Справа № 569/8314/14-ц
26 червня 2015 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Сидорука Є.І.,
при секретарі Патій Н.А.,
з участю представника позивача-відповідача наконечної Д.О.,
відповідача-позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про розірвання договору кредиту №377КЗ від 16.11.2007 року, суд, -
Представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернувся до Рівненського міського суду із цивільним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №377КЗ. Предметом Договору кредиту є надання у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 54 700,00 грн., зі сплатою 13,5% річних та порядок погашення суми основної заборгованості кожного місяця згідно графіку, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 15.11.2017 року, на умовах визначених Договором кредиту. Відповідно до п.1.3. Договору кредиту, в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань, між Банком та ОСОБА_1 , 16 листопада 2007 року було укладено Іпотечний договір №377КЗ-1. Предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 0,2023 га, що розташована за адресою Рівненська область, Гощанський район, с. Бабин. Зобов'язання позивача за договором кредиту були виконані в повному обсязі. 16 листопада 2007 року в якості додаткового забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, Банком та ОСОБА_2 було укладено договір фінансової поруки №377КЗ-2. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 25 квітня 2014 року має заборгованість 119 187,52 грн.
13 червня 2014 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов в якому просив розірвати договір кредиту, припинити дію договору поруки внаслідок зміни зобов'язання без згоди поручителя, передати предмет іпотеки у власність позивача.
17 червня 2014 року представник позивача-відповідача подав до суду заперечення на зустрічну позовну заяву у яких вказав, що 06 серпня 2008 року позивач надіслав лист-повідомлення за вих.№02-06/203 відповідно до якого повідомляв відповідача ОСОБА_1 , що з 31.07.2008 року відбудеться збільшення відсоткової ставки до 21 % річних для погашення кредитної заборгованості. Також, в даному листі чітко зазначено, що ОСОБА_1 повинен з'явитись до відділення банку та нотаріуса для укладення додаткової угоди на виконання вимог договору кредиту, а також фінансових поручителів. На укладання даних додаткових угод, згідно з умовами укладеного з ними договору кредиту, призведе до необхідності дострокового виконання договору кредиту. Ніхто не забороняв звернутись ОСОБА_1 до відділення банку з вимогою про укладення договору реструктуризації боргу з подальшим продажем предмету забезпечення.
12 березня 2015 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій вказав, що з 31 липня 2008 року банк збільшив відсоткову ставку за кредитом з 13,5% до 21% річних, про що надіслав йому рекомендований лист з вимогою з'явитися у відділення банку для укладання додаткової угоди. Вказаний лист повернутий відправнику з відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення адресату. Тобто доказів належного виконання банком вимог п.2.6 договору матеріали справи не містить. Будь-яке збільшення відсоткової ставки за кредитним договором могло бути здійснено лише за згодою позичальника, проте такої згоди отримано не було. Одностороннє збільшення відсоткової ставки, ігнорування умов договору, порушення законодавства в сфері захисту персональних даних є проявом нечесної підприємницької практики зі сторони банку, що суперечить правилам та іншим чесним звичаям. Такими діями банка йому нанесено шкоду, порушено його права як споживача. Просить відмовити ПАТ Укрсоцбанк» в задоволенні позовних вимог та розірвати договір кредиту №377КЗ від 16 листопада 2007 року, судові витрати покласти на ПАТ «Укрсоцбанк».
28 квітня 2015 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав до суду уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості в якій просив солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №377КЗ від 16 листопада 2007 року в сумі 144 861,36 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 49 499,61 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 41 610,40 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 9 370,70 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 15 544,23 грн., інфляційні витрати за кредитом у розмірі 10 831,32 грн., інфляційні витрати за відсотками 18 005,09 грн. та судовий збір у розмірі 1 448,61 грн.
12 травня 2015 року ОСОБА_2 подав до суду заперечення проти позову в яких вказав, що повідомлень від банку він про зміну відсоткової ставки за договором кредиту він не отримував. Відповідної угоди про внесення змін до договору кредиту та договору фінансової поруки банк йому для підписання не надавав. Згоди на зміну зобов'язання він не давав. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення його про зміну умов зобов'язання. Просить суду визнати зобов'язання, що виникло з договору поруки №377КЗ-2 від 16 листопада 2007 року, укладеного між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» таким, що припинило свою дію з 31 липня 2008 року та відмовити позивачу у стягненні з нього заборгованості за вищевказаним кредитним договором.
25 червня 2015 року ОСОБА_1 подав до суду доповнення до заперечень в яких просив застосувати позовну давність до вимог ПАТ «Укрсоцбанк» до нього та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні представник позивача-відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог, просить суд їх задоволити та стягнути з відповідачів на користь ПАТ «Укрсоцбанк» солідарно заборгованість за договором кредиту №377КЗ від 16 листопада 2007 року. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнала, вважає його безпідставним та просить суд відмовити у його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях на зустрічний позов.
В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у зустрічному позові та в заяві про уточнення позовних вимог. Зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про розірвання договору кредиту, припинення дії договору поруки внаслідок зміни зобов'язання без згоди поручителя, передачу предмета іпотеки у власність позивача повністю підтримав та просить суд його задоволити з підстав, викладених у позові.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся судовою повісткою. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 16 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого відповідно до Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 17 лютого 2014 року (протокол №1) та погодженого НБУ 14 березня 2014 року) є ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №377КЗ (надалі по тексту - договір кредиту).
Відповідно до п.1.1. договору кредиту, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 54700,00 грн., зі сплатою 13,5 процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п.2.6. цього договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості, визначеної у даному договорі, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 15 листопада 2017 року, надалі за текстом - «кредит» на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2. договору кредиту, кредит надається позичальнику на наступні цілі: купівлю земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1.3. договору кредиту, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає: в день укладення цього договору - договір іпотеки з фізичною особою - ОСОБА_1 , який передає кредитору в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 0,2023 га, що розташована за адресою Рівненська область Гощанський район с.Бабин. Іпотечний договір підлягає нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою - реєстрації в державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона. В день укладення цього договору -договір фінансової поруки з фізичною особою - ОСОБА_1 .
Відповідно до п.2.1. договору кредиту, надання кредиту здійснюється шляхом видачі позичальнику готівкових грошей в національній валюті з позичкового рахунку позичальника № НОМЕР_1 на цілі, визначені п.1.2. цього договору.
Відповідно до п.2.2. договору кредиту моментом (днем) надання кредиту вважається день видачі позичальнику готівкових грошей в сумі кредиту.
Відповідно до п.2.4. договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (факт/360) щомісячно, один раз в місяць в останній робочий день місяця, при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.
Відповідно до п.2.5. договору кредиту, у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його використання, кошти в першу чергу направляються на сплату прострочених процентів за його використання.
Відповідно до п.2.6. договору кредиту, у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, НБУ, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка не залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставу за користування кредитом, що визначена цим договором.
Відповідно до п.3.3.7 договору кредиту позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.2.4., 2.5. цього договору.
Відповідно до п.3.3.8. договору кредиту, позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями згідно з графіком, визначеним додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п.4.1. договору кредиту, у разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту, визначеного п.1.2. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 25 відсотків від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням.
Відповідно до п.4.3. договору кредиту у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2. - 3.3.15 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 відсотків від суми кредиту, визначеного п.1.1. цього договору за кожний випадок.
Відповідно до п.4.4. кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.2. - 3.3.15 цього договору, протягом більше 60 календарних днів, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
16 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого відповідно до Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 17 лютого 2014 року (протокол №1) та погодженого НБУ 14 березня 2014 року) є ПАТ «Укрсоцбанк» - надалі кредитор, відповідачем ОСОБА_1 - надалі позичальник та відповідачем ОСОБА_2 - надалі - поручитель, було укладено договір фінансової поруки №377КЗ-2 (надалі по тексту - договір поруки).
Відповідно до п.1.2. договору поруки, поручитель ОСОБА_2 , зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №377КЗ від 16 листопада 2007 року.
Відповідно до п.1.2. договору поруки, поручитель ознайомлений з умовами договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь до його положень немає.
Відповідно до п.2.1. договору поруки, зміст забезпеченого порукою зобов'язання: повернення кредиту в сумі 54700,00 грн. зі сплатою 13,5 відсотків річних з кінцевим терміном погашення боргу не пізніше 15 листопада 2017 року та в терміни згідно узгодженого графіка; сплата визначених згідно договору кредиту відсотків; сплата визначених згідно договору кредиту комісій; сплата штрафних санкцій згідно з умовами договору кредиту.
Відповідно до п.3.1.2. договору поруки, у випадку невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, поручитель зобов'язаний відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.
16 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого відповідно до Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 17 лютого 2014 року (протокол №1) та погодженого НБУ 14 березня 2014 року) є ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №377КЗ-1 (надалі по тексту - договір іпотеки).
Відповідно до п.1.1. договору іпотеки, цей договір забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з договору кредиту №377КЗ від 16 листопада 2007 року, укладеного між іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_1 за умовами якого остання зобов'язана повернути іпотеко держателю отриманий кредит в межах максимального розміру основної заборгованості 54700,00 грн. з кінцевим терміном погашення до 15 листопада 2017 року; сплачувати нараховані відсотки за його користування і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.
Відповідно до п.1.1.1. договору іпотеки, за користування кредитом позичальник ОСОБА_1 сплачує іпотеко держателю 13,5 відсотків річних відповідно до приписів положень договору кредиту.
Відповідно до п.1.2. договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. цього договору, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку іпотеко держателю: земельну ділянку загальною площею 0,2023 га, кадастровий номер 5621280400040040045, що розташована за адресою Рівненська область Гощанський район с.Бабин, яка стане власністю ОСОБА_1 після одержання ним у встановленому законом порядку державного акту на право власності на земельну ділянку. Державний акт буде виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Рівненської області 16 листопада 2007 року за реєстром №3032. Експертна вартість предмету іпотеки (земельної ділянки, загальною площею 0,2023 га, кадастровий номер 5621280400040040045, що розташована за адресою Рівненська область Гощанський район с.Бабин, відповідно до висновку ТзОВ «НІКОС Оціночна компанія» про вартість земельної ділянки станом на 07 листопада 2007 року становить 68377,00 грн. За взаємною згодою сторін цього договору, загальна іпотечна вартість предмету іпотеки складає 68377,00 грн. на дату укладення цього договору іпотеки.
06 серпня 2008 року позивач в особі АКБ СР «Укрсоцбанк» надіслав лист-повідомлення за вих.№02-06/203 відповідно до якого позивач повідомляв відповідача ОСОБА_1 про те, що з 31 липня 2008 року відбудеться збільшення відсоткової ставки до 21 % річних для погашення кредитної заборгованості.
Крім того, в даному листі було зазначено, що відповідач ОСОБА_1 повинен з'явитись до відділення позивач та нотаріуса для укладення додаткової угоди на виконання вимог договору кредиту, а також фінансових поручителів. Не укладення даних додаткових угод, згідно з умовами укладеного договору кредиту призведе до необхідності дострокового виконання договору кредиту.
Починаючи з періоду 31 липня 2008 року всі подальші розрахунки банком здійснюються, виходячи з відсоткової ставки 21%.
Як вбачається з вступної частини кредитного договору, де зазначені сторони та їх реквізити, зокрема вказано, що ОСОБА_1 є громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 12 лютого 1996 року, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 іпн. НОМЕР_3 .
Відповідно до п.3.3.13. ст.3 договору кредиту, відповідач зобов'язаний протягом двох робочих днів повідомити позивача про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імена та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов'язання за цим договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 порушив п.3.3.12 ст.3 договору кредиту, а саме не повідомив позивача у встановлені договором строки про зміну місця свого проживання.
Відповідно до п.2.6. ст.2 договору кредиту, у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, а також в разі настання події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів позивача та яка не залежить від волі сторін, позивач має право збільшити відсоткову ставку за користування кредитом, що визначена цим договором.
Тому, з врахуванням викладеного, суд вважає, що позивач діяв у межах закону та своїх повноважень і повністю виконав свої зобов'язання згідно договору, однак відповідачі покладені на них договором обов'язки по поверненню кредиту виконують не в повній мірі.
Як встановлено у судовом у засіданні та пояснила представник банку,
Станом на 06 квітня 2015 року загальний розмір заборгованості відповідачем перед позивачем становить 144 861,36 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 49 499,61 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 41 610,40 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 9 370,70 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 15 544,23 грн., інфляційні витрати за кредитом у розмірі 10 831,32 грн., інфляційні витрати за відсотками 18 005,09 грн.
Судом також встановлено, і з матеріалів справи вбачається, а також з пояснень представника банку слідує , що вищевказані розрахунки проведені вже з відсотковою ставкою 13,5 % річних.
Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідачами згідно кредитного договору не погашена.
Розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, а відповідач стосовно неправильності розрахунку заборгованості заперечень не подав.
Укладений з банком кредитний договір відповідач в судовому порядку у строки встановлені ст. 257 ЦК України не оспорив, у зв'язку з чим, він відповідно до правил ст. 204 ЦК України є правомірним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких підстав, суд рахує, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення, стосовно стягнення основної заборгованості за кредитним договором та стягнення заборгованості по відсоткам. .
Що стосується позовних вимог про стягнення пені та інфляційних витрат , то при відмові у їх задоволенні суд виходив зі строку позовної давності.
Судом також встановлено, що відповідач-позивач сплачував кошти за кредитним договором з 01 серпня 2008 року по 26 січня 2009 року, а з позовом про стягнення заборгованості позивач-відповідач звернувся до суду тільки 30 серпня 2014 року.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст.ст. 256-257, ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст.261 ЦК України).
Крім того, представник позивача-відповідача заяви про продовження строку давності до суду не подав та не обгрунтовував відповідними доказами.
Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку полягає у здійсненні страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим. В разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Однак суд виходить з вимог кредитного договору № 377КЗ від 16 листопада 2007 року , з якого не вбачається стягнення інфляційних вимог.
Відповідно до п.п. 15,16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2013 року - при вирішення спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має врахувати положення ч. 2 ст. 652 ЦК України і виходити з того, що закон пов"язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявність істотної зміни обставин, а наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.
При цьому суд виходить з вимог ч. 1 ст. 629, ст.ст. 526,530,525,1054 ЦК України, і вважає, що обставини на які посилається ОСОБА_1 не можна вважати істотними у контексті ч. 1 ст. 652 ЦК України.
За таких підстав, суд вважає, що посилання відповідача-позивача на зміну істотних обставин не обгрунтованими, а тому суд не приймає їх до уваги, і і приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Крім того, з п. 5.1. договору вбачається, що сторони звільняються від відповідальності за часткове, або повне невиконання своїх зобов"язань за цим Договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю Сторін, та які сторони не могли передбачити, або запобігти. До таких обставин за цим Договором належать : військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При винесенні рішення, суд виходить з загальних засад цивільного законодавства, а саме вимог справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,58,60,88,212-215,218,294,296,297 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ПАТ " Укрсоцбанк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ " Укрсоцбанк" м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019, пр НОМЕР_4 , в ПАТ " Укрсоцбанк", МФО 300023, заборгованість за договоро кредиту № 377КЗ від 16 листопада 2007 року, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 49499,61 грн., заборгованість за відсотками у сумі 41610,40 грн. а всього 91110,01 грн. та судовий збір у сумі 912 грн.
В задоволенні інших вимог відмовити.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ " Укрсоцбанк" про розірвання договору кредиту № 377КЗ від 16.11.2007 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Сидорук Є.І.
Повний текст рішення виготовлено 01 липня 2015 року.
Суддя : Сидорук Є.І.