Справа № 2/0516/4/2012
03 квітня 2012 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Сєрікової О.О.
при секретарі Віслогузовій Т.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
3 особи ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,
Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним заповіту.
В позові вказав, що 25 червня 2010 року в місті Дружківці Донецької області померла його тітка ОСОБА_7. Після її смерті в місті Костянтинівці Донецької області залишилася спадщина у вигляді квартири, розташованої по вулиці Леваневського 45-35.
Тітка 14 квітня 2005 року склала заповіт на його ім'я, яким все належне їй майно заповіла йому. Цей заповіт був посвідчений в Костянтинівській державній нотаріальній конторі.
Після смерті ОСОБА_7 він звернувся в державну нотаріальну контору міста Костянтинівки із заявою про прийняття спадщини. В державній нотаріальній конторі йому стало відомо, що ОСОБА_7 в лютому місяці 2010 року в Дружківській нотаріальній конторі склала новий заповіт, яким все належне їй майно заповіла відповідачам.
Цей заповіт на ім'я відповідачів він просить визнати недійсним. Оскільки ОСОБА_7 на момент його складання не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Свої доводи він обґрунтовує тим, що з 03 серпня 2009 року і по 27 серпня 2009 року ОСОБА_7 знаходилася на стаціонарному лікуванні у 9 відділенні Слов'янської обласної психіатричної лікарні, де їй був встановлений діагноз: органічний маревний ( шизофреноподібний) розлад внаслідок церебросклерозу. Репресивно-пристосовницька поведінка. Низький рівень АРЛ. Цей вивід підтверджується випискою із історії хвороби.
Новий заповіт ОСОБА_8 склала за 4 місяці до смерті, коли її психічний та фізичний стан було ще гірше, оскільки хвороба прогресувала. Позивач вважає, що її волевиявлення при складанні заповіту на ім'я відповідачів не було вільним і не відповідало її волі.
Згідно з вимогами ст.225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права чи інтереси порушені.
Позивач просить постановити рішення, яким визнати заповіт, складений ОСОБА_7 27 лютого 2009 року і посвідчений нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу недійсним.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги і пояснила, що ОСОБА_7 не мала своїх дітей. У неї 3 племінника. Один із них ОСОБА_5 являється її свекром. На його ім'я ОСОБА_7 14 квітня 2005 року склала заповіт. ОСОБА_7 проживала в місті Костянтинівці в своїй квартирі одна. Вони домовилися зі свекром, що доглядати за ОСОБА_7 буде вона. З відповідачами по справі вони ніяких відносин не підтримували. 16 квітня 2009 року у ОСОБА_7 трапився інсульт. Вона втратила мову і сусідка викликала лікаря. ОСОБА_7 проходила курс лікування з 17 квітня 2009 року в місті Слов'янську в неврологічному відділенні. Після її виписки залишатися у них в місті Слов'янську ОСОБА_9 не захотіла і після цього вони домовилися, що до неї буде приходити соціальний працівник. Ключі від квартири знаходилися у сусідки. В травні місяці 2009 року у ОСОБА_10 почали спостерігатися чудності, що, буцімто сусідка вкрала у неї годинник, потім портсигар. В кінці липня місяця 2009 року вона забрала ОСОБА_7 до міста Слов'янська і звернулася до невролога, але ОСОБА_7 направили до Слов'янської психіатричної лікарні і вона проходила там курс лікування з 03 серпня по 24 серпня 2009 року. Після цього ОСОБА_7. відвезли до міста Костянтинівки, де за нею доглядала знайома. За день до її смерті ОСОБА_7 забрали відповідачі, які потім повідомили про смерть. Вона вважає. що на час складання заповіту в місті Дружківці ОСОБА_7 не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними, тому заповіт просить визнати недійсним, задовольнивши позовні вимоги позивача. Просить стягнути з відповідачів витрати на проведення посмертної судово-психіатричної експертизи та витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просить визнати заповіт, складений ОСОБА_9 на ім'я відповідачів недійсним, оскільки згідно із висновком посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 страдала розладом психіки і на момент складання заповіту не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати на оплату експертизи та витрати на правову допомогу.
Відповідачі ОСОБА_7 не визнали позовних вимог і надали письмові заперечення, в яких вказали, що дійсно ОСОБА_7 27 лютого 2010 року в місті Дружківці склала заповіт, яким належну їй квартиру в місті Костянтинівці по вулиці Леваневського 45-35 заповіла їм. При складанні заповіту приватним нотаріусом в нотаріальній конторі була перевірена особа та дієздатність ОСОБА_7 Цей правочин був складений в присутності двох свідків.
Раніш ОСОБА_7 заповідала цю квартиру ОСОБА_5, а ще раніше ОСОБА_11Відповідно до вимог ст.1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт. Вважають, що ОСОБА_9 діяла відповідно своїй волі. Вони вважають. що посилання на той факт, що ОСОБА_7 з 03 серпня по 27 серпня 2009 року знаходилася на лікуванні в психіатричній лікарні і тому не могла віддавати звіт своїм діям при складанні заповіту, не відповідають дійсності. Так, ОСОБА_7 перенесла в квітні місяці 2009 року мікроінсульт і тому була обстежена психіатром. Вона скаржилася на порушення пам'яті, плаксивість, роздратованість, порушення сну, але це не може підтверджувати її недієздатність. Просять відмовити в позові.
В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність та не визнання позову.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 не визнала позовних вимог. Пояснивши, що вважає, що в судовому засіданні не набуто доказів, які б підтвердили той факт, що ОСОБА_7 на момент складання заповіту на їх ім'я, була недієздатною. Вона вважає, що записи у медичних документах носять суперечливий характер. Допитані в судовому засіданні свідки, які були присутні при складанні заповіту і підписали його, пояснили в судовому засіданні, що ОСОБА_7 все розуміла і бажала скласти заповіт на їх ім'я. Приватний нотаріус в судовому засіданні пояснив, що він проводив бесіду із ОСОБА_7 перед підписанням заповіту, все їй роз'яснив і вона виявила бажання скласти заповіт. Вона не згодна сплачувати судові витрати. Просить відмовити в задоволенні позову.
3 особа в судовому засіданні приватний нотаріус ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 27 лютого 2010 року до нього звернулася ОСОБА_7. яка була людиною похилого віку, щоб посвідчити заповіт. В період розмови з нею вияснилося, що вона не зможе сама прочитати зміст заповіту, тому вона запросила двох свідків, які не були родичами, в присутності яких був зачитаний зміст заповіту. Він відповідно до вимог Закону України « Про нотаріат» вияснив її вік, місце народження, наслідки складання заповіту, не хворіє вона. Після цього посвідчив заповіт.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено. що згідно із заповітом, посвідченим 14 квітня 2005 року державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори в реєстрі №2-326, ОСОБА_7 все належне їй майно заповіла ОСОБА_5.
В судовому засіданні встановлено. що 27 лютого 2010 року ОСОБА_7 склала новий заповіт, яким належну їй на праві власності квартиру №35 в будинку №45 в місті Костянтинівці Донецької області по вулиці Леваневського 45 заповіла ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Цей заповіт посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу в реєстрі №647.
Висновком проведеної по справі посмертної судово-психіатричної експертизи №4 від 05 січня 2012 року підтверджується, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, страдала органічним маревним ( шизофреноподібним) розладом з помірно виявленим інтелектуально-мнестичним зниженням (синильна деменція) внаслідок церебросклерозу, судинної енцефалопатії, параноїдний синдром (марення малого розмаху).
На момент складання заповіту, тобто на 27 лютого 2010 року ОСОБА_7 не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними.
У суду немає підстав для ставлення під сумнів висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.
Оскільки в судовому засіданні встановлено. що на момент складання заповіту 27 лютого 2010 року померла ОСОБА_7 не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, то з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати на проведення посмертної судово-психіатричної експертизи та витрати на правову допомогу, всього - 3234 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.6,10,11, 60, 88, 145, 212-215 ЦПК України, ст.225 ЦК України, суд
Позовни вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.
Визнати заповіт, посвідчений 27 лютого 2010 року приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №647 - недійсним.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 витрати на проведення посмертної судово-психіатричної експертизи в сумі 2734 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., всього - 3234 грн., тобто по 1617 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення, або отримання його копії.
Вступна та резолютивна частина рішення складені в нарадчій кімнаті і проголошені в судовому засіданні 03 квітня 2012 року у присутності сторін.
Повний текст рішення виготовлений в нарадчій кімнаті 06 квітня 2012 року.
Суддя: О. О. Сєрікова