Постанова
Іменем України
12 лютого 2009 року
Справа № 2/41-86-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
представник заявника, не з'явився, мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд";
боржник, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 13 січня 2009 року у справі № 2/41-86-2009
за заявою малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" (бул. Лепсе, 8, корп. 10, оф. 204, місто Київ, 03124)
до боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, с.м.т. Кореїз, місто Ялта, 98670)
про банкрутство,
Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою до боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року у справі № 2/41-86-2009 повернуто заяву заявникові.
Судове рішення мотивоване тим, що заява малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" містить певні недоліки, зокрема, відсутні належні докази відправки заяви про порушення справи про банкрутство боржнику.
Не погодившись з постановленим судовим актом, мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки разом з поштовою квитанцією від 06 листопада 2008 року № 0513 до суду першої інстанції було надано копію заяви про порушення справи про банкрутство, яка відповідає оригіналу, а також докази поштового повернення, що підтверджує той факт, що саме боржнику у справі був направлений пакет копій документів, скерованих до суду, а також те, що боржник відсутній за місцем своєї реєстрації, що є підставою для застосування спрощеної процедури порушення справи про банкрутство відповідно до статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Ткаченка М.І.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 12 лютого 2009 року, не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вирішила можливим розглянути спір за відсутністю представників сторін, оскільки згідно частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Для вирішення спору у даній справі необхідно встановити наявність чи відсутність передбаченої законом підстави для повернення заяви про порушення банкрутство у даній справі.
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції була винесена на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши всі обставини справи, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для повернення малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" заяви про порушення справи про банкрутство враховуючи наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, причиною повернення заяви про порушення справи про банкрутство, стало виникнення сумнівів у суду щодо того, яка заява була направлена боржнику і чи був отримувач саме тим боржником у даній справі.
Проте, оцінюючи наявні докази у справі у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що поштова квитанція разом з поштовим поверненням із направленими боржнику документами з достовірністю свідчать про те, що малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" було надіслано належному боржнику копію саме тої заяви про порушення справи про банкрутство, яка була предметом розгляду в суді першої інстанції, і неточність написання першої букви фамілії боржника -не може бути підставою для повернення заяви на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, суд першої інстанції, не дослідивши усі представлені йому матеріали, зробив помилковий висновок про відсутність доказів направлення копії заяви про порушення справи про банкрутство іншій стороні у справі, який не відповідає фактичним обставинам справи. Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" надав доказ надсилання копії заяви про порушення справи про банкрутство - квитанцію від 06 листопада 2008 року N 0513, видану поштовим відділенням.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України така квитанція є доказом. Якщо у суду виник сумнів щодо її достовірності чи він дійшов висновку про недостатність такого доказу, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення заяви.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 25 листопада 2003 року, яка долучена до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що посилання господарського суду Автономної Республіки Крим на невідповідність поданої малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" заяви про порушення справи про банкрутство вимогам процесуального законодавства є неспроможними і безпідставними.
При перевірці законності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія встановила, що місцевим господарським судом невірно застосовані норми процесуального України, у зв'язку з чим дана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, частиною 1, 2 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МП СОМ-лтд" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2009 року у справі № 2/41-86-2009 скасувати.
3. Справу передати на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Г.К. Прокопанич
М.І. Ткаченко