Справа № 640/9090/15-а
н/п 2-а/640/98/15
"26" червня 2015 р.
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді Дмитрієва О.Ф.,
при секретарі Латко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу,-
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області , в якому просили скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн. від 14.05.2015 року за невиконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 45191220.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680 грн. згідно виконавчого провадження ВП № 45191220 від 14.05.2015 року. Зазначають, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 45191564 та ВП № 45191220 від 16.10.2014 управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1803, 20, відповідно до ст..6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни». В частині здійснення виплати зазначеної доплати до пенсії виконати рішення суду управління не має можливості, через відсутність фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, про що 30.01.2015 року повідомлено державного виконавця.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з мотивів викладених у адміністративному позові та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, причини неявки суду не повідомив.
Суд на підставі ст.128 КАС України, визнав можливим провести розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.09.2014 року Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 2018/2-а-6026/11, яким зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням їй на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ « Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 27.09.2009 по 27.03.2010 та виплатити різницю між виплаченими та невиплаченими сумами до пенсії за вказаний період. ( а.с. 4)
Згідно листа УПФУ в Київському районі м. Харкова від 30.01.2015 року вбачається, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 45191564 та ВП № 45191220 від 16.10.2014 управлінням відповідно до ст..6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, згідно з яким доплата до пенсії становить 1803, 20 грн. В частині здійснення виплати зазначеної доплати до пенсії виконати рішення суду управління не має можливості, через відсутність фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України. ( а.с.5-6)
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП № 45191220 від 14.05.2015 року накладено на Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова штраф у розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов»язує боржника виконати певні дії, на підставі якого Київським районним судом м. Харкова 02.09.2014 року видано виконавчий лист № 2018/ 2-а-6026/11.(а.с.4)
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі "ОСОБА_3 проти Італії" зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Європейський суд в рішенні від 20 грудня 2007 року у справі "Нефьодов проти України" зазначив, зокрема, про те, що заявник, маючи на руках виконавчий лист, виданий на виконання остаточного рішення суду, винесеного проти державного органу, має бути звільнений від обов'язку ініціювати процедуру з виконання такого рішення.
Обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, передбачено конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відносяться також і управління праці та соціального захисту населення. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим законом заходів з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 11 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2008 N 26/5, у разі тривалого невиконання рішення національного суду, в якому передбачається вжиття заходів зобов'язального (немайнового) характеру, державний виконавець, на виконанні в якого перебувало рішення національного суду, звертається до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Державний виконавець, керуючись ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 263 КАС України, звернувся до Київського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду. Виконавче провадження було зупинено.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2015 державному виконавцю відмовлено у зміні способу виконання рішення на стягнення з боржника нарахованих сум пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що державним виконавцем у відповідності до чинного законодавства вжито всі можливі заходи з метою виконання судового рішення, в тому числі правомірно накладено штраф на позивача.
Статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 вказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Відповідно до статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Матеріали справи свідчать про те, що Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова виконало рішення суду лише в частині нарахування доплати до пенсії. В той же час рішення залишилось не виконаним в частині виплати стягувачу грошової допомоги.
Позивачем не надано підтверджуючих документів, що нарахована сума доплати стягувачу перевищує відповідне фінансування та не надано заявок про зміну такого фінансування (листів про внесення змін до кошторисів, бюджету, тощо).
Посилання суб'єктів владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не може вважатись як поважною, так і взагалі причиною для невиконання судового рішення, оскільки відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" вказано, що така відмова є свавільною та незаконною.
Лист боржника про відсутність бюджетних коштів не є беззаперечним доказом неможливості виконання рішення суду, інших доказів поважності причин невиконання рішення суду державному виконавцю не надано, тому постанова Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області про накладення штрафу є законною і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", ст. 124 Конституції України, ч.2 ст. 11, ст. 75, ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" , ст. ст. 2 - 9, 69-71, 153-154, 158-163, 181, 186 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя -