61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
10 червня 2009 р.
Справа № 22-а-8872/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Кононенко З.О.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Лаба О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкова раді на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкові від 13.01.2009р. по справі № 2-а-80/08/2033
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення
Фрунзенської районної в м. Харкові ради
третя особа: Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних
виплат Харківської обласної державної адміністрації
про зобов'язання призначення недоотриманих сум соціальних виплат
з урахуванням компенсації,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної м. Харкова ради призначити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки у загальній сумі 11132, 36 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є інвалідом 2-ої групи, а також віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також має право отримувати разову грошову допомогу як інвалід війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Однак, щорічну грошову допомогу на оздоровлення та разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки він отримав в значно меншому розміру, ніж передбачено законодавством.
Так, у 2007 році відповідачем виплачено йому щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 120 гривен, замість 2300 гривень (із розрахунку 460 гривень х 5); а разова грошова допомога виплачена у сумі 360 грн., замість 3320,88 грн. (із розрахунку 415,11 гривень х 8).
За 2008 рік відповідачем виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн., замість 2625 гривень (із розрахунку 525 гривень х 5) і разова грошова допомога 400 грн., замість 3886,48 гривень (із розрахунку 485, 81 гривень х 8) .
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2009 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної у м. Харкові ради призначити ОСОБА_2 одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2080 грн., за 2008 рік у розмірі 2505 грн.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної у м. Харкові ради призначити ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920 грн., за 2008 рік у розмірі 3468 грн. 48 коп. допомогу
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2009 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач також зазначив, що не порушує положень Конституції України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а діє лише в межах повноважень, наданих державою, і не має права встановлювати розмір зазначених допомог, а лише виплачує їх відповідно до розмірів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу від позивача не надійшло.
Позивач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідач надіслав заяву про розгляд справи за відсутністю його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 3, 4).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 - 2008 рік та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, виходив з того, що позивач має право на отримання зазначених виплат.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову та про покладення на відповідача обов'язку здійснити позивачу виплату недоплачених коштів на оздоровлення та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, з наступних підстав.
Зазначені виплати до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов'язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
З 01.01.2007 по 09.07.2009 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС, встановлені певними нормами Закону України “Про Держаний бюджет України на 2008 року”, відповідно.
Відповідач у запереченнях проти позову зазначив, що ОСОБА_1 включено до списку на виплату щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2007 році - список від 11.04.2007 року № 1113/6 (360, 00 грн.); у 2008 році - список від 08.04.2008 року № 1224 (400,00). На виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 включено до списку від 02.03.2007 року № 622/9, у 2008 році - розпорядження від 09.04.2008 року № 700087.
Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених Законом України “Про Держаний бюджет України на 2007 року, ”Законом України “Про Держаний бюджет України на 2008 року”, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених частиною 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та статтею 48 “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки протягом цього часу положення зазначених законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня та на оздоровлення, особам, які отримали таку допомогу протягом 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та 01.01.2008 року по 22.05.2008 р., у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню в частині в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради призначити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки та разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради задовольнити частково.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2009р. по справі № 2-а-80/08/2033 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради, третя особа: Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про зобов'язання призначення недоотриманих сум соціальних виплат з урахуванням компенсації скасувати в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради призначити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки та в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради призначити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки.
Прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
В іншій частині постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2009 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Бенедик А.П.
Судді
Калиновський В.А. Кононенко З.О.
Повний текст постанови виготовлений 15.06.2009 р.