24 червня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-502/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;
секретаря -Закієвої А.В.;
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1. ;
розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до відкритого акціонерного товариства «Кельменецьке ремонтно-транспортнепідприємство» про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду, -
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області 15.05.2009 року звернуся з адміністративним позовом до суду в якому просив стягнути з відповідача - відкритого акціонерного товариства «Кельменецьке ремонтно-транспортне підприємство» по платежах до Пенсійного фонду.
В обґрунтування свої позивних вимог зазначив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України, а саме має заборгованість з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, явку уповноваженого представника потворно в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду. Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без участі представника Відповідача, вирішивши спір на підставі наявних в ній доказів, що відповідає вимогам ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом досліджені письмові докази наданні сторонами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі обставини.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Відповідач перебуває на обліку в Позивача і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На час розгляду справи в суді Відповідач має заборгованість з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 2941,96 грн.
Приведене підтверджується дослідженими доказами та не заперечується сторонами.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року №1058-ІV.
В статі 1 визначено що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;
Відповідно до стаття 15 Закону латниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
Виходячи з пояснень представника позивача, досліджених доказів, встановлених на підставі них фактів та положень Закону, суд вважає, за доведені ті обставини на які посилається позивач, а тому позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судом не вирішується питання про стягнення судових витрат, оскільки позивачем така вимога не ставилася доказів не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області з відкритого акціонерного товариства «Кельменецьке ремонтно-транспортне підприємство» заборгованість по платежах до Пенсійного фонду в сумі 2941,96 грн.
Постанову складено в повному обсязі 30 червня 2009 року.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.В. Ватаманюк