ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/400
м. Київ
08.09.2009 р. 16 год.15 хв. № 2а-3697/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство Банк "БІГ Енергія"
до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Києві
про скасування повідомлення -рішення №0000254310/0 выд 30.03.2009р.
представники:
від позивачаЩадко М.В.
від відповідача Костріца С.Ю.
08.09.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія» з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення -рішення від 30.03.2009 р. № 0000254310/0 на загальну суму 660 712,50 грн., з яких 440 475,00 грн. основного платежу та 220 237,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач -ВАТ Банк «БІГ Енергія», зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення Товариством п.п. 4.1.3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон України № 283/97-ВР) в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток. Позивач вказує на те, що ним здійснювалися господарські операції по придбанню цінних паперів (акцій) суб'єктів господарювання в порядку передбаченому Законами України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР, ««Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, Цивільного кодексу України. Позивач стверджує, що операції по придбанню акцій відбувалися до розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про зупинення обігу акцій суб'єктів господарювання, у яких була припинена діяльність. Тому, ВАТ Банк «БІГ Енергія» правомірно включило до складу валових витрат витрати за операціями по придбанню цінних паперів (акцій).
Відповідач -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, проти позовних вимог заперечує виходячи з того, що придбання акцій неіснуючих емітентів не може вважатися торгівлею цінними паперами відповідно до чинного законодавства. Вказана операція спрямована на мінімізацію податкових зобов'язань ВАТ Банк «БІГ Енергія». Таким чином, підприємством були порушені вимоги п.п. 4.1.3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 440 475,00 грн. за IV квартал 2007 рік.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ «Енергія»з питань правильності відображення в Декларації та в окремому обліку прибутку від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2008 р.
За результатами перевірки був складений акт від 16.03.2009 р. № 79/43-10/2002346 та встановлено, що позивачем було порушено п.п. 7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено витрати окремого обліку в IV кварталі 2007 року на суму придбання акцій ВАТ «Енергоприлад», по якому рішеннями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку було зупинено обіг акцій, у розмірі 1761 900,00 грн., завищені доходи окремого обліку операцій з цінними паперами у розмірі 1766 700,00, що призвело до завищення прибутку від операцій з акціями, та в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону не відображено у складі валового доходу суми доходу від продажу акцій після зупинення їх обігу розпорядженням ДКЦПФР за 2007 рік у сумі 1 766 700,00 грн. Вказані порушення призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у 2007 році на загальну суму 440 475,00 грн.
Позивач зазначає, що до вчинення операцій з акціями ВАТ «Енергоприлад»(код за ЄДРПОУ 33806281), їх сум та інших даних укладених угод, у ВАТ Банку «БІГ Енергія»немає заперечень, оскільки відповідачем використовувались фактичні матеріали та документи, наявні в Банку. Але використовуючи фактичний матеріал та документи відповідач робить невірні висновки та не звертає уваги або не приймає до уваги документи, які свідчать про відсутність правопорушення в діях позивача та неправомірність застосування податкових санкцій на ВАТ Банк «БІГ Енергія». Угоди щодо купівлі-продажу акцій ВАТ «Енергоприлад»укладались 28.12.2007р. Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі -ДКЦПФР) № 138-3 від 04.12.2007 р. обіг акцій ВАТ «Енергоприлад»(код за ЄДРПОУ -33806281) зупинений. Відповідач зафіксував як порушення з боку Банку не відображення у складі валового доходу суми доходу від продажу акцій ВАТ «Енергоприлад»після зупинення їх обігу.
Однак, відповідач під час накладення санкцій на ВАТ Банк «БІГ Енергія»прийняв до уваги тільки той факт, коли ДКЦПФР прийняте розпорядження про зупинення обігу акцій емітента, але не зважив на спеціальний порядок повідомлення про такі розпорядження, тобто коли про зупинення обігу акцій стало відомо Банку.
Тому, донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 440 475,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 220 237,50 грн. не відповідає чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія»та Закритим акціонерним товариством «Компанія з управління активами «Київські інвестиційні проекти»був укладений договір від 28.12.2007 року № Дп-219-1207, за умовами якого позивачем були придбані акції Відкритого акціонерного товариства «Енергоприлад»у кількості 7 000 000 штук, номінальною вартістю за 1 акцію -0,25 грн., загальною номінальною вартістю 1 761 900,00 грн.
Відповідно до Розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2007 р. № 138-3 обіг акцій ВАТ «Енергоприлад»був зупинений (копія в матеріалах справи). Підставою для зупинення обігу акцій стала постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 р. по справі № А8/461-07 та рішення ДКЦПФР від 04.12.2007 р. № 2252.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007 р. по справі №А8/461-07 за позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах Держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до ВАТ «Енергоприлад»(м. Дніпропетровськ), треті особи: Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, Дніпропетровське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м.Дніпропетровськ) про визнання недійсним установчих документів, постановлено:
визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Енергоприлад»(код ЄДРПОУ 33806281);
визнати недійсними установчі (статутні) документи ТОВ «Енергоприлад»з моменту їх реєстрації та свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі. Визнати недійсним запис про державну перереєстрацію ВАТ «Енергоприлад»;
визнати недійсними установчі (статутні) документи ВАТ «Енергоприлад»з моменту їх реєстрації та свідоцтво про державну перереєстрацію з моменту його видачі;
визнати недійсною реєстрацію випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Енергоприлад»з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів;
визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Енергоприлад» з моменту його видачі;
припинити юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство «Енергоприлад».
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями, емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством.
Статтею 1 Закону України в редакції Закону від 22.05.1997 р № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (надалі - Закон України № 283/97-ВР) зазначено терміни, які вживаються у цьому Законі. Так, згідно п. 1.4 статті 1 Закону України № 283/97-ВР визначено, що цінний папір - документ, що засвічує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам установленим законодавством про цінні папери.
Законодавством про цінні папери, зокрема Законом України від 23.02.2006 р. № 3480-ІУ «Про цінні папери та фондовий ринок», (із змінами та доповненнями) передбачено, що
цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виникнення зобов'язань, згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам;
акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України.
Статтею 7 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку покладено завдання, одним з яких відповідно п. 3 є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, відповідно п.4 захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів.
Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) «об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага».
Згідно зі ч. І ст.178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи».
Отже, у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством.
Нормами статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. І статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Нормами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства»( ч. І ст.203). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків що обумовлені ним (ч.5 статті 203).
Оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у період, з якого або припинилася діяльність емітента, або визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, є таким що суперечить вказаним нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до частини 2 статті 215 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається..
У момент вчинення суб'єктами господарської діяльності правочинів щодо придбання та (або) відчуження акцій, які відбуваються після припинення діяльності емітента; набуття законом сили судових рішень про скасування реєстрації випуску акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, цими суб'єктами не додержуються вимоги частини 1, 5 статті 203 ЦК України. У таких випадках згідно із ч.І статті 215 правочин є недійсним та ч.2 статті 215 - нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України.
Таким чином, оформлення актів прийому - передачі цінних паперів до Договору та списання з рахунку у цінних паперах акцій ВАТ «Енергоприлад»реєстрація випуску яких скасована з моменту видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій суперечить законодавству та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Оскільки, під час вчинення ВАТ Банк «БІГ Енергія»правочину в рамках договорів купівлі продажу не додержані вимоги частин 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України, тому такі правочини є нікчемним в силу закону. Отже, зазначені операції не є операціями з продажу цінних паперів, так як право власності на акції ВАТ «Енергоприлад»переданих ВАТ Банк «БІГ Енергія», взагалі не можуть перейти до нових власників, та у позивача немає законних підстав щодо відображення у окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами.
Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються у спеціальному порядку, встановленому п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому норма вказаного пункту поширюються тільки на платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами.
Зокрема п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України № 283/97-ВР визначено, що платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також: фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж: цінні паперами, корпоративними правами. Відповідно до пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 цього Закону, терміном «доход»- слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким, продажем, обміном або відчуженням.
Відповідно до ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Стаття 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством. Стаття 40 цього Закону визначає, що річна інформація про емітента повинна містити такі відомості найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів; річна фінансова звітність; аудиторський висновок.
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 року №222 «Про затвердження Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій», зокрема п.1.4, визначає, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Пунктом 1.5 Порядку передбачено, що починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.
З вищевикладеного, вбачається, що договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений між ВАТ Банк «БІГ Енергія»та іншими суб'єктами господарювання щодо купівлі - продажу акцій неіснуючих емітентів державна реєстрація яких скасована, а фінансова-господарська діяльність не проводилась, не може вважатися торгівлею цінними паперами відповідно до чинного законодавства. Операція з купівлі-продажу акцій «технічного»емітента спрямована насамперед на мінімізацію податкових зобов'язань позивача.
Відповідно до п.п. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку, підприємств», сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
Згідно п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям.
Пункт 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
Тобто, отримання позивачем коштів на виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів є безповоротною фінансовою допомогою і має оподатковуватися за ставкою 25%.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти Господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, порушення якої згідно до ч. І 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.
Виходячи з положень розділу IV Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст. Таким чином, визнання господарського зобов'язання недійсним визначає недійсність угоди, як недійсність змісту тягне за собою недійсність форми. Такий же зв'язок існує і у випадку недійсності угоди.
Статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість грошовими коштами, якщо інші наслідки недійсності не передбачені законом.
Отже, при проведенні перевірки Товариства, використання ним у операціях з торгівлі акцій емітованих підприємствами, щодо яких припинилась діяльність емітента (згідно Постанов суду) відсутні законні підстави для оподаткування таких операцій на підставі п.7.6 ст.7 Закону.
Слід зазначити, що суд вимагав у позивача надати договори купівлі -продажу цінних паперів, а також інші документи, які підтверджують правомірність здійснення вказаних господарських операцій, однак, ВАТ Банк «БІГ Енергія»вказані договори та підтверджуючі документи не надав. Тому, суд приймав рішення, яке ґрунтується на матеріалах наявних в справі.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищевикладене, вартість пакетів ВАТ «Енергоприлад»переданих ВАТ Банк «БІГ Енергія»у власність іншим підприємствам не є «доходом»в розумінні п.п. 7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України №283/97-ВР.
Тому, на думку суду висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст.4, п.п.4.1.6 п.4.1, п. 4.1 ст.4, п.п 7.6.1 п. 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обґрунтованими та не спростованими позивачем.
Суд погоджується з висновками відповідача, щодо порушення позивачем вимог п.п. 4.1.3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
За таких обставин, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення №0000254310/0 від 30.03.2009 р. винесене правомірно, у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесеного податкового повідомлення -рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийнятого податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В адміністративному позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.