Справа № 640/10773/14-к
н/п 1-кс/640/3714/15
"21" травня 2015 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Косисте, Хатангського району, Красноярського краю РСФСР, росіянки, громадянки Російської Федерації, з вищою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 110 КК України, -
18.05.2015 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , подане в порядку ст. 201 КПК України, про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі.
В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави підлягає зміні, оскільки, на думку адвоката, підозра за ч. 1 ст. 110 КК України протягом здійснення досудового розслідування не знайшла свого підтвердження допустимими доказами та є абсолютно необґрунтованою, а тому не може братися до уваги під час обрання запобіжного заходу. На цій підставі захисник вважає неможливим застосування ч.5 ст.176 КПК України, відповідно до якої запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114 1, 258 - 258 5, 260, 261 Кримінального кодексу України. Також зазначає, що повідомлення про підозру за ч.1 ст.110 КПК України здійснене слідчим навмисно для обмеження прав підозрюваної та штучного створення підстав для ч.5 ст.176 КПК України. Щодо обгрунтованості підозри за ч. 1 ст.263 КК України, то підозрювана пояснює, що вилучені під час обшуку предмети їй не належать, а співробітники Управління СБ України мали реальну можливість ці речі підкинути, оскільки тривалий час у їх розпорядженні знаходились ключі від квартири підозрюваної, і незаконні дії могли бути здійснені працівниками правоохоронного органу. При цьому відбитки пальців рук ОСОБА_5 на вилучених предметах не виявлені, будь-яких нових доказів відношення вилучених предметів до підозрюваної під час досудового розслідування не отримано. З приводу зловживань працівників УСБУ у Харківській області під час проведення затримання та обшуку житла ОСОБА_5 зареєстроване кримінальне провадження. Окрім того, зазначає, що докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала підозру, є недопустимими у зв'язку із грубим порушенням права ОСОБА_5 на захист. Також захисник у клопотанні посилається на те, що жодного конкретного доказу на підтвердження наявності ризиків передбачених п.п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених в клопотанні слідчого та ухвалі суду слідчим не надано. Крім того, у зв'язку із бездіяльністю органів досудового розслідування , тримання під вартою ОСОБА_5 перестало бути розумним, оскільки з 08 квітня 2015 року за участю ОСОБА_5 не проведено жодної слідчої дії.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у клопотанні. Крім того, адвокат ОСОБА_4 просить суд вжити необхідних заходів, в порядку ст. 206 КПК України, так як в місці тримання ОСОБА_5 під вартою - Полтавське СІЗО УДПтС України в Полтавській області, останній не надається необхідна медична допомога.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу. Зазначив, що на теперішній ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 110 КК України, а доводи адвоката, що наведені у клопотанні вже були досліджені під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу та при розгляді апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції..
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, в тому числі матеріали справи № 640/6667/15-к, 1кс/640/2854/15, допитавши свідка ОСОБА_7 , вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220320000524 від 30.04.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у тому числі, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 110 КК України.
Під час досудового розслідування було вставлено, що у квітні - травні 2014 року в м. Донецьку та в м. Луганську створені терористичні групи під назвою «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР») та «Луганська народна республіка» - тобто стійкі об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, які у відповідності до ст.1 п.16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичними організаціями, однією із основних завдань яких є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України. Крім того у зазначений період часу на території м. Харкова також були невдалі спроби з боку невстановлених осіб створити терористичну організацію «Харківська народна республіка».
Встановлено, що ОСОБА_5 на початку 2014 року була активною учасницею «Антимайдану» в м. Харкові, приймала участь в проросійських протестних акціях, які проходили в місті.
У грудні 2014 року (точна дата органом досудового слідства не встановлена) ОСОБА_5 , діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, підтримання дій щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та підриву авторитету органів державної влади України, за пропозицією представників терористичні групи під назвою «Донецька народна республіка» дала свою добровільну згоду на її залучення до керівних посад в МДБ ДНР. Після чого останній було надано псевдонім « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 ».
Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_5 в серпні 2014р. виїхала до м. Донецька, де приймала участь у збройних конфліктах на боці терористичної групи «Донецької народної республіки» та в подальшому зайняла посаду начальника відділу МДБ в м. Старобешево Донецької області, у тому числі відповідала за внутрішню безпеку і виконувала обов'язки коменданта МДБ.
Продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний намір, ОСОБА_5 протягом 2014 р. на вимогу невстановлених осіб з числа «Донецької народної республіки» вчиняла дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у тому числі підтримку діяльності „Донецької народної республіки ” та „Луганської народної республіки” шляхом пошуку, аналізу та передачі через засоби мобільного зв'язку відомостей про чисельність особового складу, вид та кількість озброєння і військової техніки, пересування з'єднань та підрозділів Збройних Сил України, а також польотів військових літаків, які беруть участь в антитерористичній операції в Донецькій і Луганській областях.
Зібрану інформацію ОСОБА_5 передавала начальнику одного з управлінь МДБ ДНР на ім'я ОСОБА_10 позивний «Док».
Окрім цього, 02 жовтня 2014 р. Управлінням СБУ в Харківській області був затриманий її спільник ОСОБА_11 , який в червні 2014 року, перебуваючи в м. Москві, був завербований представниками ФСБ РФ та мав виконувати завдання направлене на збір відомостей щодо дислокацій військових частин, чисельності та озброєння ЗСУ в Сумській області та який підтримував зв'язки з ОСОБА_5 .
Таким чином, на думку слідчого, в період серпня 2014 року - 6 квітня 2015 р. громадянка України ОСОБА_5 , діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, вчинила умисні дії направлені на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, чим вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 110 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у 2014 року у громадянки ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, підтримання дій щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та підриву авторитету органів державної влади України та підтримку діяльності терористичної групи - «Донецька народна республіка».
Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_5 придбала при невстановлених слідством обставинах вибухові пристрої та речовини, а саме: засіб підриву - електродетонатор, вибухову речовину - тротилову шашку вагою 400 грамів, та допоміжні засоби - бухту електричного дроту та акумуляторну батарею.
6 квітня 2015 року під час проведення обшуку за місцем мешкання та реєстрації громадянки РФ - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено предмети що за своїми ознаками схожі на вибухові речовини: електродетонатор, тротилову шашку вагою 400 грамів, а також допоміжні засоби - бухту електричного дроту та акумуляторну батарею.
Таким чином, на думку слідчого, 6 квітня 2015 року громадянка РФ ОСОБА_5 , своїми діями, що виявилися в зберіганні вибухових пристроїв та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.
06.04.2015 року о 20.15 ОСОБА_5 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 110 КК України.
07 квітня 2015 о 17.20 год. ОСОБА_5 згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України (в редакції від 13.04.2012) було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 110 КК України..
08.04.2015 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, строком до 04.06.2015 року, без визначення застави.
23.04.2015 року ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу захисника підозрюваної -адвоката ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.04.2015 року - без змін.
Згідно вимог п. 1, 2 ч. 3 ст. 201 КПК України, до клопотання про зміну запобіжного заходу мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання.
Однак, на час розгляду даного клопотання стороною захисту не надано матеріалів, які б свідчили про необхідність задоволення клопотання та зміни підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід.
Доводам захисника щодо можливих порушень прав підозрюваної ОСОБА_5 під час затримання та проведення першочергових слідчих дій вже була раніше надана судом оцінка під час розгляду питання щодо застосування запобіжного заходу. Ці ж доводи адвоката були відхилені і судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08.04.2015 р.
Під час даного судового засідання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_12 підозри у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п.1, п.2, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, також знайшли своє підтвердження.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12014220320000524, а саме:
· протоколом обшуку від 06.04.2015р., проведеним за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено предмети що за своїми ознаками схожі на вибухові речовини: електродетонатор, тротилову шашку вагою 400 грамів, а також допоміжні засоби - бухту електричного дроту та акумуляторну батарею;
· протоколом огляду від 07.04.2015 р. за участю спеціаліста - вибухотехніка предметів, вилучених за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом чого виявлені індивідуальні ознаки вибухових речовин та допоміжних засобів - електродетонатору, тротилової шашки вагою 400 грамів, бухти електричного дроту та акумуляторну батарею.
· протоколом огляду від 07.04.2015 р. предмету - мобільного телефону «Nokia 710»вилученого за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з а результатом якого встановлено наявність фотознімків ОСОБА_5 зі зброєю, а також у оточенні представників ДНР та ЛНР;
· матеріалами негласних слідчих дій (протокол від 25.09.2014), оглянутих в судовому засіданні від 08.04.2015;
· показаннями свідка ОСОБА_7 допитаного в судовому засіданні, який підтвердив участь ОСОБА_5 у діяльності на керівних посадах в МДБ ДНР та повідомив про її причетність до заподіяння тілесних ушкоджень та можливо смерті військовослужбовців збройних сил України.
Існування вказаних ризиків підтверджується тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та даними про особу останньої, яка ніде не працює, живе одна та є громадянкою іншої держави.
Доводи підозрюваної та її захисника щодо неможливості застосування положень ч. 5 ст. 176 КПК України при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає помилковими, оскільки остання обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, у зв'язку із чим відсутні підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів.
Загальною складовою підстави застосування будь-якого запобіжного заходу у розумінні вимог ч.2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Доказів, що на теперішній час суттєво змінилися обставини, які враховувалися судом при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які перевірялися, як зазначено вище, судом апеляційної інстанції 23.04.2015, слідчому судді не надано, а тому клопотання захисника про зміну підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Щодо заяви підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника стосовно ненадання їй належної медичної допомоги, то в судовому засіданні не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин, однак, на виконання вимог ст.. 206 КПК України, суд вважає необхідним доручити прокуратурі Полтавській області провести перевірку викладених обставин.
Керуючись ст.ст. 196, 201, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.
Доручити прокуратурі Полтавської області дослідити факти, викладені в усній заяві адвоката ОСОБА_4 та підозрюваної ОСОБА_5 про ненадання останній належної медичної допомоги в місці тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - Полтавському СІЗО УДПтС України в Полтавській області. Про результати проведеної перевірки повідомити суд.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав «____»_________2015 р. ___год.___хв. _____________________
ОСОБА_5