Територіального управління, будь-яких поважних причин неявки суду не повідомив.
Згідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
07.07.2008 постановою №057305 про застосування фінансових санкцій начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області, який діяв в межах своїх повноважень, застосовано відповідальність до відповідача за вищевикладені порушення у виглядів фінансових санкцій в сумі 1700,0 грн. (арк.спр.8).
Постанова була надіслана відповідачу 10.07.2008, та отримана ним 12.07.2008, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.спр.9)
Згідно Постанови КМУ «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»№1567 від 08.11.2006, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
На момент подання позову, відповідач постанову №057305 від 07.07.2008 про застосування фінансових санкцій не оскаржив, але добровільно цей штраф не сплатив, про оплату позивача не повідомив.
Під час судового розгляду справи відповідачу неодноразово надавалась можливість оскаржити постанову від 07.07.2008 №057305, що ним в решті решт зроблено не було.
Таку поведінку відповідача під час розгляду справи суд розцінює як зловживання останнім своїми процесуальними правами.
Заперечення відповідача щодо правомірності складання акту №053735 від 05.06.2008 та постанови №057305 від 07.07.2008 відхиляються судом, оскільки перевірка законності та обґрунтованості постанови про застосування фінансових санкцій є предметом окремого судового провадження.
Належним доказів відкриття провадження у справі про оскарження постанови №057305 від 07.07.2008 відповідачем суду не надано.
Навпаки, направлена відповідачем позовна заява про оскарження зазначеної постанови повернута ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліків позовної заяви, залишеної без руху. В подальшому від відповідача до суду надійшла заява від 28.04.2009 (вхідний номер канцелярії суду -766), в якій СПД ОСОБА_2 взагалі відмовляється від адміністративного позову про оскарження постанови №057305 від 07.07.2008.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частина 6 ст.71 КАС України передбачає, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідачем не надано суду доказів скасування, чи хоча б оскарження постанови про застосування фінансових санкцій №057305 від 07.07.2008.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, код НОМЕР_3) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Миколаївській області, вул.Будівельників, 15-А, м.Миколаїв, 54042 (в доход бюджету Врадіївського району р/р 31110106700131, код ЄДРПОУ 23627523, КЕКД 21081100 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013) фінансову санкцію у сумі 1700,0 (одна тисяча сімсот) грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 05 травня 2009 року