Справа № 822/1149/15
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
24 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Сабінського В.Е.,
представника відповідача - Столаби Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Славутського гарнізону військова частина НОМЕР_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі його відокремленого підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Славутського гарнізону військова частина НОМЕР_1 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Під час судового засідання позивач та його представник заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду І інстанції в силі.
Представник відповідача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Проти задоволенні інших скарг не заперечував.
Представники Славутського об'єднаного міського військового комісаріату та Славутського гарнізону військова частина НОМЕР_1 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Представник Славутського об'єднаного міського військового комісаріату надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 30 травня 2002 року по 02 грудня 2005 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в м. Славута.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , затвердженим командиром частини 20 вересня 2002 року, ОСОБА_1 взято на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов для отримання житла в загальну чергу з 01 червня 1996 року.
На підставі рішення Славутського міськвиконкому від 06 березня 2003 року ОСОБА_1 та двоє членів його сім'ї отримали службове приміщення, в якому проживають до цього часу.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 "Про розформування військової частини" №207/ДСК від 14 травня 2005 року прийнято рішення про розформування військової частини.
З 02 грудня 2005 року по 16 листопада 2006 року у зв'язку з розформуванням військової частини НОМЕР_2 в м. Славута ОСОБА_1 продовжив службу у військовій частині НОМЕР_3 м. Шепетівка.
У той же час, рішенням житлової комісії Славутського гарнізону від 23 лютого 2006 року, ОСОБА_1 знято з обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
16 листопада 2006 року наказом командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів та 17 листопада 2006 року виключено зі списків особового складу і направлено для зарахування на військовий облік в Славутський об'єднаний військовий комісаріат.
Вважаючи, що його права порушенні, позивач звернувся до суду.
Суд І інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення 23 лютого 2006 року засідання житлової комісії Славутського гарнізону та, відповідно, не був присутнім під час розгляду питання про зняття його з обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
Посилання відповідача на повідомлення, опубліковане в місцевій газеті "Пульс" №6 від 09 лютого 2006 року, суд І інстанції оцінив критично, оскільки воно не доводить те, що ОСОБА_1 дійсно було відомо про час та місце проведення засідання житлової комісії гарнізону.
Таким чином, рішення житлової комісії Славутського гарнізону від 23 лютого 2006 року прийняте з порушенням вимог законодавства, чинного на момент його прийняття, порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, суд і інстанції вважає, що оскільки позивач був протиправно знятий з обліку осіб, потребуючих покращення житлових умов, військова частина, у якій він перебував на квартирному обліку, розформована, а у військовій частині, у якій він проходив службу на момент звільнення, він на житловий облік зарахований не був з незалежних від нього обставин, позивач має права на поновлення на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов у військовому комісаріаті та Хмельницькому квартирно - експлуатаційному відділі.
Колегія суду частково погоджується з рішенням суду І інстанції.
Відповідно до п. п. 9 -13 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 20 від 3 лютого 1995 року, військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік.
На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа. Облікові справи є документами особливої ваги. Вони зберігаються в місцях квартирного обліку військовослужбовців, а після отримання ними жилих приміщень - у виконавчих комітетах місцевих Рад чи в квартирно-експлуатаційних частинах районів, які видали ордер на заселення жилих приміщень.
Наказом Міністра оборони України № 193 від 17 листопада 1992 року визначені повноваження житлової комісії гарнізону та житлової комісії військової частини.
Як вбачається зі змісту вказаного наказу, повноваження щодо обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, покладені виключно на житлові комісії військових частин.
Отже, житлові комісії гарнізонів повноваженнями щодо виключення військовослужбовців зі списків осіб, потребуючих поліпшення житлових умов, не наділені та здійснюють лише контролюючі функції та розгляд скарг і заяв на рішення житлових комісій військових частин.
Це ж саме вбачається і з Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 20 від 3 лютого 1995 року.
Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення 23 лютого 2006 року засідання житлової комісії Славутського гарнізону та, відповідно, не був присутнім під час розгляду питання про зняття його з обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
Посилання відповідача на повідомлення, опубліковане в місцевій газеті "Пульс" №6 від 09 лютого 2006 року, колегія суду не враховує, оскільки вказане повідомлення достовірно не підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно було відомо про час та місце проведення засідання житлової комісії гарнізону.
Враховуючи вищевикладене, рішення житлової комісії Славутського гарнізону від 23 лютого 2006 року прийняте з порушенням вимог законодавства України.
Суд І інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення в цій частині позовних вимог.
Що стосується інших позовних вимог, то колегія суду вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з огляду на наступні обставини.
Згідно із п. п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року, військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктами 3.6, 3.7 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577 та чинної на момент звільнення позивача з військової служби, встановлено, що на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа є документом суворої звітності і зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку в квартирно-експлуатаційному органі (копія - у військовій частині постійно). Відомості про перебування військовослужбовців та членів їх сімей на обліку, а також надання (здачу) ними житлового приміщення вносять до особових справ військовослужбовців у встановленому порядку.
Військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість) зараховуються на чергу на отримання житла із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Згідно з п. п. 2.16, 2.17 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщенням, затвердженої наказом Міністра оборони № 737 від 30 листопада 2011 року, військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЖК України, громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.
Пунктом 37 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 року № 20 (надалі Положення), передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування - військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.
Відповідно до п. 11 абз. 4 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України» (який діяв на момент перебування на квартирному обліку позивача), військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі, пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби.
Абзацом 2 пункту 13 Наказу зазначено, що військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків передбачених у цьому пункті, а саме: при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт.
З аналізу вказаних норм випливає, що позивач повинен був стати на квартирний облік за новим місцем служби після виключення із списків особового складу військової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки припинив трудові відносини з військовою частиною НОМЕР_2 .
Позивач не звертався із заявами про постановлення на квартирний облік ні до Хмельницького обласного військового комісаріату в особі відокремленого підрозділу - ІНФОРМАЦІЯ_1 та квартирно - експлуатаційного відділу м. Хмельницького Міністерства оборони України.
Пунктом 9 ст. 3 КАС України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушила його право, свободу чи інтерес і повинна усунути це порушення або його наслідки чи відшкодувати шкоду.
Однак, Хмельницьким обласним військовим комісаріатом в особі відокремленого підрозділу - Славутського об'єднаного міського комісаріату та квартирно - експлуатаційним відділом м. Хмельницького Міністерства оборони України права позивача не порушувались, так як позивач до них не звертався та жодних відповідей від них не отримував.
Враховуючи вищевикладене, колегія суду вважає, що позовні вимоги відносно Славутського об'єднаного міського військового комісаріату, квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним вище обставинам, зібраним по справі доказам та не вірно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, неправильно вирішив спір.
Доводи апеляційної скарги спростовують встановлені судом першої інстанції обставини та узгоджуються з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.
З наведених положень законодавства, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, випливає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення адміністративного частково.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову частково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Славутського гарнізону військова частина НОМЕР_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення житлової комісії Славутського гарнізону, затверджене начальником Славутського гарнізону 23 лютого 2006 року, оформлене протоколом №19 від 23 лютого 2006 року, про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 36,54 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Славутського об'єднаного міського військового комісаріату судовий збір у розмірі 18,27 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький судовий збір у розмірі 18,27 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Славутського гарнізону військова частина НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 18,27 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 червня 2015 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Полотнянко Ю.П.