вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
27.08.09Справа №2а-6570/09/8/0170
(15:16 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Кравченко О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримігросервіс"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про скасування рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Бормотова Ю.В., довіреність б/н від 09.06.09 р.,
від відповідача: Тарасенко О.В., довіреність № 55/10 від 05.06.09,
Суть спору: До окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом ТОВ “Кримігросервіс”, в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0008082303 від 30.04.09 року.
Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення перевірки 16.04.09 року склали акт перевірки, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, пов'язані з тим, що позивач використовує гральні автомати не обладнані фіскальної пам'ятю. За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, які позивач не допустив.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому вказав про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з причин того, що штрафні санкції до нього застосовані у зв'язку з порушенням ним Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог та додатково пояснив, що з липня 2008 року всі гральні автомати мають бути обладнані купюроприймачами та фіскалізовані. Якщо такі вимоги не виконуються, то застосовуються штрафні санкції, тому рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0008082303 від 30.04.09 року року є законним та обґрунтованим.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, які повноваження мав відповідач щодо проведення цих перевірок, чи діяли посадові особи ДПІ м. Сімферополя безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки позивача.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримігросервіс" має статус юридичної особи з 10.10.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 436113, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради АРК (а.с.20).
Відповідно до довідки Головного управління статистики АРК серії АА № 008057 ТОВ “Кримігросервіс” включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, одним із основних видів діяльності за КВЕД зазначено діяльність з організації азартних ігор (а.с.21).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крмиігросервіс” є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Таким чином, судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі в АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.
Відповідно до ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі- платники податків).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що на підставі направлень № 465/23-3 та № 466/23-3 від 14.04.09 року на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій посадовим особам податкового органу ОСОБА_1, ОСОБА_2 було доручено провести планову перевірку ТОВ “Кримігросервіс” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (а.с.6-7).
Судом встановлено, що представниками відповідача на підставі направлень на проведення перевірки здійснено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримігросервіс” в залі гральних автоматів за адресою: м. Сімферополь, будинок аеровокзалу Міжнародного аеропорту «Сімферополь», за результатами якої складено акт перевірки з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 16 квітня 2009 року за № 001443 (а.с.8-9).
Перевіркою встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 20 діючих апаратах з надання послуг в сфері грального бізнесу, які не переведені у фіскальний режим роботи.
Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог пункту 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).
Акт перевірки не містить описання гральних автоматів, а саме їх типу, моделі, назви, року випуску тощо. Позивачем акт перевірки був підписаний із запереченнями, а саме, зазначено, що всі гральні автомати не обладнанні купюро приймачами, розрахунки здійснюються через зареєстрований РРО, грошові кошти до грального автомату не надходять, фіксальних функцій гральний автомат не виконує, гральний автомат не є РРО.
На підставі акту перевірки від 16.04.09 року за №001443 відповідач прийняв спірне рішення від 30.04.09 року за № 0008082303 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 6800,00 гривень за проведення розрахункових операцій через незареєстрований належним чином РРО в органах ДПС і не переведений у фіскальний режим роботи. Фінансові санкції розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожний гральний автомат, тобто 340 х 20 = 6800,00 гривень. Підставою для застосування фінансових санкцій в спірному рішенні вказаний п. 2 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суд встановив, що позивач здійснював підприємницьку діяльності у сфері ігорного бізнесу в залі гральних автоматів за адресою м.Сімферополь, будинок аеровокзалу Міжнародного аеропорту «Сімферополь», на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082928 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) з терміном дії з 04.05.2006 року до 03.05.2011 року та на підставі ліцензії Ради Міністрів Автономної Республіки Крим серії АВ № 342648 на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів з терміном дії з 07.08.2007 року до 06.08.2012 року (а.с.18-19).
Суд встановив, що в залі гральних автоматів за адресою м.Сімферополь, будинок аеровокзалу Міжнародного аеропорту «Сімферополь», ТОВ “Кримігросервіс” встановлений зареєстрований та опломбований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій Марія-301.МТМ.01, заводський номер 4600000334, що належить позивачу та підтверджується реєстраційним посвідченням № 0109008191, виданим ДПІ в м.Сімферополі АР Крим 28.03.2006 року для встановлення в залі гральних автоматів за зазначеною адресою (а.с. 11), що також підтверджується актом перевірки.
В залі гральних автоматів за адресою м. Сімферополь, будинок аеровокзалу Міжнародного аеропорту «Сімферополь», позивачем розміщено 20 гральних автоматів, на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 20 штук. Кількість гральних автоматів визнається сторонами та не оспорюється.
Судом встановлено, що позивач використовує гральні автомати з програмою ФХ -10-10, які використовуються для гри, та не обладнані купюроприймачами. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються, а підтверджуються технічними паспортами на гральні автомати.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” 265/95-ВР.
Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Стаття 2 Закону №265/95-ВР визначає, зокрема, такі терміни:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
місце проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція -це, приймання від покупця готівкових коштів , платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
фіскальні функції -це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції,
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
Відповідач в акті перевірки посилається на застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України №265.
Стаття 17 Закону України №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовує фінансові санкції у таких розмірах:
2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Відповідно до пояснень представника відповідача у судовому засіданні під час проведення перевірки залу ігрових автоматів, який розташований у м. Сімферополь, будинок аеровокзалу Міжнародного аеропорту «Сімферополь», представниками податкового органу було встановлено, що позивачем для проведення розрахунків під час прийому ставок використовувався реєстратор розрахункових операцій Марія-301.МТМ.01, за допомогою якого виконувалось занесення у фіскальну пам'ять та довготермінове зберігання в ній розрахункових операцій при прийомі ставок, цей апарат дозволяє здійснювати багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій. Невикористання зазначеного реєстратора працівниками податкового органу при проведенні розрахунків у ігровому залі позивача під час проведення перевірки не встановлено. Зазначений факт був підтверджений представником відповідача під час розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що все гральне обладнання, яке використовує позивач, має можливість здійснити приймання ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення у поле кредиту розміру ставки у вигляді віртуальних очок або шляхом використання фірмових жетонів ЗАТ “Корпорація ІгроСервіс” за допомогою спеціально обладнаного приймача. Жодний гральний автомат не має приймача купюр або монет.
За таких обставин суд приходить до висновку, що розміщені в залі ігрові автомати не використовуються для здійснення розрахунків із особами, які роблять ставки, та для зберігання отриманих за надані послуги готівкових коштів, отримання послуг у зв'язку з їх використанням за кошти не відбувається, тобто їх не можна віднести до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вони згідно з положеннями зазначеного закону не мають бути обладнані пристроєм (програмно-технічний комплекс), в якому реалізовані функції щодо забезпечення одноразового занесення та довготермінового зберігання та багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції під час проведення гри.
Перевіряючи доводи представника відповідача в частині, що позивачем не виконані вимоги законодавства, щодо обладнання всіх гральних автоматів купюроприймачами, суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови КМУ “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”№ 121 від 07.02.2001 р. ( далі Постанова № 121) встановлені строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.
Так, у п.6 Додатку до Постанови № 121 визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують гральні автомати, у термін до 31.12.2006 р. мали перевести розрахунки із застосуванням РРО.
При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно було забезпечити до 01.07.2001 р. розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 01.02.2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом ДПА України № 581 від 10.09.2008 р. був затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, в який був внесений Фіскал з версією внутрішнього програмного забезпечення 2160.04.02*** , який мав застосовуватись у казино, залах гральних автоматів, для фіскалізації гральних автоматів, для торгівлі та послуг гральних автоматів. Але жодним нормативним актом не був передбачений обов'язок суб'єктів господарювання обладнати діючи, тобто ті що вже діють гральні автомати купюроприймачами з метою подальшої їх фіскалізації, як про це зазначає представник відповідача.
Крім того, суду не надано жодних доказів відповідачем щодо можливості застосування системи Фіскал для гральних автоматів, які не обладнані купюроприймачами та своїм призначенням не здійснюють приймання та облік грошових коштів, в яких виграш визначається за сумою отриманих очков та розрахунок здійснюється касиром на місці проведення розрахунків.
За таких умов суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки працівниками податкового органу позивач з незалежних від нього причин невзмозі був виконати вимоги Постанови № 121 щодо проведення розрахунків через фіскалізовані гральні автомати.
Нерозроблення відповідними державними органами запам'ятовуючих пристроїв для оснащення гральних автоматів, що вже діють, не може позбавити можливості позивача використовувати такі гральні автомати в господарській діяльності.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Судом встановлено, що позивач має в залі гральних автоматів належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій Марія -301.МТМ.01, через який і здійснюються розрахунки із споживачами послуг, що забезпечує виконання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0008082303 від 30.04.09 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримігросервіс” фінансових санкцій у розмірі 6800,00 гривень не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач просить суд скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополі про застосування штрафних санкцій № 0008082303 від 30.04.09 року.
Суд вважає, що із суті позовних вимог позивача випливає, що позивач також мав на увазі визнання протиправним рішення відповідача, а саме: рішення ДПІ в м. Сімферополі про застосування штрафних санкцій № 0008082303 від 30.04.09 року.
Статтею162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення ДПІ в м. Сімферополі про застосування штрафних санкцій № 0008082303 від 30.04.09 року та його скасувати.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.08.09 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову у повному обсязі складено 01.09.09 року.
Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішенняДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0008082303 від 30.04.09 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримігросервіс” на суму 6800,00 грн..
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Кримігросервіс” (м. Сімферополь, вул. Шалфейна, 1 , код ЄДР 20740897, банківські реквізити невідомі) судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кушнова А.О.