Справа: № 751/4634/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Деркач О.Г. Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
30 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову та задовольнити позов, оскільки вважає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, судом порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 2-а-5156/11, виданий 10.09.2012 Новозаводським районним судом м. Чернігова про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради провести ОСОБА_3 перерахунок і виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, як інваліду війни 2 групи, згідно з ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням вже виплаченої допомоги до 5 травня.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 34261485 від 13.09.2012 зобов'язано боржника самостійно виконати рішення в строк до 20.09.2012 та зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (а.с. 5).
Вказана постанова отримана боржником 17.09.2012, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на супровідному листі від 13.09.2012 № 3458/1 (а.с. 6).
Листом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 19.09.2012 № 8190/06 (а.с.7) відповідача було повідомлено про часткове виконання судового рішення в частині зобов'язання здійснити ОСОБА_3 перерахунок щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення до 5 травня за 2011 рік та зазначено, що зобов'язання щодо здійснення виплати вказаної допомоги виконати не можливо у зв'язку з тим, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту ветеранів війни у Державному бюджеті на 2012 рік не передбачені, видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів.
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постиляковою М.Б. у зв'язку з невиконанням боржником добровільному порядку в повному обсязі виконавчого листа № 2-а-5156/11, виданого 10.09.2012 Новозаводським районним судом м. Чернігова, винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 34261485 від 24 березня 2015 року у розмірі 1 360,00 грн. (а.с.3).
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування зазначеної постанови.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, серед іншого, за заявою стягувана або його представника про примусове виконання рішення.
В силу ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому, відповідно до пп. 3.7.1 п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
Таким чином, у випадку невиконання боржником рішення у добровільному порядку, державний виконавець на наступний день, що йде за останнім днем строку, встановленого для самостійного виконання рішення, має розпочати примусове виконання рішення та прийняти постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням позивачем виконавчого листа № 2-а-5156/11 від 10.09.2012, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова, в строк до 20.09.2012, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення та прийнято постанову ВП №34261485 від 24.03.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн.
З наведеного вбачається, що оскаржувана постанова, дійсно, винесена пізніше, ніж на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.
Разом з тим, суд вважає, що прийняття постанови про стягнення виконавчого збору не на наступний день після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, не звільняє державного виконавця від обов'язку, передбаченого ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», щодо стягнення з боржника, який не виконав судове рішення у встановлений строк, виконавчого збору.
Оскаржувана постанова, винесена 24.03.2015, прийнята на підставі норм чинного законодавства як факт реагування на невиконання позивачем рішення суду у добровільному порядку. При цьому, винесення вказаної постанови пізніше, ніж це передбачено нормами чинного законодавства, не призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення по суті, а тому, враховуючи, що стягнення виконавчого збору можливо виключно за наявності постанови про стягнення виконавчого збору, такі дії державного виконавця є правомірними..
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності правових підстав на задоволення позовних вимог.
Таким чином, оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.