25 червня 2015 року Справа № 876/7541/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Газбудсервіс" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Приватного підприємства "Газбудсервіс" про стягнення заборгованості,
УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області 12.03.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ПП "Газбудсервіс", в якому просило стягнути заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах колишнім працівникам в розмірі 3325,16 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПП "Газбудсервіс" на користь УПФ України в Тисменицькому районі заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий 2013 року в розмірі 3325 (три тисячі триста двадцять п'ять) гривень, 16 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПП "Газбудсервіс" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав недостатнього дослідження доказів та обставин справи, постановлення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що пунктом 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії визначено, що виплата пільгової пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера шляхом оформлення окремих виплатних документів після надходження у повному обсязі коштів від підприємств та організацій для їх виплати. У зв'язку з грубим порушенням п. З вищенаведеного Порядку, відсутністю відповідних, належних обов'язкових документів, щодо призначення пільгової пенсії, відповідач не мав права здійснювати таке призначення. Підприємство не зобов'язувалося здійснювати перерахунок коштів, не підписувало гарантійного листа, а отже і не має жодного обов'язку щодо таких перерахувань коштів.
Більше того, виплата пільгової пенсії здійснюється пенсіонерам повинна виплачуватися вже після надходження коштів від підприємства, а отже є незаконними, неправомірними та необґрунтованими вимоги про стягнення заборгованості з невідшкодованих пільгових пенсій, та й взагалі нарахування коштів з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2 призначених на пільгових умовах по громадянам пільговикам.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрований Тисменицькою районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору приватного підприємства "Газбудсервіс" є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.
Працівникам відповідача було призначено та виплачено пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Як видно з матеріалів справи, у відповідача станом на 26 лютого 2013 року наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі по виплаті і доставці пенсій призначених на пільгових умовах колишнім працівникам відповідача по Списку №2 за лютий 2013 року в сумі 3325,16 грн.
Задовольняючи адміністративний позов УПФ України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області суд першої інстанції виходив з правомірності розрахунку боргу в сумі 3325,16 грн., відшкодування якого відповідачем не здійснено.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права з огляду на наступне.
Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Крім того, статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” - „з” статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом першої інстанції встановлено, що працівникам відповідача було призначено та виплачено пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2013 року в розмірі 3325,16 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Таким чином, борг відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 3325,16 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3325,16 грн. не подано, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Газбудсервіс" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2013 року у справі №809/819/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
ОСОБА_1