Справа № 824/167/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В. К.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
25 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Майданюк Я.Л.,
прокурора: Рудницького В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Чернівецької області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом прокурора Сокирянського району в інтересах держави, Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області до Михалківської сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,
В лютому 2015 року прокурор Сокирянського району в інтересах держави за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області звернувся до суду з позовом до Михалківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення сесії Михалківської сільської ради Сокирянського району від 07.11.2014 р. №342/35-14 "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року закрито провадження у справі, у звязку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, прокуратура Чернівецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Чернівецького окружного адміністративного суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - без змін, виходячи з наступного.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).
Згідно зі статтею 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, і районних державних адміністрацій.
Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності, у тому числі й надання їх у користування, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Підставами набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної власності є рішення органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або результати аукціону.
Статтею 124 ЗК передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таке положення узгоджується з вимогами статті 16 Закону № 161-XIV, згідно з якими укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК, або за результатами аукціону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "субєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Михалківська сільська рада у справі, яка розглядається, є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, сільська рада відповідно до статті 5 ЗК має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин (позивач) іншому (сільська рада), яка має місце під час здійснення органом виконавчої влади владних управлінських функцій.
Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК держава не втручається у здійснення власником права власності. Тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено підвідомчість спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу прокуратури Чернівецької області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 30 червня 2015 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Совгира Д. І.