Іменем України
19.08.09 Справа №2а-1385/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі головуючого судді: Лотової Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом - Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Дзігунського, 19, м. Севастополь, 99001),
до відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі (пл. Ластова, 3, м. Севастополь, 99001)
третя особа - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1),
про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи:
16.12.2008 р. Управління пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернулось до Нахімовського районного суду м. Севастополя зі скаргою на бездіяльність посадовця (державного виконавця) відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції м. Севастополя про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.12.2008 року, відновлення виконавчого провадження та здійснення виконавчих дії щодо постанови про адміністративне правопорушення серії НР № 003981 від 04.10.2002 р., винесеної Управлінням пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя, про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136,00 грн..
Ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 27 квітня 2009 р. по справі № 2а-2829/2009 справу за адміністративною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя до відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 штрафу у розмірі 136,00 грн. передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.
11.08.2009 р. скарга надійшла до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12 серпня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1385/09/2770, до участі у справі залучено третю особу.
Ухвалою від 12.08.2009 р. закінчено підготовче провадження, адміністративна справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги позивач обґрунтував порушенням Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у порядку письмового провадження.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, суд
На виконання у відділі державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі знаходилася постанова позивача по справі про адміністративному правопорушенні від 04.10.2002 року серії НР № 003981 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн.(арк.с. 5)
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі Омельяненко О.В. від 02.12.2008 року виконавчий документ був повернений без виконання на підставі п.2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».(арк.с. 6)
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вибачається із матеріалів справи, державним виконавцем були проведені дії, направлені на виконання постанови позивача, але майно, на яке може бути звернення стягнення не встановлено.
Ненаправлення державним виконавцем запитів щодо наявності зареєстрованого за боржником майна не може бути підставою для визнання його дій неправомірними, тому що їх направлення не передбачене Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі відсутності відомостей про місце знаходження майна боржника за виконавчими документами, зазначеними у частині першій, державний виконавець виносить постанову про розшук майна, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. За іншими виконавчими документами державний виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до цього Закону. В цьому випадку стягувач має право у судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням розшуку.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним надавалась письмова згода відшкодувати витрати на розшук майна боржника.
Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов до висновку що відповідачем був правомірно повернутий без виконання виконавчий документ позивача.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Суддя