вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
02.09.09Справа №2а-6369/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складіголовуючої судді Трещової О.Р., суддів Маргарітова М.В., Котаревої Г.М., при секретарі Єлжової Н.М., Дубініній А.В., за участю
представника позивача - Головчак О.Є.,
представника відповідача - Заманової О.В.,
представника третьої особи - Тутерова В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бахчисарайської міської ради до Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим, третя особа - приватне підприємство “Союз -ВЛТ”
про визнання незаконними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулась з адміністративним позовом Бахчисарайська міська рада до Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим про визнання незаконним та скасування Рішення виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів № 16 від 27.01.1995 року “Про дозвіл на здійснення проектно- дослідницьких робіт на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”; визнаня незаконним та скасування рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Крима від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай”.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2009 року про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство “Союз -ВЛТ”.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених в ньому та пояснив, що рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів Крима від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно- дослідницьких робіт на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз” було затверджено Акт вибору та обстеження земельної ділянки під будівництво в 1995-1996 роках готельно-культурного комплексу по вул.Советській в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”, дозволено МПП “Союз” проектування в 1994-1995 роках готельно-культурного комплексу на вул.Советській в м.Бахчисарай на земельній дільниці площею 2,35 га.
Представник позивача зазначив, що рішенням Бахчисарайської районної ради народних депутатів Крима від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай” затверджено рішення журі конкурсу на розроблення проекту, МПП “Союз” рекомендовано приступити до будівництва першої черги культурно - ділового центру «Банк - офісів».
Представник позивача зазначив, що вказані рішення є незаконними та підлягають скасуванню у зв'язку з наступним.
Представник позивача підкреслив, що м.Бахчисарай є містом районного підпорядкування, отже, саме на Бахчисарайську міську раду, а не на виконавчий комітет Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму покладені повноваження з надання земельних ділянок для будь-яких потреб в межах міста.
Представник позивача також зазначив, що норми ст.3 Земельного кодексу України (в редакції 13.03.1991 року) передбачали делегування повноважень відносно передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцевими радами народних депутатів відповідним органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевого самоврядування.
Представник позивача підкреслив, що виконавчий комітет Бахчисарайської районної ради народних депутатів не був відповідним виконавчим органом Бахчисарайської міської ради народних депутатів, відповідно, вказані повноваження не підлягали делегуванню.
Представник позивача підкреслив, що відповідачем, з перевищенням наданих законом повноважень з грубим порушенням діючого законодавства без отримання необхідних для здійснення будівництва документів, були неправомірно надано дозвіл на проектування та будівництво МПП “Союз”.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав адміністративний позов, пояснив, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради народних депутатів прийнято з порушенням законодавства та відсутністю наданих законом повноважень.
Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що доводи позивача відносно неправомірності оскаржуваних рішень є такими, що не відповідають дійсності.
Представник третьої особи зазначив, що на 6 сесії 21 скликання від 7 лютого 1991 року Бахчисарайської міської ради народних депутатів затвердженого Договір між міською радою та Бахчисарайською районною радою про передачу частини повноважень.
Представник третьої особи зазначив, що відповідно до даного договору міська рада передала районній раді частину своїх повноважень, зокрема, в області використання та охорони землі та будівництва.
У зв'язку з чим, представник третьої особи зазначив, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими.
Крім того, представник третьої особи зазначив,що позивачем пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду.
Вислухав пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Таким чином, Бахчисарайська міська рада, являючись органом місцевого самоврядування, реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” обласні та районні райдержадміністрації є органами виконавчої влади, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами в тому числі і повноважень щодо вирішення питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, Бахчисарайська райдержадміністрація, являючись місцевим органом виконавчої влади, реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень.
Суд зазначає, що під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.
Суд зауважує, що компетенцію органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом.
Суд зазначає, що позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Судом встановлено, що Бахчисарайська міська рада звернулася з адміністративним позовом до Бахчисарайської районної державної адміністрації з метою скасування Рішення виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів № 16 від 27.01.1995 року Про дозвіл на здійснення проектно- дослідницьких робіт на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз” та рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай” як таких, що прийняті Бахчисарайською районною радою народних депутатів з перевищенням наданих законом повноважень, так як зазначені повноваження згідно позиції позивача належать Бахчисарайській міській раді.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 14 квітня 1992 року за № 252 “Про положення про місцеву державну адміністрацію” постановлено представникам Президента України утворити на базі виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, їх відділів, управлінь та інших структурних підрозділів державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя, районів, районів міста Києва та припинити у зв'язку з цим діяльність виконавчих комітетів; установити, що місцева державна адміністрація є правонаступником виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів щодо прийнятих ними рішень, взятих зобов'язань та покладених на них законодавством обов'язків у тій їх частині, яка не суперечить Закону України "Про Представника Президента України" та Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування".
Відповідно до Рішення 3 -ої сесії 22-го скликання Бахчисарайської районної ради народних депутатів Крима від 29.12.1995 року (а.с.63) згідно з Указом Президента України від 19.08.1995 року за № 759/95 “Про органи державної виконавчої влади АР Крим” районна Рада народних депутатів вирішила ліквідувати виконком Бахчисарайської районної ради народних депутатів, його управління та відділи, вирішено вважати правонаступником виконкому та його самостійних управлінь та відділів районну державну адміністрацію; вирішено передпочиніть управління та відділи райвиконкому районній державній адміністрації.
Таким чином, судом встановлено, що Бахчичарайська районна державна адміністрація в АР Крим є правонаступником виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму.
Отже, у зв'язку з тим, що Бахчисарайська районна державна адміністрація в АР Крим є правонаступником виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму, позивач правомірно звернувся з позовом щодо оскарження компетенції на прийняття вищевказаних рішень до Бахчисарайської районної державної адміністрації, яка є належним відповідачем по справі.
Суд зазначає, що третьою особою по справі є приватне підприємство “Союз-ВЛТ”.
Згідно з пунктом 1.1. Статуту приватного підприємства “Союз-ВЛТ”, затвердженого Тутеровим В.Л., зареєстрованого розпорядженням Голови Бахчисарайської районної державної адміністрації № 702/5р від 19.12.2000 року приватне підприємство “Союз-ВЛТ”є правонаступником приватного підприємства “Союз”, яке є правонаступником малого приватного підприємства “Союз”, засновано громадянином України Тутеровим В.Л., по організаційно-правовій формі є приватним підприємством, яке засновано на приватній формі власності його Засновника з правом найма робочої сили.
Отже, судом встановлено, що приватне підприємство “Союз-ВЛТ” є правонаступником малого приватного підприємства “Союз” та є належною особою, яка приймає участь у справі, оскільки спірні рішення безпосередньо вирішують питання про права та інтереси третьої особи.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що спір між Бахчисарайською міською радою та Бахчисарайською районною державною адміністрацією є компетенціним, отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Суд зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні визнав адміністративний позов.
Суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.112 КАС України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Однак, суд зауважує, що судом не приймається визнання відповідачем адміністративного позову у зв'язку з тим, що позивач та відповідач є зацікавленими особами в даній справі та таке визнання адміністративного позову порушує права, свободи та інтереси третьої особи.
Суд зазначає, що компетенційні спори підпадають під категорію справ, де відповідно до ч.4 ст.51 КАС України суд не приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки рішення з такого спору завжди впливатиме на правовий статус інших осіб.
Приймаючи до уваги, що спір між Бахчисарайською міською радою та Бахчисарайською районною державною адміністрацією є компетенціним, суд в даній справі перевіряє чи порушена компетенція Бахчисарайською міської ради при прийнятті Бахчисарайською районною радою народних депутатів, правонаступником якої є Бахчисарайська районна державна адміністрація, оскаржуваних рішень.
Судом встановлено, що відповідно до Рішення виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів Крима від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай” затверджено рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай від 14.11.1995 року; здійснено узгодження з думкою журі про розчленовування комплексу культурно-ділового центру при здійсненні проектування та будівництва на окремі пускові об'єкти, які забезпечують незалежність в часі будівництва,здачі та ведення в експлуатацію окремих елементів комплексу по етапам та чергами з забезпеченням необхідного благоустрою, інженерного та транспортного обслуговування та можливості продовження будівництва; МПП “Союз”відповідно до даного рішення та рекомендаціям журі конкурсу затверджено приступити до підготовки робочого проекту та подальшого будівництва першої черги культурно-ділового центру “банка-офісів”.
Перевіряючи порушення повноважень позивача у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що законом, який у період прийняття оскаржуваних рішень регулював спірні правовідносини є Закон України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 7 грудня 1990 року N 533-XII.
Судом встановлено, що Законом України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 7 грудня 1990 року N 533-XII( в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, надалі - Закон України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”) повноваження міської ради народних депутатів в галузі будівництва взагалі не передбачені.
Більш того, суд підкреслює, що зазначені повноваження міської ради народних депутатів взагалі не були передбачені жодним нормативним актом України, яке регулювало зазначені правовідносини на момент прийняття спірного рішення.
Судом встановлено, що повноваження в галузі будівництва були надані виконавчим комітетам міських рад народних депутатів, що підтверджується наступним.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів організує підготовку і затверджує у встановленому порядку проекти планіровки та забудови населених пунктів, їх генеральних планів, проекти і титульні списки будов та об'єктів місцевого господарства, контролює їх здійснення; керує проектними, будівельно-монтажними та ремонтно-будівельними організаціями, що належать до комунальної власності.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року N 2780-XII в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у сфері містобудування належить, крім того, видача у встановленому порядку забудовникам архітектурно-планувальних завдань, технічних умов на будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, дозволів на проведення цих робіт.
В статті 14 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року N 2780-XII також зазначено, що виконавчі комітети сільських, селищних і міських Рад народних депутатів вирішують й інші питання містобудівної діяльності відповідно до законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд підкреслює, що органом, до компетенції якого на час прийняття оскаржуваних рішень відносилося регулювання питань в галузі будівництва був саме виконавчий комітет міської Ради народних депутатів.
Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай” були вирішені питання, пов'язані саме з будівництвом культурно-ділового центру в м.Бахчисарай.
Так, судом встановлено, що зазначеним рішення затверджено рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай; здійснено узгодження з думкою журі про розчленовування комплексу культурно-ділового центру при здійсненні проектування та будівництва на окремі пускові об'єкти, які забезпечують незалежність в часі будівництва,здачі та ведення в експлуатацію окремих елементів комплексу по етапам та чергами з забезпеченням необхідного благоустрою, інженерного та транспортного обслуговування та можливості продовження будівництва; МПП “Союз” затверджено приступити до підготовки робочого проекту та подальшого будівництва першої черги культурно-ділового центру “банка-офісів”.
Отже, суд зазначає, що вищевикладене підтверджує, що виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради народних депутатів відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”, ст.14 Закону України «Про основи містобудування» був уповноваженим органом щодо вирішення питань у галузі будівництва.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на момент прийняття спірного рішення місцеве самоврядування в місті Бахчисарай здійснювалося Бахчисарайською міською радою та виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради, що підтверджується позивачем та відповідачем в судовому засіданні, а також рішенням Бахчисарайської міської ради народних депутатів від 19 грудня 1995 року «Про прийняття повноважень виконкомом делегованих міською радою народних депутатів».
Таким чином, Бахчисарайська міська рада та виконавчий комітет Бахчисарайської міської ради були самостійними суб'єктами владних повноважень, окремими органами місцевого самоврядування, компетенція яких була чітко визначена законом.
Судом встановлено, що компетенція в галузі будівництва належала виконавчому комітету Бахчисарайської міської ради, а позивач будь-яких доказів про передачу таких повноважень від виконкому, що підтверджувало би його права в цій галузі, суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача - Бахчисарайської міської ради у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму Рішення від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай” взагалі не порушені, так як позивач не був наділений повноваженнями у сфері будівництва, тому відповідач не втручався до його компетенції.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача, що договір з міським, сільськими, селищними Радами, відповідно до якого міська рада народних депутатів надавала частину повноважень районній раді народних депутатів діяв тільки з 01.01.1991 року до 31.12.1991 року у зв'язку з тим, що повноваження за оскаржуваними рішеннями не відносяться до компетенції міської ради.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що прийняттям рішення від 27.12.1995 року № 328 “Про затвердження рішення журі конкурсу на розробку ескізного проекту культурно-ділового центру в м. Бахчисарай” права позивача не порушені, підстав для визнання його протиправним та скасування немає, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що позивачем також оскаржується рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”, яким вирішено затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки площею 2,35 га № 144 від 15.12.94 року для будівництва готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай по вул. Советська МПП “Союз”; дозволити МПП “Союз”здійснювати проектування в 1994-95 роках (1 рік) готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай по вул. Советська на земельній ділянці площею 2,35 га з урахуванням зауважень погоджуючих служб, вказаних в Акті вибору; узгодити проектно-коштрисну документацію на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай по вул. Советська у встановленому порядку зі службами району; до початку будівництва отримати дозвіл райвиконкому на будівельні роботи.
Судом встановлено, що в п.1 цього рішення зазначено про затвердження Акту вибору та обстеження земельної ділянки площею 2,35 га № 144 від 15 грудня 1994 року для будівництва готельно-культурного комплексу по вул. Советська в м.Бахчисарай та дозволено здійснювати проектування.
Перевіряючи порушення компетенції позивача у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивачем у судове засідання надано копію рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”, яка не є належним доказом по справі, що підтверджується наступним.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-4904/08/1 від 08.12.2008 року, яка набрала чинності, було встановлено, що рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Крима від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз” існує лише у вигляді ксерокопії, належним образом не засвідченої, з відсутністю підпису на зазначеному документі.
Більш того, суд зазначає, що у судовому засіданні по справі № 2а-4904/08/1 було встановлено, що в архіві Бахчисарайської районної державної адміністрації в АР Крим знаходиться оригінал рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво культурно -ділового центру в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”, в якому зазначено, що будівельний об'єкт, що проектувався ПП “Союз -ВЛТ” має назву: “Культурно -діловий центр в м.Бахчисарай”.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-4904/08/1 від 08.12.2008 року копія рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз” визнана неналежним доказом по справі та такою, що не відповідає оригіналу зазначеного рішення.
Суд зазначає, що в справі № 2а-4904/08/1 брали участь приватне підприємство “Союз -ВЛТ” та Бахчисарайська районна державна адміністрація в АР Крим, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-4904/08/1 від 08.12.2008 року набрала законної сили.
Отже, суд зазначає, що факт того, що копія рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз” є неналежним доказом по справі та факт того, що зазначена копія не відповідає оригіналу самого рішення не підлягає доказуванню.
Більш того, саме представники позивача та відповідача по справі підтвердили, що оригінал рішення, яке є предметом спору стосовно будівництва готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай не існує та не відповідає оригіналу рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво культурно -ділового центру в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”, яке знаходиться в архіві Бахчисарайської районної державної адміністрації та було досліджено судом під час розгляду справи № 2а-4904/08/1.
Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу сторін, що визнання протиправною та скасування копії рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз”, яка не відповідає оригіналу зазначеного рішення, є неможливим, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, суд зауважує, що акт вибору і обстеження земельної ділянки взагалі не підлягає затвердженню. Суд зазначає, що наявність компетенції Бахчисарайської міської ради на затвердження акту вибору і обстеження земельної ділянки також не передбачалася жодним нормативним актом України, що підтверджується наступним.
Так, відповідно до ст.34 Земельного кодексу України (в редакції закону від 13.03.1992 року) попереднє погодження місць розташування об'єктів, розмірів намічуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться місцевими Радами народних депутатів, які мають право вилучати ці ділянки.
Підприємства, установи і організації, заінтересовані у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотаннями про попереднє погодження місць розташування об'єктів до відповідної місцевої Ради народних депутатів. Клопотання щодо об'єктів, розміщення яких погоджує Верховна Рада України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.
Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк клопотання і дає підприємству, установі, організації дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта.
Підприємство, установа і організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) із власником землі або землекористувачем, районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає їх і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку. Суд зазначає, що акт вибору і обстеження земельної ділянки є документом, який складається за результатами розгляду питання щодо попереднього погодження місця розташування об'єкта та підлягає погодженню відповідними органами державної влади.
Отже, суд зауважує, що акт вибору і обстеження земельної ділянки не підлягає затвердженню ні Бахчисарайською міською радою ні будь-яким іншим органом
Таким чином, оскільки такі повноваження у Бахчисарайської міської ради були відсутні, то і права позивача у зв'язку з порушенням неіснуючої компетенції не можуть бути порушені.
Щодо повноважень стосовно надання дозволу на проектування, вирішення питань щодо необхідності узгодження проектно-коштрисної документації на будівництво та необхідності до початку будівництва отримати дозвіл на будівельні роботи за копією рішення Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму від 27.01.1995 року № 16 “Про дозвіл на здійснення проектно-дослідницьких робот на будівництво готельно-культурного комплексу в м.Бахчисарай малим приватним підприємством “Союз” суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що як встановлено вище, вирішення питань в галузі будівництва відносилося до повноважень виконавчих комітетів міських рад народних депутатів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, не підлягають присудженню на його користь.
У зв'язку зі складністю справи судом 02 вересня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 07 вересня 2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складення у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Судді Трещова О.Р.
Маргарітов М.В.
Котарева Г.М.