61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
06 травня 2009 р.
Справа № 22-а-8072/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання
представник відповідача Горшков В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Упраління праці та соціального захисту населення виконавчого комітетуЧугуївської міської ради Харківської області на постанову Чугуївський міський суд Харківської області від 23.01.2009р. по справі № 2-а-5/09/2036
за позовом ОСОБА_1
до Упраління праці та соціального захисту населення виконавчого комітетуЧугуївської міської ради Харківської області
про стягнення недовиплаченої щорічної грошової допомоги,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області і просить стягнути з відповідача недовиплачену за 2007 рік щорічну грошову допомогу в сумі 1770 грн. 30 коп.
В обґрунтуванні позову посилається на те, що він є учасником бойових дій і у зв'язку з цим, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту», має право отримати до 5 травня щорічну разову грошову допомогу у 2007 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що складає 2050 грн. 30 коп,. але зазначена допомога була виплачена йому до 05 травня 2007 року у
відповідності зі ст.. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»у розмірі 280 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було визнано неконституційним.
Позивач вважає, що Управління прані та соціального захисту населення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області зобов'язане виплатити різницю між вищевказаною щорічною грошовою допомогою встановленою п,5 ст, 12 Законом України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту»та фактично отриманою -280 гривень, яка становить 1770 грн. 30 коп.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2009року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1770 грн. 30 коп.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сплачуючи позивачу у 2007 році щорічну разову допомогу до 5 травня в розмірі, встановленому Законом України «Про державний бюджети на 2007 рік»відповідач діяв протиправно, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»було визнано неконституційним.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій і у зв'язку з цим, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту», має право отримати до 5 травня щорічну разову грошову допомогу у 2007 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що складає 2050 грн. 30 коп. але зазначена допомога була виплачена йому в період до 05травня 2007року в сумі 280 грн.
Зазначені виплати до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року конкретні розміри разової грошової допомоги до 5 травня були встановлені певними нормами Законом України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про Держаний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно.
Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1999року №4-зп, який у п.З зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня, особам, які отримали таку допомогу протягом 01.01.2007р.-09.07.2007р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Таким чином, суд першої інстанції надійшов невірного висновку про протиправність дій відповідача.
Оскільки суд першої інстанції, ухвалюючи рішення порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Упраління праці та соціального захисту населення виконавчого комітетуЧугуївської міської ради Харківської області задовольнити.
Постанову Чугуївський міський суд Харківської області від 23.01.2009р. по справі № 2-а-5/09/2036 -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Бенедик А.П.
Судді
Кононенко З.О. Калиновський В.А.
Кононенко З.О.
Повний текст постанови виготовлений 12.05.2009 р.