ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
25 червня 2015 року Справа № 913/177/15
Провадження № 24/913/177/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 5941501 грн. 19 коп.
Суддя Рябцева О.В.
Секретар судового засідання Гудей Н.Ф.
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_1 - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи, дов. від 18.04.2014 № 14-94 (16.06.2015), ОСОБА_2 - головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи, дов. від 18.04.2014 № 14-88 (25.06.2015);
від відповідача - ОСОБА_3 - начальник юридичного відділу, дов. від 04.01.2015 № 06-05-4/04 (16.06.2015, 25.06.2015).
Позивачем заявлені вимоги про стягнення основного боргу за договором на купівлю-продаж природного газу від 17.12.2013 № 1359/14-БО-20 в сумі 5012040 грн. 58 коп., пені в сумі 317883 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 39504 грн. 75 коп., інфляційних втрат в сумі 572071 грн. 98 коп., всього 5941501 грн. 19 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору передав відповідачу за період січень-грудень 2014 року природний газ на загальну суму 23377873 грн. 51 коп. Відповідач розрахувався частково на суму 18365832 грн. 93 коп. Сума основного боргу складає 5012040 грн. 58 коп. і є боргом за одержаний газ в грудні 2014 року. У зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно протягом 2014 року розрахувався за отриманий газ позивач нарахував пеню, інфляційні втрати і 3% річних за прострочення оплати грошових зобов'язань за січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад і грудень 2014 року (за грудень 2014 року пеня і 3% річних по 11.02.2015, інфляційні втрати по січень 2015 року включно).
Відповідач відзивом на позовну заяву проти заявлених вимог заперечує частково, а саме просить відмовити у стягненні пені, посилаючись на порушення стосовно Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У судовому засіданні 16.06.2015 на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 25.06.2015.
Оцінивши надані докази і доводи представників сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" укладено договір купівлі-продажу природного газу від 17.12.2013 № 1359/14-БО-20.
Відповідно до договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2014 році природний газ в кількості, визначеній у п. 2 договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
За умовами п. 3.3 договору приймання-передача газу у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу.
Оплата за газ згідно п. 6.1 договору здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
В п. 7.2 договору сторони за договором домовились, що у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1 договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
У п. 9.3 договору сторони дійшли згоди, що строк, у межах якого сторони можуть звертатися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
На виконання зобов'язань за договором, позивач поставив протягом січня-грудня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 23377873 грн. 51 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 б/н на суму 2670573 грн. 77 коп. (за січень 2014 року), від 28.02.2014 б/н на суму 3282068 грн. 35 коп. (за лютий 2014 року), від 31.03.2014 б/н на суму 3063366 грн. 01 коп. (за березень 2014 року), від 30.04.2014 б/н на суму 1226769 грн. 68 коп. (за квітень 2014 року), від 31.10.2014 б/н на суму 824069 грн. 78 коп. (за жовтень 2014 року), від 30.11.2014 б/н на суму 5438971 грн. 56 коп. (за листопад 2014 року), від 31.12.2014 б/н на суму 6872054 грн. 36 коп. (за грудень 2014 року). Таким чином позивачем передано відповідачу за період січень-грудень 2014 року природного газу на загальну суму 23377873 грн. 51 коп.
Відповідачем частково сплачено кошти за поставлений природний газ на загальну суму 18365832 грн. 93 коп. Станом на 11.02.2015 сума основного боргу відповідача за 2014 рік складає 5012040 грн. 58 коп.
Матеріалами справи підтверджується і не заперечується відповідачем наявність боргу за грошовими зобов'язаннями, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 5012040 грн. 58 коп. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань позивачем відповідно до п. 7.2 договору нарахована пеня в сумі 317883 грн. 88 коп. за загальний період з 15.02.2014 по 11.02.2015.
Відповідачем надана ухвала господарського суду Луганської області від 03.01.2013 у справі № 913/40/13-г, якою за заявою Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" порушено справу про банкрутство Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На дату розгляду цієї справи мораторій в межах справи про банкрутство відповідача не скасовано.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) (в редакції Закону, що діяла станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство відповідача) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно з ч. 1 ст. 11 та ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з ч. 7 ст. 12 Закону про банкрутство дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Тому суди мають враховувати, що дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом про банкрутство.
Аналогічна позиція Верховного Суду України також викладена у постанові останнього від 12.03.2013 за № 3-71гс12 де зазначено, що згідно з абзацом 2 ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.
Виходячи із змісту Закону про банкрутство боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.
Згідно ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 317883 грн. 88 коп. задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач за прострочення грошового зобов'язання нарахував 3% річних в сумі 39504 грн. 75 коп. за загальний період з 15.02.2014 по 11.02.2015 і інфляційні втрати в сумі 572071 грн. 98 коп. за загальний період з лютого 2014 року по лютий 2015 року включно.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги про стягнення 3% річних відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню в сумі 39504 грн. 74 коп. (при розрахунку за січень 2014 року допущена арифметична помилка на 1 копійку). У задоволенні решти вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.
Що стосується вимог про стягнення інфляційних втрат, то суд з заявленою сумою погоджується частково, з урахуванням власного розрахунку.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, інфляційні втрати обраховувались ним виходячи із суми боргу, яка існувала на перший день прострочення, тобто 15 числа кожного місяця, незалежно від фактів оплати у цьому місяці. Ніякого обґрунтування щодо обрання такої методики визначення інфляційних втрат не надано.
В п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В згаданій постанові не міститься вказівок про алгоритм визначення інфляційних втрат у разі погашення боргу частинами, проте є посилання, що у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації про порядок застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Верховний Суд України наголошує, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За змістом вищевказаного листа, умовно слід рахувати якщо борг утворився з 1 до 15 числа місяця, то слід нараховувати індекс інфляції за цей поточний місяць, а якщо борг виник з 16 по 31 число, то розрахунок інфляційних втрат починається з наступного місяця.
Враховуючи вищевикладену позицію вищих судових інстанцій, суд вважає, що інфляційні втрати повинні визначатись виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а в разі погашення боргу частинами, на суму боргу на кожний останній день місяця, в якому така сума зменшувалась, враховуючи календарну дату такого погашення.
Так, за матеріалами справи у відповідача 15.02.2014 виник борг по зобов'язаннях за січень 2014 року на суму 2670573 грн. 77 коп., який частково був сплачений у цьому місяці на суму 1000000 грн. 00 коп. (26.02.2014), і 1500000 грн. (28.02.2014).
Таким чином, сума боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, складає 170573 грн. 77 коп.
У зв'язку з тим, що борг виник 15.02.2014 і сплачений 28.03.2014, до розрахунку приймаються індекси інфляції за лютий 2014 року - 100,6% та березень 2014 року - 102,2%.
Розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями січня 2014 року складає:
170573 грн. 77 коп. х 100,6% х 102,2% = 175472 грн. 35 коп. - 170573 грн. 77 коп. = 4798 грн. 58 коп.
За зобов'язаннями за лютий 2014 року борг утворився 15.03.2014 в сумі 3282068 грн. 35 коп., який був повністю погашений 28.03.2014 і на останній день березня 2014 року боргу не існувало, а отже відсутні підстави для розрахунку інфляційних втрат на цей борг.
За зобов'язаннями за березень 2014 року станом на 15.04.2014 утворився борг в сумі 563366 грн. 01 коп., який сплачений 27.05.2014, отже судом враховуються індекси за квітень і травень 2014 року:
563366 грн. 01 коп. х 103,3% х 103,8% = 604071 грн. 46 коп. - 563366 грн. 01 коп. = 40705 грн. 45 коп.
За зобов'язаннями за квітень 2014 року станом на 15.05.2014 утворився борг в сумі 1226769 грн. 68 коп. У зв'язку з частковою оплатою 27.05.2014 - 436633 грн. 99 коп., на останній календарний день травня існував борг в сумі 790135 грн. 69 коп., який також частково був погашений 30.09.2014.
