ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
30 червня 2015 року Справа № 913/195/15
Провадження №16/913/195/15
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СПЕЦПРОМЕНЕРГО-1”, с. Червона Слобода Черкаської області
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЄК Сверловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 393991 грн. 32 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.,
секретар судового засідання Антонова І.В.,
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 24 від 115.06.2015;
від відповідача: ОСОБА_3, представник за довіреністю від 10.12.14 №ББУ/СА292/ББ/14.
Обставини справи: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 19.05.2015 про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 271020 грн. 00коп., інфляційних нарахувань в розмірі 112241 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 4406 грн. 64 коп. та пені у розмірі 13551 грн. 00 коп., що дорівнює 5% від залишку боргу, за неналежне виконання договору поставки від 28.05.2014 № 440/14-1СА.
Позивачем в судовому засіданні 18.06.2015 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 18.06.2015, в якій він, посилаючись на технічну помилку при розрахунку ціни позову, зменшує суму, заявлену до стягнення, відповідно до розрахунку, а саме: інфляційні нарахування в розмірі 105562 грн. 92 коп. за період з 08.10.2014 по 30.04.2015 враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, 3% річних у розмірі 3857 грн. 40 коп. за період з 08.10.2014 по 17.05.15, враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, пеня у розмірі 13551 грн. 00 коп., що відповідає умовам п.6.8 укладеного сторонами договору і дорівнює 5% від залишку боргу. Загальна сума позовних вимог складає 393991 грн. 32 коп.
Дана заява була розглянута судом в судовому засіданні, та встановлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, вказана заява прийнята судом до розгляду та, враховуючи приписи частини четвертої вказаної статті, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням заяви про зменшення розміру позову.
Таким чином, предметом позову є: стягнення боргу в сумі 271020грн., інфляційні нарахування в розмірі 105562 грн. 92 коп. за період з 08.10.2014 по 30.04.2015 враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, 3% річних у розмірі 3857 грн. 40 коп. за період з 08.10.2014 по 17.05.15, враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, пеня у розмірі 13551 грн. 00 коп., що відповідає умовам п.6.8 укладеного сторонами договору і дорівнює 5% від залишку боргу у розмірі 271020 грн.
Позов заявлено на підставі невиконання відповідачем умов по оплаті продукції, поставленої позивачем за договором поставки від 28.05.2014 № 440/14-1СА.
Відповідачем у справі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЄК Сверловантрацит” 23.06.2015 через канцелярію суду була подана зустрічна позовна заява від 17.06.2015 № 1-15-СА до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СПЕЦПРОМЕНЕРГО-1” про стягнення неустойки у вигляді штрафу у розмірі 15021,94 грн. за порушення строків поставки продукції за договором поставки від 28.05.2014 № 440/14-1СА.
В судовому засіданні 18 червня 2015 року суд перейшов до розгляду первісного позову по суті. Ухвалою від 23 червня 2015 року у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено, оскільки зустрічний позов подано після переходу до розгляду первісного позову по суті (ст. 22 ГПК України).
В судовому засіданні 30 червня 2015 року представник відповідача в усній формі заперечив проти позову, посилаючись на -
1) порушення позивачем строків поставки товару,
і посилаючись на -
2)невизначеність укладеним сторонами договором поставки від 28.05.2014 № 440/14-1СА строків поставки товару,
тобто, на взаємовиключні підстави.
Також в засіданні суду 30 червня 2015 року представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви для перевірки розрахунку ціни зменшеного позову. Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача, посилаючись на те, що відповідач мав об'єктивну можливість для надання контррозрахунку по розміру позовних вимог, але не скористався цим правом на протязі строку вирішення спору.
