Справа №22-а-66/11Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Категорія63Доповідач у 2 інстанціїГуль
08.06.2011
Іменем України
07 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: судді Антоненко В.І.
суддів: Касьяненко Л.І., Гуль В.В.
розглянула у м. Києві справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із аварією на Чорнобильській АЕС, і відповідно до ст..50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державної пенсії у розмірі виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з урахуванням раніше проведених виплат. Позивач просила визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії, додаткової пенсії неправомірною і зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії, встановивши її розмір на рівні 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії, встановити її в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 75% від мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, починаючи з 1 червня 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність постанови суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід 2-ї групи і йому відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається і виплачується пенсія.
Позивач, оспорюючи дії відповідача вважає, що він отримував доплату значно нищу, ніж це передбачено ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим звертався до суду за захистом своїх прав.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та дійшов правильного висновку про те, що позивач відповідно до вимог закону має право на доплату до пенсії, виплату державної і додаткової пенсії.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивач має право на перерахунок і виплату недоотриманої суми щомісячної грошової доплати.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 208 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: