Справа № 629/1763/15-к
Номер провадження 1-кс/629/330/15
12.05.2015 р. слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області та прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області,-
07.05.2015 р. ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області та Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області посилаючись на те, що 13 лютого 2015 року нею подана заява до начальника Лозівського МВ ГУМВС України Харківської області про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою шахрайським шляхом заволоділи її грошима у сумі 500 доларів США. 19 лютого 2015 року в черговій частині Лозівського МВ їй повідомили, про те, що провадження за її заявою не ведеться, а її заяву розглядає дільничний інспектор. 13 березня 2015 року вона отримала висновок дільничного інспектора Лозівського МВ за її заявою в якому він виклав історію продажу будинку ОСОБА_4 сину громадянки ОСОБА_5 за її посередництвом, в той же час жодного висновку щодо протиправних шахрайських дій відносно неї нічого сказано не було. Після цього нею була направлена скарга на дії слідчого до генеральної прокуратури України. 30 квітня 2015 року після перевірки її доводів прокуратурою, вона отримала повідомлення в якому прокуратурою порушень норм КПК не встановлено.
На підставі вищевикладеного просить поновити строк подання скарги на дії слідчого та Лозівського міжрайонного прокурора та зобов'язати слідчого Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області внести її заяву про вчинення відносно неї злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до ЄРДР та провести досудове розслідування.
Начальник Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області або його представник та Лозівський міжрайонний прокурор Харківської області в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду скарги.
Вивчивши скаргу, додані матеріали, вислухавши пояснення заявниці, яка скаргу підтримала з викладених в ній підстав, вважаю за необхідне у задоволенні скарги відмовити з наступних підстав.
Згідно вимог ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені лише дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, які зокрема полягають і у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з заяви про вчинення злочину від 13 лютого 2015 року вона подана ОСОБА_3 начальнику Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області. (а.с.4-5).
Даних про звернення з заявою про вчинення злочину до слідчого Лозівського СВ МВ ГУМВС України в Харківській області чи відповідного прокурора матеріали справи не містять.
Так, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.4 цієї ж статті слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Аналіз зазначеної норми КПК дає підстави зробити висновок, що законодавцем розмежовані поняття "реєстрація заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення" та "внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
Якщо обов'язок зареєструвати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення покладений на більш широке коло посадових осіб, до яких віднесені і оперативні підрозділи органів МВС, то обов'язок внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування покладений виключно на слідчого та прокурора, якими, виходячи з положень п.п.15 та 17 ч.1 ст.3 КПК України є конкретно визначені службові особи органу внутрішніх справ чи прокуратури.
Зазначене свідчить про те, що заявницею подана заява про вчинення злочину до начальника Лозівського МВ ГУМВСУ в Харківській області, на якого, відповідно до кримінально-процесуального законодавства не можуть бути покладені ті обов'язки, які вона вимагає.
Даних про звернення заявниці з заявою саме до слідчого, чи перебування такої заяви на його розгляді, слідчому судді не надано,що виключає можливість дати оцінку його діям чи бездіяльністі виходячи з вимог ст.214 КПК України.
За таких обставин підстав для задоволення скарги не має.
А тому, керуючись ст. ст.214, 303 та 307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області та Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Слідчий суддя: