Україна
14 серпня 2009 р. справа № 2а-7815/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю представників позивача Єгудіна Д.Я., Резніченко Т.О.
представника відповідача Удода М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0, від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/1, від 17 березня 2009 року 0000042342/1, від 15 травня 2009 року № 0000032342/2 та від 15 травня 2009 року № 0000042342/2,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0, від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/1, від 17 березня 2009 року 0000042342/1.
В обґрунтування позову посилається на те, що Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року та був складений відповідний акт.
За результатами Акту перевірки Відповідачем були виявлені порушення норм Закону України «Про податок на додану» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з чим були прийняті податкові повідомлення-рішення : № 0000042342/0 від 7 лютого 2009 року, яким визначено податкове зобов'язання Позивача з податку на прибуток у сумі 525 000 гривень (375000 гривень за основним платежем та 150000 грн. за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення № 0000032342/0 від 7 лютого 2009 року, яким визначено податкове зобов'язання з по датку на додану вартість на загальну суму 450000 грн. (300000 грн. за основним платежем та 150000 грн. за штрафними санкціями).
Позивач звернувся в межах апеляційного узгодження до Красноармійської об'єднаної податкової інспекції зі скаргою від 18.02.2009 року № 139-02 про скасування та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000042342/0 від 7 лютого 2009 року та № 0000032342/0 від 7 лютого 2009 року.
Проте, Відповідач своїм рішенням залишив скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін та товариству були надіслані пода ткові повідомлення-рішення №0000042342/1 від 17 березня 2009 року та № 0000032342/1 від 17 березня 2009 року про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вар тість.
Позивач подав повторну скаргу від 16.03.2009 року № 260-03 до Державної податкової адміністрації України у Донецькій області на податкові повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної податкової інспекції № 0000032342/0 від 07 лютого 2009 року та № 0000042342/0 від 07 лютого 2009 року, але рішенням від 30.04.2009 року залишено повторну скаргу Пози вача без задоволення.
Позивач зазначає, що на думку податкового орга ну товариством неправомірно віднесена до складу валових витрат сума абонентських операторських послуг по управлінню ключовими бізнес-процесами придбаними у ТОВ «ДПЕК» за Договором № ОУ/опер-7 від 02.07.2007 року на загальну суму 1 500 000 грн., оскільки відповідні операції не пов'язані із господарською діяльністю платника податків та не були підтверджені до кументами первинної бухгалтерської звітності.
Відповідно до укладеного договору ТОВ «ДПЕК» (далі-Виконавець) за відповідними Договорами взяв на себе обов'язок по наданню операторських послуг із управління ключовими бізнес-процесами. Так, у перелік послуг які включались у комплекс операторських по слу входило: проведення маркетингових досліджень ринків продукції виробничо-технічного призначення, надання послуг із контролю грошовими потоками для забезпечення фінансової рів новаги підприємства Позивача у процесі його розвитку, надання рекомендацій, консультацій та супрово дження заходів, пов'язаних із розробкою Позивачем політики стратегічного та технічного розвитку, встановлення пріоритетних направлень діяльності Позивача, наданню консультацій та рекомендацій у сфері інфор маційних та телекомунікаційних послуг, надання рекомендацій, консультацій у сфері підготовки та реалізації інвестиційних проектів та програм капітального будівництва, та інші послуги визначені у п.1.1. відповідних Договорів.
Позивач кожний місяць надавав Виконавцям заявки-доручення на виконання відповідних Послуг, передбачених п.1.1. Договорів.
Відповідно до ч. 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких перед бачена правилами ведення податкового обліку. Законодавством з питань податкового обліку та, зокрема, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не визначений перелік документів та їх форма, які відповідно до ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» можуть бути віднесені до розрахункових та платіж них документів, обов'язковість ведення яких передбачена діючим податковим законодавством.
Виходячи із змісту п.п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати можуть підтверджуватися: документом, підтверджуючим списання грошових коштів в рахунок сплати товарів (робіт, послуг); докумен том, який підтверджує оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг).
Таким чином, позивач вважає, що діюче податкове законодавство України не пред'являє спеціальних вимог до документу (його складу, змісту та інш.), який підтверджує прийняття товарів, робіт (послуг) відносивши це до виключ ної компетенції сторін відповідного Договору.
Позивач звернув увагу суду на те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що будь-які витрати можуть бути віднесені до валових витрат, у разі наявності відповідних розрахункових та платіжних документів, що опосеред ковано свідчить про те. що в цілях податкового обліку відповідні документи виконують наступні фун кції: функцію фактичного підтвердження витрат на придбання товарів або послуг та відповідно функцію документа, на підставі якого здійснюється відображення операцій у податковому обліку. У зв'язку із відсутністю у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» чіткого переліку документів, які необхідні бути у наявності платника податків для підт вердження формування валових витрат, можна зробити висновок, що з метою застосування частини 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для формування валових витрат за окремими операціями плат ник податку повинен підтвердити здійснення господарської операції та валових витрат за нею, розра хунковими та платіжними документами, перелік яких встановлений комплексним законодавством ре-гулюючим порядок здійснення готівкових та безготівкових розрахунків на території України.
Позивачем в рахунок виконання ТОВ «ДПЕК» послуг за відповідними договорами щомісячно здій снювався переказ грошових коштів відповідними платіжними дорученнями.
Позивач зазначає, що відповідно до умов договору про надання відповідних операторсь ких послуг товариству були надані послуги безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю, а саме: проведення маркетингових досліджень ринків продукції виробничо-технічного призначення, необхідної товариству для здійснення господарської діяльності, що відповідає найбільш висо ким якісним характеристикам, вивчення цінових пропозицій по товарам, визначення оптима льних умов постачання товару, а також організацію виконавцем планомірного, безперебійного та своєчасного постачання товарів, необхідних Позивачу; надання послуг контролю за грошовими потоками для забезпечення фінансової рівноваги По зивача в процесі розвитку його діяльності. Що виключають не збалансованість різних видів грошових потоків у часі та усунення фактору виникнення неплатоспроможності Позивача шляхом синхронізації надходження та виплат грошових коштів, що проводиться в певних етапах, викладених у договорі; надання рекомендацій, консультацій та супроводження заходів, пов'язаних з виробленням Позивачем політики стратегічного та технічного розвитку, визначення пріоритетних напрям ків діяльності та стратегічних цілей, поточних та перспективних планів товариства з реалізації статутних цілей тощо.
Таким чином, позивач вважає, що придбання Позивачем комплексних послуг безпосередньо пов'язане з його господарською діяльністю та спрямоване на збільшення прибутку та оптимізації фінансово-господарської діяльності Позивача шляхом збільшення конкурентоспроможності Позивача та зменшення ви робничих та адміністративних витрат, що сприяло зростанні показників фінансово - господарської діяльності підприємства.
Позивач звертає увагу суду на той факт, що ним операторські послуги були придбані з метою підвищення ефективності господарської діяльності та збільшення доходів.
Згідно із п. 7.5 ст.7 Закону Про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника пода тку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивач зазначає, що суми ПДВ сплачені у складі вартості операторських послуг були відображені у складі податкового кредиту у відповідності із приписами Закону Про ПДВ, а сааме: були підтверджені податковими накладними, що є підставою для включення відповідних сум до податкового кредиту звітних періодів.
Тому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0, від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/0 від 17 березня 2009 року № 0000042342/0.
Крім того, позивачем під час судового розгляду справи було надано суду уточнення до позовної заяви, відповідно до якої просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0 та № 0000042342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/1 та № 0000042342/1, від 15 травня 2009 року № 0000032342/2 та № 0000042342/2.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог та пояснень до позовної заяви. Просили визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0, від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/0 від 17 березня 2009 року № 0000042342/0.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що податкові повідомлення-рішення є правомірними та підстав для визнання їх нечинним не має. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 28 грудня 2005 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 192691 /т. 1 а.с. 11/; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код - 33959754 /т. 1 а.с. 10/.
Відповідач - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому повноваження відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
У період з 8 грудня 2008 року по 22 січня 2009 року посадовими особами Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі направлень від 5 грудня 2008 року № 381 та від 8 січня 2008 року № 1 була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (код ЄДРПОУ 33959754) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено Акт від 28 січня 2009 року № 41/23-2/33959754 /т. 1 а.с. 17-136/.
Як зазначено в Акті перевірки від 28 січня 2009 року № 41/23-2/33959754 Красноармійської об'єднаною державною податковою інспекцією встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 375 000.00 грн., у тому числі у 3 кварталі 2007 року на 75 000.00 грн., у 4 кварталі 2007 року на 75 000.00 грн., у 1 кварталі 2008 року - 75 000.00 грн., у 2 кварталі 2008 року - 75 000.00 грн., у 3 кварталі 2008 року - 75 000.00 грн., а також зазначено, що на порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 300 000.00 грн., у тому числі по періодам: за липень 2007 року в сумі 20 000.00 грн., серпень 2007 року - 20 000.00 грн., вересень 2007 року - 20 000.00 грн., жовтень 2007 року - 20 000.00 грн., листопад 2007 року - 20 000.00 грн., грудень 2007 року - 20 000.00 грн., липень 2008 року - 140 000.00 грн., серпень 2008 року - 20 000.00 грн., вересень 2008 року - 20 000.00 грн. та завищено від'ємне значення оподаткування податку на додану вартість в сумі 140 000.00 грн., у тому числі за січень 2008 року на суму 20 000.00 грн., лютий 2008 року - 20 000.00 грн., березень 2008 року - 20 000.00 грн., квітень 2008 року - 20 000.00 грн., червень 2008 року - 20 000.00 грн. /т. 1 а.с. 135/.
На підставі зазначеного Акту перевірки Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» були сформовані та надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» податкові повідомлення-рішення від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 525 000.00 грн. (основний платіж - 375 000.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150 000.00 грн.) та № 0000032342/0 на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 450 000.00 грн. (основний платіж - 300 000.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150 000.00 грн.) /т. 1 а.с. 13, 14/.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» звернулось до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції зі скаргою від 18 лютого 2009 року № 139-02 про скасування та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0 та № 0000032342/0 /т. 1 а.с. 137-143/.
Відповідно рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 6 березня 2009 року за № 3720/10/25-007-2, позивачу у задоволенні зазначеної вище скарги було відмовлено /т. 1 а.с. 151-154/.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» не погодившись із прийнятим Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією рішенням від 6 березня 2009 року за № 3720/10/25-007-2 надало скаргу від 16 березня 2009 року за № 260-03 до Державної податкової адміністрації у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 6 березня 2009 року за № 3720/10/25-007-2, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2009 року за №№ 0000032342/0, 0000042342/0 /т. 1 а.с. 144-150/. На зазначену скаргу позивач отримав від Державної податкової адміністрації у Донецькій області рішення від 30 квітня 2009 року № 7470/10/25-013-5 про результати розгляду повторної скарги, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» від 16 березня 2009 року за № 260-03 було відмовлено /т. 1 а.с. 155-159/.
17 березня 2009 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією були сформовані стосовно позивача податкові повідомлення-рішення № 0000032342/1 на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 450 000.00 грн. (основний платіж - 300 000.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150 000.00 грн.) та № 0000042342/1 на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 525 000.00 грн. (основний платіж - 375 000.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150 000.00 грн.) /т. 1 а.с. 231, 232/.
Також, Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією 15 травня 2009 року були прийняті на підставі Акту перевірки від 28 січня 2009 року № 41/23-2/33959754 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» податкові повідомлення-рішення № 0000032342/2 на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 450 000.00 грн. (основний платіж - 300 000.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150 000.00 грн.) та № 0000042342/2 на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 520 000.00 грн. (основний платіж - 375 000.00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 150 000.00 грн.) /т. 1 а.с. 233, 234/.
Суд вважає зазначені рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції протиправними з наступних підстав.
Податковим органом в Акті перевірки від 28 січня 2009 року № 41/23-2/33959754 зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині необґрунтованого віднесення позивачем до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 року на 75 000.00 грн., у 4 кварталі 2007 року на 75 000.00 грн., у 1 кварталі 2008 року - 75 000.00 грн., у 2 кварталі 2008 року - 75 000.00 грн., у 3 кварталі 2008 року - 75 000.00 грн. витрат з оплати операторських послуг по управлінню ключовими бізнес-процесами на загальну суму 375 000.00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 300 000.00 грн., у тому числі за такі періоди: за липень 2007 року в сумі 20 000.00 грн., серпень 2007 року - 20 000.00 грн., вересень 2007 року - 20 000.00 грн., жовтень 2007 року - 20 000.00 грн., листопад 2007 року - 20 000.00 грн., грудень 2007 року - 20 000.00 грн., липень 2008 року - 140 000.00 грн., серпень 2008 року - 20 000.00 грн., вересень 2008 року - 20 000.00 грн. та завищено від'ємне значення оподаткування податку на додану вартість в сумі 140 000.00 грн., у тому числі за січень 2008 року на суму 20 000.00 грн., лютий 2008 року - 20 000.00 грн., березень 2008 року - 20 000.00 грн., квітень 2008 року - 20 000.00 грн., червень 2008 року - 20 000.00 грн.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
2 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська паливно-енергетична компанія» (Виконавець) було укладено договір № ОУ/опер-7 про надання операторських послуг /т. 1 а.с. 160-167/.
Відповідно до п. 1.1 Виконавець зобов'язується надавати Замовнику комплексні абонентські операторські послуги з управління ключовими бізнес-програмами Замовника, з метою отримання найкращих результатів господарської діяльності та досягнення статутний цілей, підвищення ефективності діяльності Замовника та забезпечення його конкурентоспроможністю /т. 1 а.с. 160/.
Зазначений договір містить в собі обсяг інформації стосовно його предмету, який є достатнім для визначення його як такого, що є пов'язаним з господарською діяльністю позивача.
Сутність наданих операторських послуг, які щомісячно споживались позивачем, полягала в оптимізації його операційної діяльності за різними напрямками фінансово-господарської та соціально-економічної діяльності підприємства, була спрямована на вибір найбільш доцільної економічної політики, основним результатом якої було отримання прибутку.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Позивачем суду були надані звіти про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Курахівська» за 2007 рік та за 9 місяців 2008 року.
Так, відповідно до звіту про фінансові результати з 2007 рік (форма № 2) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період у позивача склав - 34570.9 тис. грн., тоді як за попередній період складав - 22226.7 тис. грн.; валовий прибуток за звітний період - 3430.8 тис. грн., за попередній період - 180.5 тис. грн.; прибуток від фінансових результатів операційної діяльності: за звітний період - 209.2 тис. грн., за попередній період - 0 грн.; прибуток від фінансових результатів звичайної діяльності до оподаткування: за звітний період - 209.2 тис. грн., за попередній період - 0 грн.; збитки за звітний період склали 62.8 тис. грн. у порівнянні з попереднім періодом, які складали 994.5 тис. грн.
Як вбачається зі звіту про фінансові результати за 9 місяців 2008 року (форма № 2) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період у позивача склав - 39397.4 тис. грн., тоді як за попередній період складав - 26916.2 тис. грн.; валовий прибуток за звітний період - 11701.8 тис. грн., за попередній період - 3675.7 тис. грн.; прибуток від фінансових результатів операційної діяльності: за звітний період - 9176.8 тис. грн., за попередній період - 1419.5 тис. грн.; прибуток від фінансових результатів звичайної діяльності до оподаткування: за звітний період - 9834.5 тис. грн., за попередній період - 1419.5 тис. грн.; чистий прибуток позивача за звітний період склав - 9371.2 тис. грн., за попередній період - 892.8 тис. грн.
Таким чином, зазначене свідчить про те, що надані за договором № ОУ/опер-7 від 2 липня 2007 року операторські послуги з організації та ведення виробництва пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки їх використання позивачем призвело до значного збільшення отриманого ним чистого доходу як у 2007 році, так і в 2008 році по відношенню до попередніх періодів, а тому, суд вважає, що витрати з таких послуг мають бути віднесені до складу валових витрат.
Стосовно зазначеного відповідачем в акті перевірки порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд зазначає наступне.
Як зазначив відповідач в акті перевірки операторські послуги не підтверджені позивачем первинними документами, а саме: відсутні первинні документи, які б свідчили про надання консультаційних послуг по складанню податкової звітності, консультацій по виконанню заходів щодо підвищення рівня безпеки праці та функціонуванню процедур системи управління охороною праці, про надання консультаційних послуг в розробці Інвестиційної програми підприємства на 2009 рік, фактичне проведення координаційних рад щодо реалізації важливих інвестиційних проектів для підприємства тощо.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Проте, судом під час судового розгляду справи були досліджені податкові накладні /т. 1 а.с. 203-217, т. 2 а.с. 70-84/ та виписки із поточного рахунку позивача від 19.03.2008 року, 18.02.2008 року, 22.01.2008 року, 27.12.2007 року, 26.10.2007 року, 28.09.2007 року, 29.10.2008 року, 25.09.2008 року, 19.09.2008 року, 13.08.2008 року, 18.07.2008 року, 12.06.2008 року, 20.05.2008 року, 14.04.2008 року /т. 3 а.с. 40-54/, які підтверджують факт оплати отриманих позивачем послуг.
Крім того, факт здійснення господарської операції щодо надання операторських послуг підтверджується договором від 2 липня 2007 року № ОУ/опер-7 про надання операторських послуг та актами приймання наданих послуг № 7 за липень 2007 року, № 16 за серпень 2007 року, № ОУ-0000039 за жовтень 2007 року, № 56 за листопад 2007 року, № 74 за грудень 2007 року, № 05 за січень 2008 року, № 21 за лютий 2008 року, № 45 за березень 2008 року, № 61 за квітень 2008 року, № 79 за травень 2008 року, № 95 за червень 2008 року, № 112 за липень 2008 року, № 129 за серпень 2008 року, № 139 за вересень 2008 року, № ОУ-0000028 за вересень 2007 року, /т. 1 а.с. 172-202/.
Стаття 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Отже, податковий орган не має права обмежувати господарську діяльність суб'єктів господарювання та визначати, які договори такий суб'єкт має укладати.
Діюче законодавство не забороняє суб'єктам господарювання отримувати від інших суб'єктів господарювання послуги, які мають виконуватися штатними працівниками такого підприємства. Також чинне законодавство не містить обмежень щодо витрат платника податків на такого роду послуги та їх включення до складу валових витрат.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1, 2 статті 9 зазначеного закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Обмеження та чіткого тлумачення вимог щодо зазначення змісту та обсягу господарської операції зазначені норми не містять.
Проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що акт про надання операторських послуг є первинним документом в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Наявність вищезазначених первинних документів, копії яких долучені до матеріалів справи, спростовує висновки податкового органу щодо відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, відповідно до п. 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 (Витрати), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.
Вичерпний перелік витрат платника податків, які не включаються до складу валових витрат для цілей оподаткування, визначені в п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дана правова норма не містить обмежень щодо включення до складу валових витрат вказаний вище витрат.
Крім того, пункт 5.11 ст. 5 зазначеного Закону встановлює, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Отже, висновки відповідача щодо відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» права на включення до складу валових витрат тих витрат, які були понесені позивачем за договором від 2 липня 2007 року про надання операторських послуг, є безпідставними, оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська».
Крім того, в підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сплачених послуг, які були надані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська паливно-енергетична компанія» за договором від 2 липня 2007 року № ОУ/опер-7 з відповідними додатками до нього (т. 1 а.с. 168-171), Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» надано суду, крім зазначених вище документів, заявки-доручення (т. 2 а.с. 196-237), звіти виконавця про надані послуги щодо надання послуг з організаційного розвитку, з придбання ТМЦ, обладнання, в організації робіт капітального будівництва, формування Інвестиційної програми та інші /т. 1 а.с. 241-249, т. 2 а.с. 1-69/, які мають необхідні реквізити первинних документів підтверджуючих здійснення господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача. Обов'язкове вимірювання наданих послуг із цифровими даними як обов'язкова умова для прийняття первинних документів в якості доказів валових витрат законодавством не передбачено.
Щодо змісту договірних зобов'язань та відповідно їх пов'язаності з господарською діяльністю позивача, то, як вбачається з умов договору, послуга надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська паливно-енергетична компанія» включають в себе: проведення маркетингових досліджень ринків продукції виробничо-технічного призначення, вивчення цінових пропозицій по товарам, визначення оптимальних умов постачання товару, організація планомірного, безперебійного та своєчасного постачання товарів, контроль за грошовими потоками для забезпечення фінансової рівноваги товариства, падання рекомендацій, консультацій в сферах інформаційних, телекомунікаційний послуг, підготування та реалізації інвестиційних проектів та програм капітального будівництва, в сфері аналізу та управління ризиками, надання послуг з підбору та управління персоналом та інші.
Тобто, перелічені вище послуги направлені на досягнення найкращих результатів господарської діяльності позивача та підвищення ефективності діяльності товариства, забезпечення його конкурентоздатністю. В якості доказів підвищення ефективності роботи завдяки реалізації договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаська паливно-енергетична компанія» позивачем надані звіти про фінансові результати за 2007 рік та за 9 місяців 2008 року.
Докази визнання договору від 2 липня 2007 року № ОУ/опер-7 про надання операторських послуг по управлінню ключовими бізнес-процесами в судовому порядку недійсним або нікчемним податковим органом суду не надано.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Недотримання зазначених принципів владним суб'єктом свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом не доведена правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0, від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/1, від 17 березня 2009 року 0000042342/1, від 15 травня 2009 року № 0000032342/2 та від 15 травня 2009 року № 0000042342/2.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 лютого 2009 року № 0000032342/0, від 7 лютого 2009 року № 0000042342/0, від 17 березня 2009 року № 0000032342/1, від 17 березня 2009 року 0000042342/1, від 15 травня 2009 року № 0000032342/2 та від 15 травня 2009 року № 0000042342/2 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000032342/0 від 07.02.2009 року.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000042342/0 від 07.02.2009 року.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000032342/1 від 17.03.2009 року.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000042342/1 від 17.03.2009 року.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000032342/2 від 15.05.2009 року.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000042342/2 від 15.05.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (85490, Донецька область, с. Курахівка, вул. Орджонікідзе, 1-а, ідентифікаційний код - 33959754) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 14 серпня 2009 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складений та підписаний 19 серпня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.