№22-ц/796/8346/15 Головуючий у1-й інстанції - Кондратенко О.О.
Доповідач - Панченко М.М.
25 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Панченка М.М.
суддів - Вербової І.М., Кирилюк Г.М.
при секретарі - Желепі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Візз Ейр Україна» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, -
В лютому 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Візз Ейр Україна», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 47 536 грн. 00 коп., з яких 560 грн. - сума коштів, недоплачена компанією при поверненні вартості авіаквитків, та 46 976 грн., тобто 1600 євро,- компенсація пасажирам за відмову в перевезенні проти їхньої волі в порядку ст. 104 Повітряного Кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 02.04.2014 року ним здійснено бронювання двох місць авіаперевезення за рейсом WU 6711 Львів - Тель-Авів, запланованого на 10.05.2014 року, та двох місць у зворотному напрямку Тель-Авів - Львів за рейсом WU 6712, запланованого на 17.05.2014 року. В цей же день, здійснив повну оплату заброньованих квитків у розмірі 5 436, 00 грн. У зв'язку з неприбутковістю певних рейсів, зменшенням пасажиропотоку та економічною ситуацією в Україні, авіакомпанією було скасовано низку авіаперельотів, зокрема, зі Львова в Тель-Авів. Разом з тим, як зазначав позивач, про скасування вказаних рейсів він дізнався із засобів масової інформації, а саме Інтернет-видання «Львівський портал», стаття від 16.04.2014 року. В свою чергу, відповідач повідомив позивача про скасування вказаних рейсів лише 07.05.2014 року телефонним дзвінком, тобто, за три дні до запланованого вильоту. Оплачена позивачем сума коштів за заброньовані квитки відповідачем була повернута частково, у розмірі 4 876, 00 грн., а отже, позивач вважав за необхідне стягнути з відповідача суму недоплачених авіакомпанією коштів(за послугу «WIZZ Xclusive Club») в розмірі 560 грн. Крім того, позивач зазначає, що відповідач порушив його права як споживача, а тому, за правилами ч. 5 ст. 104 Повітряного Кодексу України зобов'язаний сплатити йому компенсацію за відмову у перевезенні проти волі пасажира в розмірі 1600 євро(по 400 євро за кожен квиток «туди» й «назад»), що в гривневому еквіваленті станом на день звернення до суду становить 46 976, 00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 560 грн., як недоплачену компанією суму коштів при поверненні пасажиру вартості авіаквитків. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Послався на те, що судом не враховано факт несвоєчасного повідомлення авіакомпанією споживача про скасування відповідних рейсів, яке у відповідності до вимог законодавства, повинно було відбутися не пізніше як за 2 тижні до запланованої дати вильоту. Крім того, в апеляційній скарзі позивач заперечив факт отримання від відповідача повідомлень електронною поштою від 17.04.2014 року та 30.04.2014 року про скасування заброньованих ним рейсів.
Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 02.04.2014 року ОСОБА_2 здійснив бронювання двох місць авіаперевезення за рейсом WU 6711 Львів - Тель-Авів, запланованого на 10.05.2014 року, та двох місць у зворотному напрямку Тель-Авів - Львів, запланованого на 17.05.2014 року, на підтвердження чого отримав код бронювання JC66KK /а.с. 5/.
Згідно виписки за картковим рахунком позивача, за придбані квитки останнім сплачено кошти в розмірі 5 436, 00 грн. /а.с. 9/.
Відповідно до ст. 910 ЦК України, за договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а у разі здавання багажу, доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу. Укладання договору перевезення пасажира та багажу з перевізником підтверджується видачею пасажирського квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Як зазначає позивач, 16.04.2015 року з інтернет ресурсу «Львівський портал» йому стало відомо про скасування рейсу Львів-Тель-Авів(а також зворотнього рейсу) в заброньовані ним дати, а тому, 23.04.2015 року, ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Авіалінії Візз Ейр Україна» з вимогою про відшкодування вартості авіаквитків на банківську карту відповідно до вимог та правил, встановлених відповідачем на офіційному веб-ресурсі авіакомпанії.
20.05.2014 року позивачу повернуто частково сплачені ним за заброньовані квитки кошти у розмірі 4 876, 00 грн.(без врахування вартості послуги «WIZZ Xclusive Club»).
Рішенням суду першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачені 560 грн. за вказану послугу. В цій частині рішення суду сторонами не оскаржується.
Разом з тим, звертаючись до суду апеляційної інстанції, позивач посилається на порушення авіакомпанією порядку інформування його, як споживача послуг, про скасування відповідних авіарейсів, у зв'язку з чим, на думку скаржника, він має право на грошову компенсацію в порядку ч. 5 ст. 104 Повітряного Кодексу України.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст.100 Повітряного кодексу України, правила авіаперевізника - правила, інструкції і технології, встановлені авіаперевізником, які використовуються при повітряних перевезеннях пасажирів та/або багажу, вантажу, пошти, а також правила застосування тарифів, стандарти та настанови з обслуговування пасажирів і багажу, порядок розгляду претензій та позовів. Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти авіаперевізником, суб'єктами з наземного обслуговування, а також галузеві стандарти та нормативи якості такого обслуговування встановлюються авіаційними правилами України та мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.
Згідно з частиною 4 зазначеної статті авіаперевізник на підставі зазначених у частині другій цієї статті правил повітряних перевезень повинен встановити свої правила, спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень, які не можуть містити стандартів чи нормативів якості, відповідальності за обслуговування пасажирів, нижчих за рівень установлених вимог, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
За змістом ч. 6 ст. 100 Повітряного Кодексу України, авіаперевізник у своїх правилах повинен встановити та довести до відома пасажирів порядок виплати компенсації і надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажира, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт. Зазначені правила повинні відповідати вимогам та правилам, установленим міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, законодавству України, в тому числі авіаційним правилам України. При цьому розмір виплати компенсації та надання допомоги пасажирам мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.
Згідно ч. 16 цієї ж статті, пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України ( ч. 16 ст. 100 Повітряного кодексу України ).
Відповідно до ч.5 ст. 104 Повітряного кодексу України, якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах:
250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.
За змістом ч.ч.1-2 ст.105 Повітряного кодексу України, у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п'ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення; у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.
Авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу. У разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.
Звертаючись до суду з вимогами про виплату компенсації в порядку ч. 5 ст. 104 Повітряного Кодексу України, позивач зазначав, що йому стало відомо про скасування рейсу WU 6711 Львів - Тель-Авів з датою відправлення 10.05.2014 року та рейсу WU 6712 Тель-Авів - Львів з датою вильоту 17.05.2014 року з Інтернет видання «Львівський портал» 16.04.2014 року, а відповідач повідомив позивача про скасування рейсу лише 07.05.2014 року телефонним дзвінком, тобто лише за три дня до вильоту.
Зі змісту ч. 1 ст. 105 Повітряного Кодексу України вбачається, що у випадку, якщо пасажир був проінформований про скасування рейсу щонайменше за 2 тижні до запланованого часу відправлення, то останній не має права на виплату йому компенсації, передбаченої ч. 5 ст. 104 Повітряного Кодексу України. Крім того, вказана норма не регламентує сам порядок такого інформування пасажира та не виключає можливість такого інформування через інтернет-ресурси.
Як зазначає позивач, вже 16.04.2015 року, тобто більше ніж за 2 тижні до запланованого вильоту, йому з інтернет-видання «Львівський портал» стало відомо про скасування заброньованих ним рейсів. В статті вказаного видання, з-поміж іншого, містилося посилання на інструкцію(правила) авіакомпанії щодо подальших дій пасажирів у випадку скасування рейсу, чим і скористався позивач, звернувшись 23.04.2015 року до відповідача з вимогою повного відшкодування вартості авіаквитків /а.с. 15/.
Крім того, відповідно до роздруківки з автоматичної системи бронювання ТОВ «Авіалінії Візз Ейр Україна» /а.с. 30-31/, на електронну пошту позивача 17.04.2014 року та повторно 30.04.2014 року відповідачем направлено споживачу інформацію про скасування рейсу. Отже, позивач про вказану обставину був повідомлений більше, ніж за 14 календарних днів до запланованої дати відправлення.
За змістом ч. 2 ст. 104 Повітряного Кодексу України, у випадку скасування рейсу авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:
1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;
2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.
Разом з тим, враховуючи що 23.04.2015 року(за 17 календарних днів до запланованого вильоту) позивачем самостійно обрано саме відшкодування вартості авіаквитків замість можливої зміни маршруту, відповідач не мав обов'язку пропонувати ОСОБА_2 інший спосіб врегулювання ситуації, окрім того, що був обраний позивачем.
Звернувшись із вказаною вимогою до авіакомпанії, позивач фактично відмовився від договору перевезення. Посилання скаржника в суді апеляційної інстанції на превентивний характер такого звернення до відповідача не приймається колегією суддів до уваги.
З огляду на вищевикладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного та завчасного інформування позивача про скасування заброньованих ним рейсів, та вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено на повно з'ясованих обставинах з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого судуУкраїниз розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: