Справа №22-ц-1676/11Головуючий у І інстанціїОСОБА_1
Категорія56Доповідач у 2 інстанції Гуль
09.06.2011
Іменем України
31 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: судді Антоненко В.І.
суддів: Касьяненко Л.І., Гуль В.В.
розглянула у м. Києві справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного із аварією на Чорнобильській АЕС, і відповідно до ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державної пенсії у розмірі виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з урахуванням раніше проведених виплат. Позивач просив визнати відмову відповідача щодо перерахунку пенсії, додаткової пенсії неправомірною і зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії, встановивши її розмір на рівні 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії, встановивши її в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, за період з01.01.2005 року по 31.12.2008 року.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2010року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 4 грудня 2008 року нарахувавши основну державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано відповідача, з урахуванням виплачених сум, виплатити ОСОБА_2 з 4 грудня 2008 року по 15 січня 2010 року основну державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність постанови суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід 2-ї групи і йому відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається і виплачується пенсія.
Позивач, оспорюючи дії відповідача вважає, що він отримував доплату значно нищу, ніж це передбачено ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим звертався до суду за захистом своїх прав.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та дійшов правильного висновку про те, що позивач відповідно до вимог закону має право на доплату до пенсії, виплату державної і додаткової пенсії.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивач має право на перерахунок і виплату недоотриманої суми щомісячної грошової доплати.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 208 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: