про відмову у прийнятті позовної заяви
р.
Суддя , розглянувши матеріали
за позовом
до
про
ОСОБА_1, як учасник колективного підприємства "Дніпропетровський райсількомунгосп", звернулася до господарського суду із позовом, згідно якого просить визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Колективного підприємства "Дніпропетровський райсількомунгосп" № 1 від 12.02.2008р. в частині: внесення змін до статуту Колективного підприємства "Дніпропетровський райсількомунгосп"та передачі паїв співвласників ОСОБА_2
Розглянувши позовні матеріали господарський суд вважає їх такими, що не підлягають прийняттю до розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Згідно ст. 22 Закону України "Про судоустрій України", місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. За змістом ч.ч.3,4 цієї норми, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Зокрема, за змістом п. 4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Так, згідно ч.3 ст.167 Господарського кодексу України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч.1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Згідно з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. № 7-93 "Про державне мито" і ст.47 ГПК України державне мито в сумі 85грн. 00коп., перераховане платіжним дорученням №19686.30.1 від 10.12.2008 року. підлягає поверненню.
Суддя