2/225/1189/2015
225/3058/15-ц
16 червня 2015 року Дзержинський міський суд Донецької області в складі:
судді Нємиш Н.В.
при секретарі Андрієвій Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВП "Шахта ім.Ф.Е.Дзержинського" ДП "Дзержинськвугілля" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що він працював у відповідача з вересня 2013 року до лютого 2015 року у якості ГРОЗ підземний.
25 лютого 2015 року був звільненений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. В цей же день розрахунок з нею всіх належних виплат при звільненні не провели. Вважає, що відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, тому повинний виплатити заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. З вини відповідача він відчуває психічні страждання, які полягають в порушенні його звичайного способу життя, неможливості забезпечувати свою неповнолітню дитину. Розмір моральної шкоди оцінює в 1000 грн, яку просить стягнути з відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що остаточний розрахунок з позивачем був проведений 02.06.2015 року, йому була сплачена сума у розмірі 9052,52 грн. платіжним дорученням №300 від 02.06.2015 року і станом на сьогодні заборгованості по заробітній платі не має. Вважає, що позивачем не надано належних доказів про спричинення йому моральної шкоди, тому у вказаній частині позовних вимог слід відмовити.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються КЗпП України.
Позивач з вересня 2013 року до лютого 2015 року находився у трудових відносинах з відповідачем, працюючи у нього у якості ГРОЗ підземний, 25 лютого 2015 року був звільненений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, яки повинні бути виплачені працівнику, проводиться в день звільнення.
Як встановлено, в день звільнення розрахунок по заборгованості з заробітної плати позивачу не був сплачений, остаточний розрахунок з позивачем був проведений 02.06.2015 року, йому була сплачена сума у розмірі 9052,52 грн. платіжним дорученням №300 від 02.06.2015 року і станом на сьогодні заборгованості по заробітній платі не має.
Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника чи уповноваженого їм органа робітнику сум в строки, встановлені ст.117 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, згідно розрахунку середньої заробітної плати за весь час затримки, виходячи 68 днів затримки ( період часу з 25.02.2015 року по 04.06.2015 року ) і розміру середньоденної заробітної плати 243,91 грн., розмір середньої заробітної плати за весь час затримки складає 16585,88 грн. (243,91 грн. х 68 (робочих дня) затримки) і підлягає стягненню з відповідача.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачем не були надані суду документальні докази на підтвердження моральних страждань, пов'язаних з невиплатою відповідачем заробітної плати. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача компенсації в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., суд вважає недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги частково доведеними, тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути з ВП "Шахта ім.Ф.Е.Дзержинського" ДП "Дзержинськвугілля" на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16 585 (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 88 коп.
Стягнути з ВП "Шахта ім.Ф.Е.Дзержинського" ДП "Дзержинськвугілля" на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три ) грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: