61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
18 травня 2009 р.
Справа № 22-а-7773/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 17.12.2008р. по справі № 2-а-6281/08/2070
за позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському р-ні м. Харкова
третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області
про скасування рішень,
17.06.2008року, Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інпекції Орджонікідзевського району м.Харкова (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору - Державна податкова адміністрація у Харківській області(далі - апелянт), в якому просила,після уточнення позовних вимог, скасувати рішення відповідача за №№0002202310, 000223110, 000221231 від 16.08.2007року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2008року позовні вимоги було задоволено.
Скасовано рішення відповідача за №№0002202310, 000223110, 000221231 від 16.08.2007року.
Апелянт, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови на недоведених обставинах, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що направлення на перевірку було отримано інспекторами саме торгової діяльності позивача. Факт порушення чинного законодавства позивачем під час здійснення торгової діяльності, встановлений актом, на підставі якого ухвалені оскаржувані повідомленні-рішення. Свідок ОСОБА_2 не довів суду першої інстанції своє відношення до торгівельної діяльності у перевіряємому кіоску.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до направлень за №№ 13830, 13831 від 26 липня 2007 року працівниками апелянта була проведена планова перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивача у кіоску, що розташований за адресою: м.Харків, вул.12 Квітня,36, за результатами якої було складений акт перевірки №20405620/2310 від 28.07.2007року.
Порушення виявлені під час перевірки складають у порушенні вимог п.1.2 ст.3 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” від 06.07.1995року; ст.ст. 2,3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996року; ч.6 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлю спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № від 19.12.1995року.
На підставі зазначеного акту було ухвалене відповідачем рішення за №№ 0002202310, 0002212310,0002212310 від 16.08.2007 року на загальну суму 6 668,09 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач про перевірку дізналась лише у грудні 2007 року, не здійснює торгівельну діяльність за даною адресою, дозволу на розміщення кіоску за даною адресою не отримувала, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він не заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Як вбачається із матеріалів справи працівниками апелянта була проведена планова перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, що здійснюється у кіоску, що розташований за адресою: м.Харків, вул.12 Квітня,36, у відсутності особи, яка здійснює дану торгівельну діяльність.
Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції доказів здійснення торгівельної діяльності за вказаною адресою позивачем надано не було.
Тому, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів правомірності ухвалення спірного податкового рішення.
Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку пояснень свідків судом першої інстанції є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.4ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції була ухвалена з додержання норм матеріального та процесуального права, тому - не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 17.12.2008р. по справі № 2-а-6281/08/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
Кононенко З.О.
Судді
(підпис) (підпис)
Донець Л.О. Любчич Л.В.
Донець Л.О.
Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2009 р.