Справа № 674/93/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Кучерява А.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
25 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.,
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Лебедюка М.В.
третьої особи - Греснюка В.Р.
свідка - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ "Поділля-Плюс" про нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за попередній період з 22.07.2010 року по 03.10.2013 року,
В січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство "Поділля-Плюс" м. Хмельницький, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 01.05.1994 року по 31.05.2000 року водієм другого класу в автоколоні №2 у Хмельницькому АТП 16827 до пільгового стажу як водія міського пасажирського транспорту, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за попередній період з 22.07.2010 року по 03.10.2013 року.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.
В судовому засіданні позивач (апелянт) та його представник в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили щодо її задоволення.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, свідка, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року - скасувати, а позов залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2010 року та 25 листопада 2014 року позивач - ОСОБА_2 звертався до управління Пенсійного фонду України у Дунаєвецькому районі про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як водію міського пасажирського транспорту.
Однак, у призначенні такої пенсії у 2010 році позивачу було відмовлено, що підтверджується повідомленням управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі від 01 жовтня 2010 року№3237/05.
З 04 жовтня 2013 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До пільгового стажу зараховано періоди роботи: з 11.02.1982 року по 25.08.1996 року водієм автомобіля КРАЗ-256 в Кам'янець-Подільському АТП-22663; з 09.09.1986 року по 04.07.1991 року водієм автомобіля БІЛАЗ в Нігинському кар'єроуправлінні; з 24.02.1992 року по 30.04.1994 року водієм 3 класу в автоколоні №6 Хмельницького АТП-16827 (на даний час ВАТ «Поділля-Плюс», на міських пасажирських перевезеннях, згідно записів трудової книжки, з 24.01.2011 року по 30.09.2013 року водій лісовозного автомобіля по вивезенню лісу в ДП «Кам'янець-Подільському лісовому господарстві.»
Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 1994 року по 2004 рік позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким було відмовлено у зарахуванні даного періоду до пільгового стажу.
Відповідно до запису у трудовій книжці, позивач з 24.02.1992 року переведений з попередньої посади слюсаря водієм 3-го класу автобусів всіх марок в автоколону №6 (міські пасажирські перевезення) Хмельницького АТП-16827.
Згідно наказу від 26.05.1994 року позивачу присвоєно кваліфікацію водія 2-го класу з вказівкою-водій автоколони №2, однак відсутня вказівка про характер перевезень, що надають право на зарахування періоду до пільгового стажу.
Як видно із наказу №342 від 05.12.1996 року та наказу 109-к від 30.12.1996 року в АТП-16827 автоколони №1 та №2 були об'єднані в один підрозділ які здійснювали міжміські, міські перевезення та перевезення на замовлення, що підтверджується матеріалами цивільної справи №686/39/14-ц Хмельницького міськрайонного суду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25.04.2014 року за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Поділля-Плюс», третя особа управління Пенсійного фонду в Дунаєвецькому районі про зобов'язання надати довідку уточнюючу пільговий характер роботи водія міських пасажирських перевезень в автоколоні №2 м. Хмельницький в період з 01 травня 1994 року по 01 червня 2000 року позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що в цей період роботи водії залучались до всіх видів перевезень, тобто зайнятість позивача лише міськими перевезеннями не підтверджено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведена наявність у нього трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у 2010 році.
Суд апеляційної інстанції із таким висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком на пільгових умовах призначаються згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через названі фонди пенсії на пільгових умовах призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно вимог ст.13 п.«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягненні 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року визначено, що документи, які підтверджуй трудовий стаж за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З матеріалів справи вбачається, що згідно записів трудової книжки позивача неможливо встановити, на яких саме маршрутах автобусного сполучення працював позивач. Суд звертає увагу на те, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії саме міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв).
У зв'язку з відсутністю записів в трудовій книжці про характер роботи, які дають право на пільгову пенсію відповідно до п.«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відсутністю уточнюючої довідки адміністрації підприємства, судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за період з 2010 року по 2013 рік.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не дано належної правової оцінки наслідкам пропущення строку звернення до адміністративного суду. Зазначивши в судовому рішенні, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції, позивач звернувся до суду з позовом 26.01.2015 року, хоча з відмовою УПФ в Дунаєвецькому районі позивач був ознайомлений в 2010 році і мав можливість звернутись до суду за захистом свого порушеного права, однак використовував інші шляхи захисту своїх прав звертаючись в прокуратуру та до органів влади.
У ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час розгляду справи питання про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку вирішується в порядку, передбаченому ст.102 КАС України.
За правилом ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заявлений позов підлягає залишенню без розгляду, на підставі ст.100 КАС України.
Відповідно до вимог ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно зі статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Статтею 203 КАС України визначено підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Так, ч.1 цієї статті встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених ст.155 Кодексу.
Пунктом 9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно з ч.2 ст.159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 06.05.2015 року неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, прийняв неправомірну постанову від 06.05.2015 року, яка підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ "Поділля-Плюс" про нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за попередній період з 22.07.2010 року по 03.10.2013 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ "Поділля-Плюс" про нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за попередній період з 22.07.2010 року по 03.10.2013 року залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар