вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26.08.09Справа №2а-6222/09/1/0170
м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної РеспублікиКрим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Дубініній А.В., за участю
представника позивача - Підронової Є.В.
представника відповідача - Кадирова У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фірми "КримШина" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулася з адміністративним позовом Фірма "КримШина" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних санкцій (фінансових) від 09.01.2009 року № 0000172303, № 0000152303 та про зупинення дії рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних санкцій (фінансових) від 09.01.2009 року № 0000172303, № 0000152303 на строк розгляду справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала та пояснила, що 24 грудня 2008 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірку Фірми "КримШина" з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, за результатами перевірки складено акт.
Представник позивача пояснила, що в ході планової перевірки посадовими особами ДПІ у м.Сімферополі АРК встановлено порушення п.1,2,9,13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та п.2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, проведення перевірки здійснено з порушенням норм законодавства, без належних на те підстав.
Представник позивача підкреслила, що на підставі акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК були прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000172303 на суму 327530,00 гривень, № 0000152303 на суму 15270,00 гривень.
Представник позивача зазначила, що рішення прийняті в порушення чинного законодавства, з приводу чого пояснила наступне.
Відповідачем до позивача застосовані фінансові санкції за неоприбутковання коштів у розмірі 327530,00 гривень, однак, з метою оприбуткування готівки позивачем ведеться касова книга, у якій відображується надходження готівкових коштів по сукупності операцій у цілому на робочий день із оформленням прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються і відображуються в касовій книзі відповідають сумам, зафіксованим у фіскальних звітних чеках, які щодня роздруковуються та зберігаються шляхом їхнього підклеювання в КОРО.
Представник позивача підкреслила, що факт нездійснення щоденного виконання записів про рух готівки та суми розрахунків в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій по кожному фіскальному звітному чекові, встановлений актом перевірки, не може бути доказом не оприбуткування готівки в касі підприємства, а лише свідчить про порушення правил ведення КОРО.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, пояснив, що спеціалістами ДПІ у м. Сімферополі АРК 24 грудня 2008 року було проведено планову перевірку Фірми "КримШина", перевірка проведена на підставі плану робіт за направленнями, за результатами складено Акт № 000707 від 24.12.2008 року, у якому зафіксовано порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у вигляді проведення розрахункової операції без застосування РРО, невидача належного розрахунково-касового документу, що підтверджує факт реалізації товару, не забезпечення збереження в КУРО щоденних фіскальних звітних чеків, невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків, сумі грошових коштів, вказаних у денному звіті РРО, несвоєчасне роздрукування щоденних фіскальних звітних чеків. Також перевіркою встановлено порушення Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у вигляді здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту та п.2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" у вигляді оприбуткування готівки в КОРО в повному обсязі їх надходження.
Представник відповідача зазначив, що за результатами її проведення складено Акт № 000714 у висновках якого відображено зазначені порушення законодавства, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000172303 на суму 327530,00 гривень, № 0000152303 на суму 15270,00 гривень вважає обґрунтованими.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі”означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, які повноваження мала Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим щодо проведення такої перевірки, чи діяли посадові особи Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Судом встановлено, що Фірма "КримШина" є юридичною особою, зареєстрованою 19.03.2001 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим з ідентифікаційним кодом 31416196, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 439105. (а.с.15).
Таким чином, судом встановлено, що Фірма "КримШина" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суд зазначає, що органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Таким чином, органи податкової служби мають право проводити лише документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.
Так, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Суд зазначає, що відповідно до ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Судом встановлено, що на підставі направлення № 8439 від 18.12.2008 року, направлення № 8440 від 18.12.2008 року посадовими особами податкової служби було здійснено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу Фірми «Кримшина» - магазину, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул. Кубанська, 14, що належить позивачеві на підставі Законів України від 04.12.1990 р. № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та інших нормативно -правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, за результатами проведення якої складено акт перевірки № 000707 від 24.12.2008 року (далі -акт перевірки). Перевірка проведена на підставі плану - графіку роботи на грудень.
В акті перевірки зазначено, що при покупці товару на загальну суму 2442,00 гривень проведена розрахункова операція без застосування РРО; невиданий належний розрахунково-касовий документ, що підтверджує факт реалізації товару; не забезпечене збереження в КУРО щоденних фіскальних звітних чеків №№0001,0002; встановлена невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків, сумі грошових коштів, вказаних у денному звіті РРО, різниця яких склала 204,00 гривень; несвоєчасно роздруковані щоденні фіскальні звітні чеки.