Розрахунок інфляційних втрат на цей борг за період травень-вересень 2014 року складає:
790135 грн. 69 коп. х 103,8% х 101% х 100,4% х 100,8% х 102,9% = 862648 грн. 86 коп. - 790135 грн. 69 коп. = 72505 грн. 17 коп.
Станом на останній день вересня 2014 року сума боргу за цим зобов'язанням складала 112135 грн. 69 коп. і частково погашалась 03.11.2014 в сумі 54004 грн. 44 коп., 07.11.2014 в сумі 21860 грн. 90 коп., 10.11.2014 в сумі 28634 грн. 23 коп., 11.11.2014 в сумі 2348 грн. 77 коп., 24.11.2014 в сумі 3 грн. 64 коп., 28.11.2014 в сумі 5283 грн. 71 коп.
Розрахунок інфляційних втрат на цей борг за жовтень 2014 року складає: 112135 грн. 69 коп. х 102,4% = 114826 грн. 95 коп. - 112135 грн. 69 коп. = 2691 грн. 26 коп.
В листопаді борг був погашений і на останній день листопада 2014 року боргу не існувало, а отже відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат.
За зобов'язаннями за жовтень 2014 року станом на 15.11.2014 утворився борг в сумі 824069 грн. 78 коп., який частково сплачений 28.11.2014 в сумі 2477 грн. 78 коп., у зв'язку з чим на останній день листопада 2014 року обліковувався борг в сумі 821592 грн. 00 коп.
Інфляційні нарахування на цю суму за листопад 2014 року складають:
821592 грн. 00 коп. х 101,9% = 837202 грн. 25 коп. - 821592 грн. 00 коп. = 15610 грн. 25 коп.
Вподальшому вказана сума боргу погашалась 04.12.2014 в сумі 148932 грн. 88 коп., 05.12.2014 в сумі 80477 грн. 04 коп., 08.12.2014 в сумі 446201 грн. 39 коп., 09.12.2014 в сумі 145980 грн. 69 коп. і на останній день грудня 2014 року боргу для нарахування інфляційних втрат не існувало.
За зобов'язаннями за листопад 2014 року станом на 15.12.2014 утворився борг в сумі 4311061 грн. 27 коп., погашення якого відбулось протягом поточного місяця і на останній день грудня боргу не існувало, а тому відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат.
За зобов'язаннями за грудень 2014 року станом на 15.01.2015 зафіксовано борг в сумі 6367405 грн. 56 коп., який сплачувався частково 23.01.2015 в розмірі 3163 грн. 44 коп., 26.01.2015 в розмірі 803 грн. 04 коп., 29.01.2015 в розмірі 16065 грн. 00 коп.
На останній день січня 2015 року борг склав 6347374 грн. 08 коп.
Інфляційні нарахування на цю суму за січень 2015 року складають:
6347374 грн. 08 коп. х 103,1% = 6544142 грн. 68 коп. - 6347374 грн. 08 коп. = 196768 грн. 60 коп.
Вподальшому вказана сума боргу погашалась 02.02.2015 в сумі 755 грн. 19 коп., 03.02.2015 в сумі 940751 грн. 07 коп., 06.02.2015 в сумі 3959 грн. 00 коп., 09.02.2015 в сумі 357837 грн. 53 коп. та 10.02.2015 в сумі 32030 грн. 71 коп., залишок боргу склав 5012040 грн. 58 коп., який заявлений до стягнення. Позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат по січень 2015 року включно.
Загальна сума інфляційних втрат, що підлягає задоволенню складає 333079 грн. 31 коп. У задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.
Всього підлягає задоволенню 5384624 грн. 63 коп., у тому числі: борг в сумі 5012040 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 39504 грн. 74 коп., інфляційні втрати в сумі 333079 грн. 31 коп.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 66230 грн. 46 коп. Решта судового збору покладається на позивача.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення 5941501 грн. 19 коп. задоволити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720 борг в сумі 5012040 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 39504 грн. 74 коп., інфляційні втрати в сумі 333079 грн. 31 коп., судовий збір в сумі 66230 грн. 46 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовити.
4.У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6.Повне рішення складено і підписано - 30.06.2015.
Суддя О.В.Рябцева