Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" лютого 2009 р. Справа № 38/45-09
вх. № 1297/6-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 відповідача - ОСОБА_2
розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 200000,00 грн.
Рішення виноситься 25.02.2009 року, оскільки у судовому засіданні 24.02.2009 року оголошувалась перерва.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Харків просить суд стягнути на його користь з фізичної особи - підприємеця ОСОБА_2, м. Харків 200000 грн. 00 коп. заборгованості з позики.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем був укладений договір безвідсоткової позики, за яким позивач зобов'язувався надати грошові кошти у сумі 200 000,00 грн., а відповідач зобов'язувався повернути позичену суму грошей у тому ж розмірі до 10 жовтня листопада 2008 року включно, однак на порушення умов договору протягом 3-х місячного строку з моменту останньої дати для повернення позики, грошові кошти не були повернуті.
Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне:
10 квітня 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач), був укладений договір безпроцентної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 200 000,00 (двісті тисяч грн.), а відповідач зобов'язувався повернути позичену суму грошей у тому ж розмірі до 10 жовтня 2008 року включно (далі за текстом - договір).
Таким чином, зобов'язання за договором позивачем виконані у повному обсязі, з моменту передачі грошових коштів, тобто 10 квітня 2007 року.
10 жовтня 2008 року, відповідачем, в порушення умов договору, поверненні не були. На час розгляду справи відповідачем зобов'язання, щодо повернення позивачу 200 000,00 грн. не виконано.
У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 527 Цивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частина друга цієї статті встановлює, що кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів добровільного виконання своїх зобов'язань відповідачем суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: 61000, м.Харків, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківський обл. 14.11.1996 р.) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: м. Харків, АДРЕСА_2, ІДН НОМЕР_4, паспорт НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ГУМВС України в Харківській області 05.06.1996 р.) - 200000 грн. 00 коп. заборгованості, 2000 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя