Справа № 352/3551/13-ц
Провадження № 2/352/268/14
19 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Гургули В.Б.
секретаря Кожуховської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивачі 17.12.2013 року звернулись в суд з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що їм на праві власності, згідно рішення Тисменицького районного суду по справі №0915/2219/12 від 13 червня 2012 року, яке з 26.06.2012р. набрало законної сили та Витягом про державну реєстрацію прав від 02 серпня 2012 року за №35035370, номер запису 1092, належить будинковолодіння №33-А за адресою вул. Липова-Осада, с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області. У вищевказаному будинку, також зареєстрована дочка та сестра позивачів, ОСОБА_3. Проте, остання з липня 2012 року по даний час, фактично не проживає у вищезазначеному будинковолодінні у зв'язку з тим, що переїхала зі своїм чоловіком на інше постійне місце проживання, однак відмовляється знятися з реєстраційного обліку в органах МВС України.
В належному позивачам житловому будинку фактично проживають: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та син відповідачки - неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначений факт підтверджується довідкою від 25.11.13р. за №1515, що видана Загвіздянською сільською радою Тисменицького району, актом обстеження житлового будинку від 11 грудня 2013 року за №40.
В будинку речей відповідачки не має, формальна її реєстрація створює певні труднощі у користуванні будинком, вона не бере участі у сплаті комунальних послуг, не утримує будинок, не дбає про збереження майна. Так, як відповідачка у добровільному порядку знятись із реєстрації не бажає, тому вони просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні позов підтримали, просили визнати відповідачку такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилась, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, в зв'язку з цим суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивачів та їх представника, показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивачам на праві власності, згідно рішення Тисменицького районного суду по справі №0915/2219/12 від 13 червня 2012 року, яке з 26.06.2012р. набрало законної сили та Витягом про державну реєстрацію прав від 02 серпня 2012 року за №35035370, номер запису 1092 та відповідно за №35035499, номер запису 1092, належить будинковолодіння №33-А за адресою вул. Липова-Осада, с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області. У вищевказаному будинку, також зареєстрована дочка та сестра позивачів, ОСОБА_3. Проте, остання з липня 2012 року по даний час, фактично не проживає у зазначеному вище будинковолодінні у зв'язку з тим, що переїхала зі своїм чоловіком на інше постійне місце проживання, однак відмовляється знятися з реєстраційного обліку в органах МВС України.
В належному позивачам житловому будинку фактично проживають: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та син відповідачки - неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В будинку речей відповідачки не має, формальна її реєстрація створює певні труднощі у користуванні будинком, він не бере участі у сплаті комунальних послуг, не утримує будинок, не дбає про збереження майна. Так, як відповідачка у добровільному порядку знятись із реєстрації не бажає.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачів та їх представника, показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6В, копією витягу про державну реєстрацію прав (а.с.10,12), актом Загвіздянської сільської ради від 11.12.2013 року № 40 (а.с. 13) та неспростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. Відповідачку слід визнати такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у належному позивачам, на праві власності відповідно до рішення Тисменицького районного суду від 13.02.2012 року, будинку № 33-А по вул. Липова-Осада, в с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 391, ч.2 ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у будинку №33-А по вул. Липова-Осада в с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області.
Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий В.Б. Гургула