Перевіркою встановлено, що з 03.09.2008 року до 23.12.2008 року відсутні записи в КОРО: розділ 2, про облік руху готівки та сум розрахунків. По даним фіскальних звітних чеків № № 0003 - 0056 за період з 03.09.2008 року до 23.12.2008 року сума розрахункових операцій склала 65506,00 гривень, яка несвоєчасно та не в повній сумі оприбуткована в касі підприємства, так як у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків.
В акті перевірки вказано про порушення п.1,2,9,13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася у присутності продавця Фірма "КримШина" який з актом ознайомився, одержав один примірник акту та пояснив, що не встиг заповнити КОРО своєчасно, зауважень до акту не має.
Судом встановлено, що на підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування до Фірми "КримШина" штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000152303 на суму 15270,00 гривень за порушення п.1,2,9,13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Судом встановлено, що зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000152303 було отримано позивачем.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за порушення п.1,2,9,13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за рішенням № 0000152303 на суму 15270,00 гривень судом встановлено наступне.
Відповідно до розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки Фірми "КримШина" № 000707 від 24.12.08 року зазначено:
- за порушення пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора - застосована фінансова санкція у п'яти кратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - 204,00 гривень х 5 = 1020,00 гривень;
- за порушення пункту 1,2 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції - застосована фінансова санкція у п'яти кратному розмірі суми операції - 2442,00 гривень х 5 = 12210,00 гривень;
- за порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - невиконання щоденного друку чотирьох фіскальних звітних чеків, незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків № 0001, № 0002 - застосована фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний фіскальний звітний чек - (17,00 гривень х 20) х 2 = 680,00 гривень; (17,00 гривень х 20) х 4 = 1360,00 гривень.
Загальна сума фінансових санкцій за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000152303 складає 15270,00 гривень.
Відповідно до п.1, 2 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п.1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій або проведення її без використання розрахункової книжки, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Судом встановлено, що відповідач здійснив реалізацію товару 4 штук шин, силіконового мастила, рідини промивної всього на суму 2442,00 гривень без використання реєстратора розрахункових операцій та невиданий розрахунковий документ відповідної форми.
Оскільки розрахункова операція на суму 2442,00 проведена без застосування РРО, не видано розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, позивачем вірно застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку не проведена розрахункова операція, а саме: 2442,00 гривень х 5 = 12210,00 гривень.
Згідно з п.13 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня
Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до ст.2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.
Відповідно до Акту перевірки при інвентаризації наявності коштів на місці проведення розрахунку були виявлені готівкові кошти в розмірі гривень 2646,00 (з урахуванням покупки), що не відповідає денному звіту касира, проведеному через РРО, в якому зазначено 00,00 гривень, тобто різниця наявних грошових коштів в місці проведення розрахунків встановлена в розмірі 204,00 грн. (без урахуванням покупки вартістю 2442,00 гривень).
Отже, суд зазначає, що відповідачем вірно застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме: 204,00 гривень х 5 = 1020,00 гривень.
Відповідно до п. 9 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з ч.4 статті 17 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що згідно з Актом перевірки відповідачем невиконано обов'язок щоденного друку фіскального звітного чеку, а саме чотири фіскальні звітні чеки № 0055 за 22.12.2008 року роздруковано 23.12.2008 року о 17:47 годин; № 0049 за 09.12.2008 року роздруковано 10.12.2008 року о 11: 05 годин; № 0045 за 28.11.2008 року роздруковано 29.11.2008 року о 12: 34 годин; № 0030 за 29.10.2008 року роздруковано 31.10.2008 року о 10: 17 годин.
Оскільки позивачем невиконано обов'язок щоденного друку чотирьох фіскальних чеків, відповідачем вірно застосована фінансова санкція в розмірі 1360,00 гривень (17,00 гривень х 20) х 4.
Судом також встановлено, що згідно з Актом перевірки відповідачем невиконано обов'язок по забезпеченню зберігання в КУРО фіскальних звітних чеків №,№ 0001,0002.
Проте судом встановлено, що до матеріалів справи додано копію КОРО, оригінал якої був досліджений у судовому засіданні, № 0109010679р/1, копії денних звітних чеків, які були підклеєні в КОРО, з яких вбачається наявність в КОРО збережених належним чином фіскальних звітних чеків №,№ 0001,0002.
Той факт, що відповідачем при проведенні перевірки з якихось підстав вони не були помічені не може тягнути накладення на позивача відповідальності, оскільки ним в повному обсязі виконано обов'язок по збереженню зазначених чеків.
За таких обставин суд вважає, що фінансові санкції за порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків № 0001, № 0002 в сумі 680,00 гривень, що були накладені на Фірму «КримШина» є протиправними, тому позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування до Фірми "КримШина" штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000172303 на суму 327530,00 гривень за порушення абз.2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320.
Судом встановлено, що зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000172303 було отримано позивачем.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за порушення абз.2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на підставі Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки”№ 436/95 від 12.06.1995 року за рішенням від 09 січня 2009 року № 0000172303 на суму 327530,00 гривень судом встановлено наступне.
Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637). Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.
Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).
Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до п.3.2. Положення № 637 касові операції, що проводяться відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” оформляються згідно з вимогами цього Закону.
У статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Суд зазначає, що під час перевірки позивача відповідачем встановлено, що з 03.09.2008 року до 23.12.2008 року у позивача відсутні записи в КОРО: розділ 2 про облік руху готівки та сум розрахунків за фіскальними чеками.
Проте, проаналізувавши матеріали справи, надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що неможна вважати суму у розмірі 65506,00 гривень такою, що була не оприбуткована виходячи з наступного.
Суд зауважує, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.
Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п. 3.1 Положення)
Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Судом встановлено, що позивачем ведеться касова книга, оформлюються прибуткові касові ордера, а на момент перевірки сума у розмірі 65506,00 гривень була оприбуткована позивачем, що підтверджується наступним:
- приймання готівки в касу відповідно до вимог п.3.3. Положення № 637 проводилося за прибутковими касовими ордерами від 03.09.2008 року № 58 на суму 5316,00 гривень, № 59 на суму 2130,00 гривень; від 08.09.2008 року № 60 на суму 2130,00 гривень, у тому числі в сумі 1830,00 гривень та з урахуванням залишку на початок дня - 300,00 гривень; від 18.09.2008 року № 61 на суму 996,00 гривень; від 23.09.2008 року № 62 на суму 600,00 гривень; від 29.09.2008 року № 63 на суму 1756,00 гривень, № 64 на суму 4565,00 гривень; від 15.10.2008 року № 65 на суму 3884,00 гривень; від 17.10.2008 року № 66 на суму 447,00 гривень; від 23.10.2008 року № 68 на суму 994,00 гривень; від 31.10.2008 року № 67 на суму 2601,00 гривень; від 03.11.2008 року № 70 на суму 4566,00 гривень; від 04.11.2008 року № 71 на суму 407,00 гривень; від 05.11.2008 року № 72 на суму 2496,00 гривень; від 08.11.2008 року № 73 на суму 1756,00 гривень; від 12.11.2008 року № 73 на суму 2679,00, з урахуванням суми повернення за товар в розмір 228,00 гривень; від 15.11.2008 року № 74 на суму 429,00 гривень; від 17.11.2008 року № 75 на суму 3260,00 гривень; від 18.11.2008 року № 76 на суму 1200,00 гривень; від 19.11.2008 року № 77 на суму 663,00 гривень; від 27.11.2008 року № 78 на суму 900,00 гривень; від 03.12.2008 року № 79 на суму 545,00 гривень; від 04.12.2008 року № 80 на суму 2700,00 гривень; від 11.12.2008 року № 81 на суму 6942,00 гривень, з урахуванням суми повернення за товар в розмір 6870,00 гривень; від 15.12.2008 року № 83 на суму 570,00 гривень; від 16.12.2008 року № 82 на суму 35370,00 гривень; від 24.12.2008 року № 84 на суму 1455,00 гривень.
Форма прибуткових ордерів відповідає формі затвердженій наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій".
- Відповідно до вимог п.4.2 Положення № 637 всі надходження готівки позивача відображалися у касовій книзі:
- сума надходження готівки за 03.09.2008 року у розмірі 7446,00 гривень відображена на листі 48 касової книги;
- сума надходження готівки за 04.09.2008 року у розмірі 300,00 гривень та за 08.09.2008 року у розмірі 1830,00 гривень відображена на листі 49 касової книги;
- сума надходження готівки за 18.09.2008 року у розмірі 996,00 гривень відображена на листі 50 касової книги;
- сума надходження готівки за 23.09.2008 року у розмірі 600,00 гривень відображена на листі 51 касової книги;
- сума надходження готівки за 25.09.2008 року у розмірі 18,00 гривень та за 29.09.2008 року у розмірі 6303,00 гривень відображена на листі 52 касової книги загальною сумою 6321,00 гривень;
- сума надходження готівки за 13.10.2008 року у розмірі 80,00 гривень та за 15.10.2008 року в сумі 3804,00 гривень була відображена на листі 53 касової книги, оскільки сума надходження готівки за 13.10.2008 року у розмірі 80,00 гривень не була видана та зберігалася у РРО;
- сума надходження готівки за 16.10.2008 року у розмірі 27,00 гривень та за 17.10.2008 року у розмірі 420,00 гривень відображена на листі 54 касової книги;
- сума надходження готівки за 23.10.2008 року у розмірі 994,00 гривень відображена на листі 55 касової книги;
- сума надходження готівки за 27.10.2008 року у розмірі 192,00 гривень, за 30.10.2008 року у розмірі 51,00 гривень та за 31.10.2008 року у розмірі 2358,00 гривень відображена на листі 58 касової книги;
- сума надходження готівки за 03.11.2008 року у розмірі 4566,00 гривень відображена на листі 64 касової книги;
- сума надходження готівки за 04.11.2008 року у розмірі 407,00 гривень відображена на листі 65 касової книги;
- сума надходження готівки за 05.11.2008 року у розмірі 2496,00 гривень відображена на листі 66 касової книги;
- сума надходження готівки за 08.11.2008 року у розмірі 1756,00 гривень відображена на листі 67 касової книги;
- сума надходження готівки за 12.11.2008 року у розмірі 2679,00 гривень відображена на листі 68 касової книги, з урахуванням суми повернення за товар в розмір 228,00 гривень;
- сума надходження готівки за 15.11.2008 року у розмірі 429,00 гривень відображена на листі 69 касової книги;
- сума надходження готівки за 17.11.2008 року у розмірі 3260,00 гривень відображена на листі 70 касової книги;
- сума надходження готівки за 18.11.2008 року у розмірі 1200,00 гривень відображена на листі 71 касової книги;
- сума надходження готівки за 19.11.2008 року у розмірі 663,00 гривень відображена на листі 72 касової книги;
- сума надходження готівки за 27.11.2008 року у розмірі 900,00 гривень відображена на листі 73 касової книги;
- сума надходження готівки за 03.12.2008 року у розмірі 545,00 гривень відображена на листі 74 касової книги;
- сума надходження готівки за 04.12.2008 року у розмірі 2700,00 гривень відображена на листі 75 касової книги;
- сума надходження готівки за 10.12.2008 року у розмірі 72,00 гривень відображена на листі 76 касової книги;
- сума надходження готівки за 11.12.2008 року у розмірі 6942,00 гривень відображена на листі 76 касової книги, з урахуванням суми повернення за товар в розмір 6870,00 гривень
- сума надходження готівки за 15.12.2008 року у розмірі 570,00 гривень відображена на листі 77 касової книги;
- сума надходження готівки за 16.12.2008 року у розмірі 3537,00 гривень відображена на листі 78 касової книги;
- сума надходження готівки за 18.12.2008 року у розмірі 123,00 гривень, за 23.12.2008 року у розмірі 72,00 гривень відображена на листі 79 касової книг.
- Крім того, вся виручка, яка була оприбуткована в касовій книзі за період 03.09.2008 року - 23.12.2008 року, була здана до обслуговуючого позивача банку Кримської Республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк», що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача; касовою книгою, в якій відображена інкасація коштів банком, квитанціями банку № 993 від 04.09.2008 року, № 6242 від 19.09.2008 року, № 3638 від 24.09.2008 року, № 3608 від 29.09.2008 року, № 1834 від 16.10.2008 року, №3063 від 18.10.2008 року, №0935 від 23.10.2008 року, №6056 від 31.10.2008 року, №0624 від 04.11.2008 року, №2421 від 05.11.2008 року, №0437 від 06.11.2008 року, платіжною відомістю за вересень № ВЗП -000009 на суму 1755,95 гривень, квитанціями банку № 4080 від 13.11.2008 року, № 9490 від 17.11.2008 року, № 7230від 18.11.2008 року, № 3333 від 19.11.2008 року, № 6619 від 20.11.2008 року, №7840 від 28.11.2008 року, № 5658 від 04.12.2008 року, № 8516від 05.12.2008 року, № 6597 від 12.12.2008 року, № 4575 від 16.12.2008 року, № 9323 від 25.12.2008 року.
Також зазначене підтверджується видатковими касовими ордерами від 03.09.2008 року № 52,53; від 13.09.2008 року № 54; від 18.09.2008 року № 55; від 27.09.2008 року № 56; від 15.10.2008 року № 58; від 17.10.2008 року № 59; від 23.10.2008 року № 61; від 31.10.2008 року № 60; від 01.11.2008 року № 62; від 03.11.2008 року № 63; від 04.11.2008 року № 64; від 05.11.2008 року № 65; від 12.11.2008 року № 66; від 15.11.2008 року № 67; від 17.11.2008 року № 68; від 18.11.2008 року № 69;від 19.11.2008 року № 70; від 27.11.2008 року № 71, № 72; від 03.12.2008 року № 73; від 04.12.2008 року № 74; від 11.12.2008 року № 75; від 15.12.2008 року № 77;від 16.12.2008 року № 76; від 24.12.2008 року № 78.
- На момент проведення перевірки сума у розмірі 65506,00 гривень була проведена через РРО відповідно до вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що підтверджується фіскальними звітними чеками за № 0003 - № 0056 на загальну суму 65506,00 гривень. До того ж фіскальний звітний чек № 0056 визначає загальну суму продажів - 65506,00 гривень.
Позивачем відповідно до вимог п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000 року, фіскальні звітні чеки були підклеєні на відповідних сторінках КОРО, що було встановлено судом у судовому засіданні під час дослідження оригіналу КОРО та зазначено в акті перевірки.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач надходження готівки в національній валюті відображає у касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів, сума готівки, що оприбутковується і відображується в касовій книзі відповідає сумам, зазначеним у фіскальних чеках, які роздруковуються та зберігаються шляхом підклеювання в КОРО.
Таким чином, судом встановлено, що сума у розмірі 65506,00 гривень оприбуткована позивачем та була облікована в його податковому та бухгалтерському обліку.
Більш того, суд зауважує, що проведення суми у розмірі 65506,00 гривень через РРО, зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.
За таких умов стає зрозумілим, що припис п.2.6. Положення №637 щодо необхідності запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій набуває суто формальне значення, що пов'язане з дотримання порядку її ведення.
Отже, суд зазначає, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 65506,00 гривень у КОРО, при наявності оприбуткування зазначених сум в касовій книзі позивача, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.
Також, суд зазначає, що на момент розгляду справи по суті позивачем КОРО повністю приведено у відповідність, розділ 2 про облік руху готівки та сум розрахунків за фіскальними чеками заповнено.
Більш того, суд звертає увагу відповідача на те, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є пропорційність, тобто дотримання необхідного балансу між будь -якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване судове рішення. Дотримання прин ципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та ін тереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державі або якій-небудь конкретній особі, а застосовані відповідачем заходи не відповідають переслідуваній меті .
Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що застосування на підставі рішення від 09 січня 2009 року № 0000172303 фінансових санкцій до позивача у сумі 327530,00 гривень за порушення вимог Положення № 637 слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.
В силу викладеного, суд приходить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, отримані за продаж товарів, в наслідок чого на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000172303являється протиправним та підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що до позивача застосовані фінансові санкції на підставі Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року.
Однак, суд зауважує, що зазначений Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, в тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у каси.
Суд зазначає, як встановлено вище, позивачем було порушено порядок ведення КОРО.
Суд зауважує, що відповідальність за порушення встановленого порядку використання КОРО встановлена Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.
Отже, за таке правопорушення застосування Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” № 436/95 від 12.06.1995 року є необгрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Суд зазначає, що позивачем також заявлені вимоги про зупинення дії рішень про застосування штрафних санкцій від 09.01.2009 року № 0000172303, № 0000152303.
Відповідно до статті 162 КАС України, при вирішення адміністративно - правового спору суд наділених певними повноваженнями. При цьому вимоги щодо зупинення дії рішень, пред'явлені до суду є неналежним способом захисту прав в адміністративній справі, які по суті повинні бути викладені як вимоги про забезпечення позову, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у частини визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі від 09 січня 2009 року № 0000172303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 327530,00 гривень, визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі від 09 січня 2009 року № 0000152303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.08.2009 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 31.08.2009 року постанова складена повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування до Фірми "КримШина" штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000172303 .
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 січня 2009 року № 0000152303 в частині застосування до Фірми "КримШина" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 гривень.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь позивача Фірми "КримШина" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.