Ухвала від 19.05.2009 по справі 22-а-8030/09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 р.

Справа № 22-а-8030/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Макаренко Я.М.,

суддів - Шевцової Н.В., М»ягкого Є.В.

за участю секретаря судового засідання Шимової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської області від 22.01.2009 року по справі № 11/252/5018

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області

про

стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської області (далі по справі -позивач) звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області (далі по справі -відповідач, Відділення виконавчої дирекції Фонду ) в якому просить після уточнення позовних вимог просив:

-зобов»язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.05.2005 р. по 30.04.2008 року в загальній сумі 4441,27 грн.;

-стягнути з відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області на користь управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.05.2005 р. по 30.04.2008 р. в загальній сумі 4441,27 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 22.01.2009 року по справі № 11/252 позов задоволено.

Зобов»язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області в включити до актів щомісячної звірки витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.05.2005 р. по 30.04.2008 р. в загальній сумі 4441,27 грн.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області на користь Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.05.2005 р. по 30.04.2008 р. в загальній сумі 4441,27 грн.

Відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 22.01.2009 року по справі № 11/252 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення справи.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що умовою виникнення відповідальності Фонду за здійснення страхових виплат, в тому числі і виплату пенсії, є настання страхової події, яка пов»язана з виконанням трудових обов»язків згідно із договорами, що укладаються зазначеними юридичними та фізичними особами. Виходячи з цього Фонд зобов»язаний співпрацювати з фондами інших видів соціального страхування з питань фінансування заходів, пов»язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим особам. Саме це є умовою виплати пенсії по інвалідності за рахунок коштів Фонду, що передбачено вимогами Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Також відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється стороною тієї держави, де стався страховий випадок. Крім того відсутні механізм і правові підстави по підписанню акту щомісячної звірки особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території колишнього Союзу РСР. Відповідач зазначив, що на нього покладено лише зобов»язання по проведенню звірки витрат. Діючим законодавством не передбачено порядок відшкодування виплачених пенсій потерпілим Пенсійним Фондом України за рахунок відділень відповідача. Питання про стягнення понесених витрат вирішуються на централізованому рівні. На думку відповідача, особи які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав СНД не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на виробництві на підставі Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на дотримання судом першої інстанції норма матеріального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 22.01.2009 р. без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що з 28 грудня 1979 року громадянину ОСОБА_2, а з 08 грудня 1960 року громадянину ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва. З вступом в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р. з наступними змінами та доповненнями дана виплата проводиться відповідно до пункту «б»статті 23 вказаного Закону(ОСОБА_1 пенсія виплачувалася по місяць смерті -по березень 2006 р.)

Громадянин ОСОБА_2 отримав травму на виробництві 27 червня 1976 року, а громадянин ОСОБА_1 - 31 серпня 1960 року, про що складено акти від 27 червня 1976 року та від 31 серпня 1960 року.

Відділення виконавчої дирекції Фонду не приймає до відшкодування суми виплачених громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсій та витрат на їх виплату, посилаючись на те, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров»я проводиться роботодавцем сторони,законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров»я, смерті.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно підпункту "г" пункту 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105 (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1058) виплата цієї пенсії з 01 квітня 2001 року повинна проводитися за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, представником якого у Великобагачанському районі є Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" сфера його дії поширюється на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України.

Крім того, відповідно до Інструкції "Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціальною страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату" від 20 квітня 2001 року № 10 відділення виконавчої дирекції Фонду повинні приймати до відшкодування документи на тих працівників, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року та право яких встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини. З набранням чинності Закону України № 1105 обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач безпідставно не приймає до відшкодування суми виплачених громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсій та витрати на їх виплату, посилаючись на те, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Обов'язок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області прийняти до заліку випливає із законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Статтями 8, 10, 81 Закону України від 05.11.1991р. № 1788 «Про пенсійне забезпечення»( надалі Закон № 1788 ) встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 23.09.99 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" /надалі - Закон № 1105/ у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку (ст. 28 Закону № 1105).

Згідно з ч.2 п.5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону «Про страхові тарифи на загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 № 5-4/4, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.03 за № 376/7697 встановлено наступне.

Органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, який подається відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (п. 6 Порядку).

Згідно п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 23 Закону № 1788, ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується копіями актів за формою Н-1 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до ст. З Угоди про гарантії прав громадян держав -учасників СНД в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Таким чином, суд дав належну оцінку обставинам справи і мотивовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Доводи відповідача стосовно того, що до даних правовідносин слід застосовувати Угоду про співробітництво у галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, ратифікованої Верховною Радою України 11.07.1995 р. колегія суддів вважає помилковим, оскільки норми вказаної Угоди регулюють правовідносини безпосередньо між працівниками, шкода яким завдана при виконанні ними трудових обов'язків, та роботодавцями, відповідальними за завдання шкоди, і не розповсюджуються на пенсійні відносини, що відповідає і вимогам цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 та 3 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Отже, відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у відповідача немає обов»язку відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_2, оскільки він не був застрахованою особою та нещасний випадок стався на території Росії за радянський часів, колегія суддів вважає безпідставними за наступними підставами.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Призначивши ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, позивач визнав право останніх на отримання даного виду пенсій.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст ст.200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області на постанову Господарського суду Полтавської області від22.01.2009 року по справі № 11/252/5018- залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від22.01.2009 року по справі № 11/252/5018-залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Макаренко Я.М.

Судді

Шевцова Н.В. М'ягкий Є.В.

Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2009 р.

Попередній документ
4602613
Наступний документ
4602615
Інформація про рішення:
№ рішення: 4602614
№ справи: 22-а-8030/09
Дата рішення: 19.05.2009
Дата публікації: 16.09.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: