61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
16 квітня 2009 р.
Справа № 22-а-7570/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - Дюкарєвої С.В.,Макаренко Я.М.
за участю: секретаря судового засідання Шимова С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Краснопільського районного центру зайнятості на постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2008р. по справі № 2а-57/08/1808
за позовом ОСОБА_1
до Краснопільського районного центру зайнятості
про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
30.07.2008 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Краснопільського районного центру зайнятості (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Краснопільського районного центру зайнятості
- зобов'язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 7700 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що на протязі 2005 - 2006 років отримував допомогу по безробіттю в Краснопільському районному центрі зайнятості. В січні 2007 року при зверненні до відповідача з метою працевлаштування та отримання допомоги по безробіттю надав довідку від 12 січня 2007 року (а.с. 67), видану Угроїдською селищною радою, згідно якої він мав у приватній власності земельну ділянку площею 13,3 га пасовищ, яку в господарській діяльності не використовував. Однак заступник керівника Краснопільського РЦЗ Акименко Г.Ф. йому сказала, що вказана довідка не підходить, оскільки в ній не зазначено розрахунковий дохід на члена особистого селянського господарства і в разі якщо він не надасть довідку з зазначенням розрахункового доходу, він буде знятий з обліку. ОСОБА_1 звернувся до землевпорядника Угроїдської селищної ради з проханням видати іншу довідку, в якій зазначити розрахунковий дохід на члена особистого селянського господарства. На його вимогу землевпорядник Угроїдської селищної ради надав йому довідку № 4 від 18 січня 2007 року, згідно якої його розрахунковий місячний дохід складає 1163 грн. 00 коп. Вказану довідку він надав до Краснопільського РЦЗ. 18 січня 2007 року виплата допомоги по безробіттю йому була припинена, оскільки на думку керівництва Краснопільського РЦЗ він належав до категорії зайнятого населення так як згідно довідки Угроїдської селищної ради № 4 від 18 січня 2007 року його місячний дохід складає 1163 грн. 00 коп. Вважав дії працівників Краснопільського РЦЗ незаконними, оскільки відноситься до категорії зайнятого населення, оскільки фактично земельну ділянку не використовує та не отримує з неї ніякого доходу. Пояснив, що як під час перебування на обліку в Краснопільському РЦЗ так і після зняття його з обліку хворів та 10.04.2008 року йому було встановлено 3-тю групу інвалідності. Вважав, що в результаті незаконних дій Краснопільського РЦЗ йому були завдані матеріальні збитки у вигляді недоотриманої допомоги по безробіттю та моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.
Представники відповідача позов не визнали. Вважали дії Краснопільського РЦЗ по припиненню виплати позивачу допомоги по безробіттю законними, оскільки позивачем до надано Краснопільського РЦЗ довідку № 4 від 18 січня 2007 року, згідно якої його розрахунковий місячний дохід складає 1 163 грн. 00 коп. а тому на підставі ст. 8 Закону України "Про особисте селянське господарство" ОСОБА_1 належить до категорії зайнятого населення. Вважали, що центр зайнятості не має права вимагати від громадян документів, що не передбачені законом, перевіряти компетентність органів, що дають довідки. Крім того пояснили, що дохід це не обов'язкова ознака зайнятості і для вирішення питання про віднесення особи до категорії зайнятого населення їм досить розрахункового доходу. Вказують, що відвідування центру зайнятості це обов'язкова умова для виплати допомоги по безробіттю. Вважали, що дії працівників Краснопільського РЦЗ узгоджувались з вимогами наказу Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 року "Про порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".
Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2008р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Краснопільського районного центру зайнятості в частині припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в січні 2007 року та зняття його з обліку. Зобов'язано Краснопільський районний центр зайнятості здійснити виплату ОСОБА_1 2081 грн. 71 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині в задоволені позову відмовлено.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням приписів Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 3, 8 Закону України «Про особисте селянське господарство», п. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має у приватній власності земельну ділянку площею 13,3 га пасовищ з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яку не використовує (а.с. 9 - 11).
На протязі 2005-2006 років позивач отримував в Краснопільському РЦЗ допомогу по безробіттю (а. с. 9 - 11). 11.01.2007 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з метою пошуку роботи, в зв'язку з відсутністю вакансій був поставлений на облік. 18.01.2007 року наказом начальника Краснопільського РЦЗ № 070118 позивачу присвоєно статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. В той же час в січні 2007 року він при зверненні до Краснопільського РЦЗ надав довідку від 12 січня 2007 року (а.с. 67), видану Угроїдською селищною радою, згідно якої він має у приватній власності земельну ділянку площею 13,3 га пасовищ, яку в господарській діяльності не використовує. Заступник керівника Краснопільського РЦЗ Акименко Г.Ф. йому повідомила, що вказана довідка не підходить, оскільки в ній не зазначено розрахунковий дохід на члена особистого селянського господарства і в разі якщо він не надасть довідку з зазначенням розрахункового доходу, він буде знятий з обліку. Позивач звернувся до землевпорядника Угроїдської селищної ради Будко О.І. з проханням видати іншу довідку, в якій зазначити розрахунковий дохід на члена особистого селянського господарства. На його вимогу землевпорядник Угроїдської селищної ради надав йому довідку № 4 від 18 січня 2007 року (а.с. 39), згідно якої його розрахунковий місячний дохід складає 1163 грн. 00 коп. При складанні довідки землевпорядник керувався листом Краснопільської райдержадміністрації за вихідним номером № 517 від 17.05.2004 року. Вказану довідку він надав до Краснопільського РЦЗ. Після подання вказаної довідки в січні 2007 року виплата допомоги по безробіттю йому була припинена, оскільки на думку керівництва Краснопільського РЦЗ ОСОБА_1 належить до категорії зайнятого населення так як згідно довідки Угроїдської селищної ради № 4 від 18 січня 2007 року його місячний дохід складає 1163 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, щодо визнання неправомірними дій Краснопільського районного центру зайнятості та зобов'язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 2081 грн. 71 коп. грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що діями та рішеннями працівників Краснопільського РЦЗ було порушено право ОСОБА_1 на отримання допомоги по безробіттю, в результаті чого йому була завдана матеріальна шкода у вигляді недоотриманої допомоги по безробіттю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації п надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись законодавства України. Згідно ст.8 вказаного закону члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятого населення в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що для того щоб рахувати ОСОБА_1 зайнятою особою на підставі Закону України "Про особисте селянське господарство", необхідно три обов'язкові ознаки. По-перше він повинен мати майно для ведення особистого селянського господарства, по-друге здійснювати господарську діяльність з використанням цього майна, по-третє ця робота повинна бути для нього основною.
Крім того, згідно п.1 Порядку визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2031 від 26.12.2003 року, розрахунковий місячний дохід на одного члена особистого селянського господарства застосовується для віднесення членів особистих селянських господарств до категорії зайнятого населення лише в разі, коли робота в цьому господарстві для них є основною. Отже вище зазначеним актом також врегульовано умови застосування розрахункового місячного доходу, а саме він застосовується лише у випадку роботи у своєму господарстві і якщо при цьому робота в господарстві є основною.
Відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
кожна особа має право мирно володіти майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України та ст. 55 Закону України «Про власність»передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, яку він вільно обирає і на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, відповідач на вказаній земельній ділянці не здійснює ніякої господарської діяльності (а.с. 9 - 11), а отже колегія суддів приходить до висноку, що відповідач, відносячи ОСОБА_1 до категорії зайнятого населення, порушив ст.ст. 1, 8 Закону України "Про особисте селянське господарство", п.1 Порядку визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2031 від 26.12.2003 року, що призвело до неправомірного зняття ОСОБА_1 з обліку Краснопільського РЦЗ та припинення виплати йому допомоги по безробіттю.
Також колегія суддів вважає, що відповідач не довів, що позивач в січні 2007 року на час припинення йому виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку був зайнятою особою.
Пояснення представників Краснопільського РЦЗ в частині, що вони не мають права перевіряти компетентність органу, що видав довідку № 4 від 18 січня 2007 року та встановлювати обґрунтованість вказаної довідки судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки представник Краснопільського РЦЗ Акименко Г.Ф. в судовому засіданні визнала, що ОСОБА_1 приносив до Краснопільського РЦЗ іншу довідку, згідно якої він вказану земельну ділянку не використовує. Зазначена обставина на думку суду давала підстави працівникам Краснопільського РЦЗ вважати, що позивач фактично не використовував свою земельну ділянку та не отримував з неї дохід.
Пояснення представників Краснопільського РЦЗ в частині що відповідач не повинен відшкодовувати матеріальну шкоду позивачу, оскільки в діях працівників Краснопільського РЦЗ відсутня вина, також не можуть бути взяті судом до уваги, тому що згідно ст. 174 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, відшкодовується державою,незалежно від вини цієї особи.
На підставі викладеного колегія суддів суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що діями та рішеннями працівників Краснопільського РЦЗ було порушено право ОСОБА_1 на отримання допомоги по безробіттю, в результаті чого йому була завдана матеріальна шкода у вигляді недоотриманої допомоги по безробіттю та моральна шкода.
Задовольняючи позовні вимоги, щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було неправомірно знято з обліку та неправомірно припинено виплату допомоги по безробіттю, що призвело до недоотримання позивачем допомоги по безробіттю, а тому суд вважав, що позивачу була завдана моральна шкода.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів, що спричинення моральної шкоди відповідачем пов'язана з неправомірним зняттям його з обліку та неправомірним припиненням виплати допомоги по безробіттю.
Крім того, позивачем не зазначено які саме моральні страждання він зазнав та якими доказами доводяться ці обставини
Таким чином, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, оскільки висновки суду не ґрунтуються на встановлених обставинах справи.
Отже, постанова суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, ч.3 ст. 198, ч.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Краснопільського районного центру зайнятості - задовольнити частково.
Постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2008р. по справі № 2а-57/08/1808 в частині покладання на Краснопільський районний центр зайнятості обов'язку ОСОБА_1 сплатити 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди -скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
В іншій частині постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12.12.2008р. по справі № 2а-57/08/1808 -залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий (підпис) Н.В. Шевцова
Судді: (підпис) Я.М.Макаренко
(підпис) С.В. Дюкарєва
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.В. Шевцова
Повний текст постанови виготовлений 21.04.2009 р.