Клопотання відповідача про оголошення перерви суд залишив без задоволення на підставі приписів ст. 22 ГПК України, оскільки добросовісне використання стороною своїх процесуальних прав передбачає своєчасне і повне виконання вимог суду, викладених в ухвалах по справі, в тому числі і проведення перевірки розрахунку позову, для чого відповідачу була надана можливість в часі. До того ж, позивач зменшив, а не збільшив розмір позовних вимог і наданий розрахунок зменшеної ціни позову перевірено судом.
Письмовий відзив на позов та витребуваний судом контррозрахунок позовних вимог відповідач не подав.
Вирішуючи спір по суті, суд
Між сторонами у справі укладено договір поставки товару від 28.05.14 №440/14-1СА (далі - договір), на підставі якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця товар по ціні, в асортименті, якості та у строки, передбачені вказаним договором та специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначених даним договором та специфікаціями.
До вказаного договору укладено специфікації від 28.05.14 №1/1 та від 01.08.14 №2/1.
Відповідно до умов п.4 специфікацій до договору оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 90 календарних днів з моменту приймання товару покупцем (відповідачем).
За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 357723 грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено матеріалами справи (а.с.15-20): видатковою накладною від 09.07.14 №РН-0000047 на суму 133515 грн. з ПДВ і довіреністю на отримання ТМЦ форми № М-2 від 01.07.14 №167; видатковою накладною від 30.09.14 №РН-0000078 на суму 224208грн. і довіреністю на отримання ТМЦ форми № М-2 від 29.09.14 №1749; товарно-транспортними накладними - від 09.07.14 №090701 та від 30.09.14 №300902.
Відповідач не оплатив товар у повному обсязі. Відповідач здійснив часткову оплату: на суму 50000грн. 06 листопада 2014 року; 25000 грн. 14 січня 2015 року; 11703 грн. 11 лютого 2015 року, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору в частині оплати товару і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 271020 грн.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по договору, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 105562 грн. 92 коп. за період з 08.10.2014 по 30.04.2015, враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, 3% річних у розмірі 3857 грн. 40 коп. за період з 08.10.2014 по 17.05.15, враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, пеню у розмірі 13551 грн. 00 коп., що відповідає умовам п.6.8 укладеного сторонами договору і дорівнює 5% від залишку боргу у розмірі 271020 грн.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором поставки товару від 28.05.14 №440/14-1СА, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції, а саме: в специфікаціях, від 28.05.14 №1/1 та від 01.08.14 №2/1, які є невід'ємною частиною договору, встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу протягом 90 календарних днів з моменту приймання товару покупцем (відповідачем). Відповідно до умов п.4 специфікацій до договору.
Позивач поставив відповідачу товар на суму 357723 грн., що належним чином - в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України - підтверджено матеріалами справи. Так, згідно видатковій накладній від 09.07.14 №РН-0000047 на суму 133515 грн. з ПДВ і довіреністю на отримання ТМЦ форми № М-2 від 01.07.14 №167 позивач поставив, а відповідач отримав технічну продукцію - калориферні секції ПНВ СПЕ 113-410-01 УХЛЗ у кількості 15 штук - на суму 133515 грн. Згідно видатковій накладній від 30.09.14 №РН-0000078 на суму 224208 грн. і довіреністю на отримання ТМЦ форми № М-2 від 29.09.14 №1749 позивач поставив, а відповідач отримав технічну продукцію - калориферні секції (воздухонагрівачі) ПНВ 113-410-01 УХЛЗ - у кількості 24 штуки на суму 224208 грн. з ПДВ. Згідно ТТН вказаний товар доставлено відповідачеві автомобільним транспортом.
Вказані документи підтверджують факт виконання сторонами вищевказаного договору в частині поставки і отримання продукції. Видаткові накладні, ТТН та довіреності на отримання ТМЦ містять всі необхідні реквізити, встановлені законом для оформлення господарської операції по поставці та отриманню товару між юридичними особами (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Тобто, позивач належним чином довів суду факт поставки товару відповідачу на вказану суму грошей.
Відповідач не заперечив факту отримання замовленої за договором продукції.
Відповідач частково оплатив продукцію, поставлену позивачем. Відповідачем здійснено три платежі: на суму 50000грн. 06 листопада 2014 року; 25000 грн. 14 січня 2015 року; 11703 грн. 11 лютого 2015 року, що підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача (а.с.53-56).
Заперечення представника відповідача, висловлені у судовому засіданні 30.06.15 стосовно порушення позивачем строків поставки та невизначеності дати поставки в договорі, не є слушними, оскільки, по-перше: спір виник за порушення відповідачем умов по оплаті товару, які чітко визначені договором, а по-друге - твердження про відсутність (або невизначеність) дати поставки суперечить змісту самого договору і доказам про його виконання.
До того ж, здійснюючи часткову оплату позивачеві за отриманий по договору товар, відповідач не мав претензій а не до строків поставки, а не до змісту та визначеності умов договору. Отже, угода - договір поставки товару від 28.05.14 №440/14-1СА - укладена, схвалена та частково виконана сторонами.
Таким чином, позивач, у відповідності до умов договору та вимог закону, має право на стягнення боргу з відповідача в заявленій сумі 271020 грн.
Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити на підставі ст.625 ЦК України також повністю, виходячи з суму боргу у розмірі 271020 грн., який відповідач зобов'язаний був оплатити - за поставку 09.07.14 в строк до 07.10.14 року, за поставку 30.09.14 - в строк до 29.12.14, оскільки товар поставлено у вказані дати (по накладним і ТТН) і 90 денний строк (календарних днів) відстрочки оплати спливає, відповідно, 08.10.14 і 30.12.14 (пункт 4 специфікації до договору). Інфляційні нарахування підлягають задоволенню в сумі 105562 грн. 92 коп. за період з 08.10.2014 по 30.04.2015, враховуючи часткові оплати у вказаному періоді, 3% річних у розмірі 3857 грн. 40 коп. за період з 08.10.2014 по 17.05.2015, враховуючи часткові оплати у вказаному періоді.
Пеню у розмірі 13551 грн. 00 коп., що відповідає умовам п.6.8 укладеного сторонами договору і дорівнює 5% від залишку боргу у розмірі 271020грн., слід задовольнити на підставі приписів ч.6 ст.232 ГК України і умов пункту 6.8 укладеного сторонами договору, оскільки відповідач порушив строки оплати продукції, встановлені договором.
Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю: з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 271020 грн., інфляційні втрати в сумі 105562 грн. 92 коп. за період з 08.10.2014 по 30.04.2015, 3% річних у розмірі 3857 грн. 40 коп. за період з 08.10.2014 по 17.05.2015, пеню у розмірі 13551 грн. 00 коп., що дорівнює 5% від залишку боргу у розмірі 271020 грн. на підставі договору поставки товару від 28.05.14 №440/14-1СА.
Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача з урахуванням зменшення ціни позову позивачем. Судовий збір в сумі 147,91 грн. повернути позивачеві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СПЕЦПРОМЕНЕРГО-1”, с. Червона Слобода Черкаської області, вул. Чкалова, 39, ід. код 35493358, як зайве сплачений за платіжним дорученням від 18.05.15 №1636 на суму 8210,28 грн. Підставою для повернення судового збору з держбюджету є ухвала суду від 30.06.2015 по справі №913/195/15, скріплена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
На підставі викладеного, ст.ст.173, 193, 232 ГК України, ст.ст.265-267, 625, 629, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЄК Сверловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, 24 «а», ід. код 37596090, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СПЕЦПРОМЕНЕРГО-1”, с. Червона Слобода Черкаської області, вул. Чкалова, 39, ід. код 35493358, заборгованість в сумі 271020 грн., інфляційні втрати в сумі 105562 грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 3857 грн. 40 коп., пеню у розмірі 13551 грн., витрати на судовий збір в сумі 8062,37 грн. Видати наказ.
Рішення підписане 30.06.2015.
Суддя Р. Шеліхіна